Якими є інтроверти та екстраверти на самоізоляції: про шляхи порозуміння буковинцям

Поділ на інтровертів та екстравертів не такий вже й чіткий, але все одно різниця в рисах особистостей помітна. А особливо коли ви постійно вдома з членами родини, яким потрібна дещо інша атмосфера.

Про те, чого очікувати, як не посваритися та допомогти одне одному, розповіла порталу Освіторія.Медіа психолог та коуч Олена Любченко.

Ми сприймаємо світ та поводимося по-різному. Бачили відео, де тварин запускають подолати перепони на шляху - з паперових склянок, стовпчиків LEGO, книжок тощо? Котики, які обережно переступають і повільно проходять лабіринт - це уособлення інтровертів. Собаки, які проносяться, як ураган, розкидаючи лапами все на своєму шляху - це уособлення екстравертів. Тобто - робити швидко, намагаючись охопити якомога більше (обсягу роботи, сфер знань, територій під час прогулянки, кількості людей, підсумкових показників тощо).

Непорозуміння та навіть конфлікти заховані в так званому парадоксі дружби. Найновіше дослідження довело, що екстраверти переоцінюють схильність до спілкування інших людей, а ось інтроверти бачать ситуацію об’єктивніше. Два британські дослідники з Дартмутського коледжу Деніел Фейлер і Адам Кляйнбаум вивчили взаємодію двох ключових факторів у групі з 284 студентів MBA: екстраверсії/інтроверсії та вибіркового ставлення до людей з такими типами особистості.

Якщо пояснити простіше: інтроверти з більшою ймовірністю дружитимуть з інтровертами, ніж з екстравертами. І в екстравертів так само. Тож зрозуміло, чому екстраверти вважали, що люди більш екстравертовані, більш схильні до спілкування, ніж це є насправді. А ось інтроверти не думають, що весь світ інтровертований. Чому? По-перше, тому, що їх менше (у середньому втричі), тож вони зустрічають чимало екстравертів. По-друге, тому, що соціум нині більше заохочує екстраверсію, тож немає підстав вважати його схильним до інтроверсії. А по-третє, інтроверти більше налаштовані аналізувати та враховувати деталі, тож частіше складають повнішу картину різноманітності людей.

До того ж дослідники підтвердили, що рівень комунікативної компетентності ніяк не залежить від інтроверсії чи екстраверсії. Просто якщо людина - гарний комунікатор, у першому випадку вона схильна спілкуватися з небагатьма людьми та з малими групами, а ще має робити перерви, а в другому - спілкується з великою кількістю знайомих та з великими групами і повільніше виснажується.

Який же практичний сенс цього дослідження? Воно доводить, що на карантині екстравертам здаватиметься, що їхнім близьким хочеться поспілкуватися з ними, навіть якщо насправді ті вже втомилися. І немає іншого способу позбутися проблеми, ніж говорити про свої потреби інтровертам та домовлятися разом.

Секрету, як задовольнити і інтровертів, і екстравертів в одному домі, немає. Але не так складно виділити час на те, щоб розрадити кожного з них. Приміром, коли інтроверт відпочиває на самоті (хоча б на кухні, якщо іншого варіанта немає), екстраверт може спілкуватися з приятелями чи колегами телефоном або через Zoom, Skype.

Головна проблема - в іншому: непорозумінні у сім’ї. Чимало людей просто не можуть пояснити рідним, що саме їм треба. А інші не помічають їхніх потреб. Тож найважливіші підказки - що відбувається з екстравертами та інтровертами під час самоізоляції.

Чого можна очікувати від екстравертів на карантині?

1. Вони більше страждатимуть без живого спілкування та скаржитимуться. Важко відчуватимуть обмеження свободи пересування. Якими б свідомими та зрілими не були, у глибині підсвідомості буде бажання зробити навпаки, порушити заборону.

2. Вони спробують надолужити телефонними розмовами та Zoom. Соцмережі та інші текстові форми спілкування, де немає обміну емоціями, їх не задовольняють.

3. Щойно оголошують певні послаблення карантину, екстраверти перевіряють на собі, що саме можна, навіть якщо їм це не потрібно. Наприклад, погуляти в парках, навіть якщо раніше не любили, посидіти в кафе на відкритому майданчику, придбати щось (можливо, забагато) у непродовольчих магазинах. Екстравертів просто виснажує одноманітність, тож вони раді спробувати щось нове.

4. Спробують навчитися багато чого нового - дивитимуться освітні чи хобі-курси, адже постійно люблять "прирощувати площу". Перевагу віддаватимуть саме відео (навіть начитаний екстраверт під час такого голоду за емоціями захоче побачити людину, а не текст).

5. Будуть вигадувати сюрпризи, нові справи, щоб якось розворушити родину.

6. Матимуть сенсорний голод, тобто їм не вистачатиме обіймів та дотиків. І річ не в стосунках з родиною. Навіть якщо поруч коханий супутник життя чи батьки, які обіймають по сто разів на день, екстравертам потрібні нові подразники: потискання рук з діловими партнерами, обійми з подругами чи навіть почуття ліктя в натовпі.

7. Дуже багато балакатимуть. Раніше цей обсяг слів ділився на колег, друзів та ще багатьох людей (у магазині, наприклад).

8. Усе захочуть обговорити разом: глобальні питання, свої ідеї, інтернет-новини, кіно, свої дії під час прибирання тощо. А відмову без пояснень сприйматимуть як байдужість до себе.

9. Якщо поруч приємна людина, яка нічим не зайнята, автоматично вважатимуть, що вона буде рада з ними поспілкуватися.

Чого можна очікувати від інтровертів на карантині?

1. Інтроверти, навіть якщо самоізоляція не подобається, можуть звикнути до такого стилю життя. Вони не захочуть виходити на вулицю та повертатися до звичайного життя, або робитимуть це через силу. Тож їх може дратувати радість ближніх з приводу послаблення чи зняття карантину.

2. Потребують часу помовчати, побути на самоті. Якщо для цього немає місця та часу, їм буде важко відновити сили.

3. Час на карантині витратять на те, щоб колишні справи привести до ладу, систематизувати. Дехто житиме за одним і тим самим графіком, бо одноманітність інтровертів заспокоює.

4. Уникатимуть нового, адже карантин - це і так незвично, а різноманітні зміни вдома лише збільшують тягар. Перестановка меблів або ремонт на карантині - не найкращий вихід для них.

5. Якщо інтроверти не встигають відновлюватися на самоті, вони можуть поводитися ззовні неприязно. Насправді вони просто "економлять слова", а точніше психічну енергію - виникає така собі алергія на спілкування. Щоб це минулося, досить побути в тиші (скільки саме - це індивідуально). Таке перевантаження у важкій формі може навіть проявитися в сенсорному перевантаженні - інтроверти почнуть уникати обіймів та інших дотиків. Це здається образливим, але ніяк не пов’язане зі ставленням до людей. Наприклад, мама-інтроверт, якщо діти постійно "їздять по вухах", може менше доторкатися до них. Але в цьому прикладі дорослий усе ж має пам’ятати: саме на ньому лежить відповідальність і за свій, і за дитячий психологічний комфорт. Тож по-справжньому зріла людина знайде спосіб задовольнити потреби, щоб від цього не страждали діти.

6. Звикли щось обговорювати лише після глибоких роздумів, коли кожному є що сказати. До того ж якщо йдеться про щось важливе, а не, приміром, кожен етап приготування котлет чи серіал. Тому уникатимуть обговорень, а якщо не знайдуть правильних слів, щоб передати своє ставлення, це може виглядати як знецінення.

7. Вважають мовчання частиною особистої психологічної території людини. Їм потрібен вагоміший привід, щоб порушити мовчання, розпочати розмову. Вони частіше запитують, чи не зайняті, чи є змога поспілкуватися. Такого самого ставлення очікують до себе. Якщо інтроверт мовчить, він може бути заглиблений у роздуми і не налаштований на спілкування.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що на Буковині вичерпуються запаси донорської крові. Прочитати про це можна ТУТ.

Стали свідком надзвичайної події? - пишіть її нам!

Завантажуйте наш мобільний додаток для App Store або Google Play, а також слідкуйте за життям міста у соціальних мережах - Facebook, Instagram та Telegram.