• Головна
  • Українці виявилися не найбільшими "салоїдами": цікаве буковинцям
фото
14:44, 5 липня 2020 р.

Українці виявилися не найбільшими "салоїдами": цікаве буковинцям

фото
фото ілюстративне

фото ілюстративне

В Україні побутують різні міфи про сало, які насправді є далекими від реальності. Виявляється, що ми не є найбільшими "поглиначами" цього продукту у світі. Також сало не є настільки шкідливим. 

Найбільш популярні два міфи, пов’язані із чи не найвідомішим інгредієнтом нашої національної кухні, можна спростувати, пише кореспондент Укрінформ. Перший, що українці - то найбільші "поглиначі" сала у світі. Другий, що через величезний вміст жиру сало вкрай шкідливе для людини - мовляв, то такий собі "холестериновий убивця". Вчені, зокрема й українські, довели: це не так. Навпаки корисні властивості сала суттєво перевершують усі його - навіть надумані - ймовірні шкідливі впливи. Підтвердженням тому - наші предки, які ледь не щодня, за винятком періодів посту, вживали цей продукт та були міцними й здоровими.

"Звісно ж, при цьому ми з вами прекрасно розуміємо, що популярний у народі вислів "сало - сила, спорт - могила", то жарт. Насправді добре, коли людина і спортом займається, і, якщо любить та не має релігійних, світоглядних чи дієтичних заборон, може й шматочок сала собі дозволити. Та й червоне м’ясо, попри численні заклики переходити на курятину, за висновками медиків, потрібне людському організму. Теж, звичайно ж, в розумних межах, без надмірностей. І якщо гаманець "дозволяє", - пише журналіст інформагенства.

Українці – найбільші салоїди? Ні. Скромні "середнячки"

Зазначається, що "салоїдами" українців називають уже давно. Не одне сторіччя. Ми самі - поблажливо, з певним, навіть кокетством, а недоброзичливці - презирливо, зі злобою та зверхністю. Але... й статистичні, і що цікаво - історичні дослідження - доводять: насправді це не зовсім так.

Батьківщиною кулінарної обробки і традиції вживання тваринного жиру вважають Італію. Ще за 800-900 років до піци, винахід якої приписують давньоримському полководцеві Лукуллу. Про "винахідника" перших рецептів приготування сала нічого невідомо. Але історики твердять: вже 3 тисячі років тому зі свинячого жиру, солі та спецій готували лардо. Спочатку це була дешева й поживна страва для рабів. Згодом вона полюбилася й аристократам.

фото Укрінформ

Тепер же італійське лардо узагалі вважають "елітною" стравою (на хвилиночку – засолюють його лише у спеціальних ємностях із каррарського мармуру!). У київських супермаркетах за вартістю лардо лише трохи поступається іспанському хамону і коштує від 300 до 600 гривень за кілограм. Колір справжнього лардо білувато-рожевий, воно м'яке і однорідне за структурою. На смак дуже ніжне і трохи солодкувате, злегка пряне, із запахом спецій й ароматних трав...

Згадки про сало й фіксація цього слова (праслов’янська форма, однокоренева із "садити", "сідати" – "те, що сідає на м’ясо") містяться у вірменському манускрипті VII століття "Опис хозарської трапези".

А ось традиційними рецептами приготування сала ми завдячуємо сусідам-угорцям. Кажуть, саме завдяки їм наші предки в середні віки там полюбили цей продукт. І досі однією з найпопулярніших страв в Угорщині є шпик - сире сало, нарізане дрібними шматочками, яке до цього посипали сіллю і паприкою.

Люблять сало й сучасні угорці, італійці, іспанці, поляки, росіяни, білоруси... Не проти посмакувати ним і данці, німці, англійці й десятки інших народів і народностей. Але "традиція" найбільше прив’язує сало саме до нас, українців.

Можливо, у давні (і не дуже давні) часи - через поживність та легкість зберігання цього продукту - він і був одним з основних на столах українців. Але зараз рівень його споживання у нас середній за європейськими мірками.

Згідно з аналізом даних ООН і Євросоюзу щодо вирощування та споживання продукції сільського господарства, найбільше сала їдять данці. Й оскільки їхня країна посідає 7-ме місце у світі за поголів'ям свиней, то й самі їдять, і іншим активно продають. Навіть "прописним салоїдам" - українцям. Активно експортують сало в Україну Німеччина й Польща. Останніми роками до "клубу" країн-експортерів цього продукту приєдналися Угорщина, Франція й Бельгія.

Але, ні часткова "імпортосалозалежність", ні твердження про нібито шкідливість цього продукту нашої до нього любові, погодьтеся, не применшують. Бо тільки в Україні (27 серпня) відзначають День сала. Тільки у нас на його честь встановлюють скульптури і щороку проводять сотні "свят", "фестивалів" та "конкурсів".

А ще - встановлюють рекорди. Приміром, у 2011 році в Луцьку до Євро-2012 виготовили футбольний м'яч, на створення якого пішло майже 600 кілограмів сала! "Спортивне знаряддя" зібрали із 34 секцій, кожна з яких – сімнадцятикілограмовий шмат сала, - прошили міцними нитками і встановили в міському парку. "Шедевр" внесли до "Книги рекордів України".

А у Львові є ресторан-музей із простою й такою милозвучною для українського вуха назвою - "Сало". Там можна не лише скуштувати десятки страв із використанням нашого національного продукту, а й познайомитися з історією сала, побачити виготовлені із нього скульптури й картини, на яких зображено цей продукт. Мабуть, і затятим вегетаріанцям буде цікаво...

Хто сказав, що сало - шкідливе? Арахідонова кислота - це наше все

Спростовують дослідники й міф про нібито непоправну шкоду, яку сало може заподіяти організму людини. Залежно від способу відгодівлі свиней, сало містить 88–94 відсотки чистого жиру, який засвоюється так же добре, як і молочний та риб'ячий жири. Біологічна активність сала уп'ятеро вища, ніж яловичого жиру. За вмістом інших незамінних жирних кислот (близько 10%) свиняче сало перевершує вершкове масло. Тим паче, що масло нині активно фальсифікують...

Наші діди і прадіди вважали сало незамінним при лікуванні багатьох захворювань, зокрема, зубного болю та болю у п'ятковій шпорі, суглобах. Сучасна ж наука доводить: якість сала поліпшується при топленні. А його вживання у поєднанні з овочевими салатами запобігає розвитку атеросклерозу. Сало містить багато корисних речовин, необхідних людському організму. І, насамперед, - арахідонову кислоту, яка належить до цінних ненасичених жирів та бере участь в утворенні багатьох гормонів, а, отже, в холестериновому обміні, побудові клітинних мембран, допомагає роботі серцевого м'яза та навпаки - знижує рівень холестерину. І зазначте, арахідонова кислота не міститься, крім сала, в жодному харчовому продукті!

"Хочу заперечити фахівцям, які особливо в останні роки стверджують, що сало свиней не має попиту, оскільки містить багато холестерину, який відкладається в організмі. Слід нагадати: за результатами спеціальних досліджень виявлено, що в 100 грамах свинини міститься 60 міліграмів холестерину, яловичини - 67, телятини - 87, м'яса птиці - 113, маргарину - 186, вершкового масла - 244, білків курячого яйця - 1560, риб'ячого жиру - 5700. Тоді, як у свинячому салі є тільки сліди холестерину. Водночас воно містить у собі всі незамінні аміно- і жирні кислоти. Свіже сало зберігає всі свої біологічно цінні властивості, не пошкоджені й не знищені грубою переробкою. Сучасною медициною доведено, що сало сприяє виведенню з організму радіонуклідів і тому рекомендується з профілактичною метою, особливо в екологічно несприятливих зонах, щоденно його споживати жінкам по 45–50, а чоловікам - по 65–70 грамів", - пише доктор сільськогосподарських наук, академік Української академії аграрних наук, лауреат державних премій України Валентин Павлович Рибалко. 

Без шкоди для здоров’я, та з "ризиками" для гаманця...

Однією з причин перебування України у нижній частині рейтингу держав за рівнем споживання свинини на душу населення є цінова недоступність сала та м’яса для більшості цих "душ". Тому українці і віддають перевагу дешевшій курятині. А яловичини і телятини ми взагалі майже не їмо. Бо вони ще дорожчі, аніж свинина. Щоправда, останнім часом вартість червоного м’яса суттєво не змінюється. Невеликі цінові сплески відбуваються перед святами - як-от, перед подовженими "шашличними" вихідними до того ж Дня Конституції, а потім знову повертаються до колишнього рівня. За даними Асоціації свинарів України, це відбувається й під кінець нинішнього тижня.

"Середня ціна закупівлі знизилася на 1,8% проти минулого тижня і склала 43,6 грн/кг. Мінімальна цінова пропозиція тяжіла до 42 грн/кг. Після передсвяткового підйому цін на свиней забійних кондицій котирування не втрималися на досягнутому рівні. Водночас загострився міжрегіональний розрив цін. Якщо більшість заготівельників на Заході і в Центрі купували живець свиней по 43-44,5 грн/кг, то в східних областях нижній поріг цін перетнув позначку у 42 гривні".

Але, не радіймо, побачивши такі цифри. Йдеться про закупівельні ціни, за якими у виробників беруть живих свиней. Тож, як-то кажуть, "від теорії - до практики".

За даними аналітиків ринку "Шувар", у п’ятницю за кілограм свинячого хребтового сала просили в середньому по 80 гривень. За кіло свинячої вирізки - 130, за ошийок - від 125 до 128, філе (полядвицю) - 119-121. Дешевші гуляш - від 80 до 95 гривень та лопатка - від 90 до 92. А свинячі ребра в середньому коштували 60 гривень за кілограм, хоча "цінова вилка" доволі значна: були й пропозиції по 45, і по 75 гривень. Кілограм свинячого фаршу обходився у 78-80 гривень. Язик - 75, печінка - 25 гривень за кілограм.

Яловичина традиційно дорожча. Вирізка - 160-170 гривень, язик - 140, печінка - 75. Теляча вирізка - 160-175.

Курячі тушки по 50, філе - 75-80, крила і задня чверть - по 46, гомілки - по 47, печінка - по 55, стегна - по 64.

Індиче крило - 80, стегно - 112, філе - 159 гривень за кілограм. Печінка навіть дешевша, ніж куряча - 46-47 гривень.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що середня зарплата буковинця у травні склала майже 8 тисяч грн. Прочитати про це можна ТУТ.
Стали свідком надзвичайної події? -пишіть її нам!
Завантажуйте наш мобільний додаток для App Store або Google Play, а також слідкуйте за життям міста у соціальних мережах - FacebookInstagram та Telegram.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#сало #традиції #історія #користь #ціни
Високі оцінки користувачів за Достовірність
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...