• Головна
  • Чотири винаходи українських учених, що змінили світ
Новини України
08:14, 13 жовтня 2020 р.

Чотири винаходи українських учених, що змінили світ

Новини України
Фото взято з відкритих джерел

Фото взято з відкритих джерел

Більшість речей навколо нас, — це наукові здобутки, над якими свого часу працювали тисячі вчених з усього світу, серед них і українські науковці. «Вокруг света» підготував цей матеріал у рамках співпраці з першим державним «Музеєм науки» від Малої академії наук України, що відкрився 6 жовтня і вже приймає відвідувачів, пише 0372.ua

Нагадуємо, ми писали раніше: Сьогодні ідеальний день для вирішення важливих питань: традиції та звичаї дня буковинцям

Чотири винаходи українських учених, що змінили світ, фото-1

Гелікоптер — Ігор Сікорський
Повернімося до початку ХХ століття, коли світ побачили одні з перших літаків: бомбардувальник «Руський витязь» і пасажирський «Ілля Муромець». Їхній конструктор, киянин Ігор Сікорський (див. фото вище), 1919 року емігрує до США і почне роботу над новим літальним апаратом, про який мріяв з дитинства. Це гвинтокрил, модель якого він зібрав у 12 років, використавши в якості двигуна звичайну гумку.

У 1939 році в Америці розпочалися випробування експериментальної моделі VS-300, під час яких апарат підіймався у повітря на прив’язі. Через рік після певних допрацювань гвинтокрил злетів уже самостійно, а ще рік потому Сікорський отримав перше замовлення від армії США.

Протягом наступних років фірма Sikorsky Aircraft створила 18 повітряних суден і почала продавати ліцензії на їхнє виробництво. Тоді ніхто не міг уявити, що це дасть поштовх розвитку вертольотобудування у Великій Британії та Франції. Показник якості гелікоптерів Сікорського — це їхнє використання президентами США, а також перельоти через Тихий і Атлантичний океани на гвинтокрилах Sikorsky S-61.

Прототип рентгенівського апарату — Іван Пулюй
Світ знає Пулюя не лише як науковця, а й як публіциста, перекладача і громадського діяча, що став відомим на зламі ХІХ і ХХ століть. Проте чи не найбільше його досягнення — це дослідження Х-променів. На думку науковців, внесок Вільгельма Рентгена у дослідження Х-променів перебільшують, адже він зосередився на фактах, а не на їх обгрунтуванні.

Пулюй значно глибше дослідив природу та механізми виникнення Х-променів. Його знімки мали вищу роздільну здатність, ніж Рентгенові, тривалий час залишаючись неперевершеними за технікою виконання. Також Пулюй зробив перше повне зображення людського тіла в Х-променях, які він назвав «холодним світлом».

Відомо, що український вчений ділився результатами досліджень з Рентгеном, якого згодом прозвали «батьком випромінювання». Пулюй міг би сам удостоїтися цього звання, проте запізнився, бо безліч разів перевіряв отримані результати перед публікацією. А шкода!

Мобільний неінвазивний глюкометр — Петро Бобонич
У 2011 році вчений із Закарпаття Петро Бобонич знайшов спосіб суттєво полегшити життя людям, які хворіють на діабет. Він розробив портативний неінвазивний глюкометр — пристрій у вигляді наручного годинника, що вимірює рівень цукру у крові. Важливо, що для цього не потрібно проколювати палець та набирати кров.

Глюкометр генерує інфрачервоне випромінювання, яке проходить крізь кровоносні судини, аналізує промені, що відбиваються, та виводить дані про рівень глюкози у крові на дисплей. До слова, глюкометр Бобонича дає найменшу серед усіх відомих глюкометрів похибку — 15%.

Також кандидат фізико-математичних наук винайшов оптичний томограф для виявлення захворювань молочної залози. За словами винахідника, завдяки цьому приладу можна обійтися без рентгенографії.

Пакування куль у восьмивимірному просторі — Марина В’язовська
У 2016 році молода киянка Марина В’язовська розв’язала одну з найскладніших математичних задач сьогодення, над якою науковці билися не одне століття. Марина винайшла спосіб, як розташувати однакові за розміром кулі у просторі, при якому кулі займають найбільшу його частину. І все це не у звичному тривимірному просторі, а у восьмивимірному!

Яке у цього способу прикладне значення? Завдяки досягненню В’язовської можуть бути вдосконалені технології передачі даних, передусім з апаратів, які використовуються для космічних досліджень. До речі, наукові журнали назвали Маринине розв’язання задачі “приголомшливо простим”: воно зайняло лише 23 сторінки. Для порівняння: розв’язання задачі пакування куль у тривимірному просторі зайняло 300 сторінок.

Читайте також: Лукашенко заявив про готовність віддати значну частку своїх повноважень

У Чернівцях припинили роботу візові центри Польщі

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#науковці #світ #українці
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...