Чи має держслужбовець говорити українською: КСУ розгляне конституційнійність закону про мову

Конституційний суд планує 3 листопада продовжити розгляд подання народних депутатів щодо відповідності Конституції закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", пише 0372.ua.

Про це повідомляє Суспільне з посиланням на порядок денний пленарних засідань КСУ на наступний тиждень. 

Нагадаємо, ми писали раніше, що Степанов пропонує посилити відповідальність за неносіння захисних масок

"Продовження розгляду справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", - зазначено в документі.

При цьому розгляд буде проводитися у закритому режимі.

Уповноваженими авторів подання є депутат Ради від "Опозиційного блоку" Олександр Долженков і голова фракції "Опозиційний блок" у Раді Вадим Новинський. Серед підписантів документу також Тетяна Бахтєєва, Олександр Вілкул, Михайло та Дмитро Добкіни, Сергій Ківалов, Юлія Льовочкіна та Михайло Папієв. Зокрема, автори вважають, що низка норм мовного закону порушує права громадян на використання рідної мови, обмежують їхній доступ до культурного продукту рідною мовою та "створює атмосферу нетерпимості до мовного розмаїття".

Про що закон про мову

Закон №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Рада прийняла 25 квітня 2019 року. 16 липня 2019 року він набув чинності.

Закон, зокрема передбачає, обов'язкове володіння державною мовою для президента, голови Верховної ради та його заступників, прем'єр-міністра, членів уряду, керівників державних установ, підприємств і відомств, державних службовців та посадовців всіх рангів, керівників та особового складу Нацполіції, суддів, адвокатів й нотаріусів, керівників закладів освіти, педагогів та медичних працівників. Володіння українською обов'язкове для осіб, які хочуть отримати громадянство України. Їм треба буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

За п'ять років стане чинною норма закону, за якою квота на український контент в ефірі телеканалів має становити 90%. Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п'ять років і місцева преса повинні мати українську версію.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.

Читайте також:День ЄС та інші свята сьогодні: іменини, традиції, заборони, прикмети та визначні події буковинцям

В Україні зафіксовано майже вісім тис нових випадків та понад сотню смертей від COVID-19