"Ідеали та цінності Майдану мають сакральне значення": у Чернівцях провели круглий стіл, присвячений Революції Гідності

Майдан Незалежності / фото з відкритих джерел, Соломія Ярова
Майдан Незалежності / фото з відкритих джерел

Цінності та ідеали Революції Гідності, події Майдану, збереження європейського курсу, необхідність подальшого поступу Української держави обговорили у Чернівцях у переддень сьомої річниці Революції, пише 0372.ua.

20 листопада у Чернівцях відбувся круглий стіл "Річниця Революції Гідності: на сторожі ідеалів та цінностей", зорганізований громадською організацією "Центр актуальних місцевих ініціатив". 

Нагадуємо, ми писали раніше, що В Україні відзначають День Гідності та Свободи

У заході взяли участь небайдужі громадяни, громадські активісти, учасники Майдану, родичі Героїв Небесної Сотні, які поділилися своїми думками, спогадами та баченнями щодо ролі Революції Гідності як у житті українців, так і у поступі України як держави. 

На думку Михайла Павлюка, голови правління "Центру актуальних місцевих ініціатив", на Майдані українці здобули гідність та свободу. У людей пробудилося те відчуття, що я гідний жити у країні, де чують і поважають людей, дослухаються до їхньої думки, де є висока європейська культура у ставленні один до одного, де є свободи. Він зауважив, що здобуття гідності та свободи стало наріжним каменем подальшого розвитку України.

Чернівці, круглий стіл з нагоди сьомої річниці Революції Гідності

Нас всіх об’єднує внутрішній порив захищати, бути на сторожі, боротися. А також готовність об’єднуватися, як би це парадоксально не звучало. Наразі ми перебуваємо на розломі, коли громадськість обурена скасуванням заочного арешту Януковича, обшуками у Музеї Революції Гідності, звинуваченнями учасників Майдану у "державній зраді". Так не повинно бути, коли якийсь суд вважає, що мільйонна громада українців не повинна очікувати справедливого вироку та притягнення до відповідальності винних у розстрілах на Майдані. Це абсурдні речі, які мають викликати у кожного громадянина якусь оцінку та реакцію, - зазначив Михайло Павлюк.

Він також наголосив, що у Чернівцях є незавершений проєкт щодо спорудження пам’ятника Героям Небесної Сотні. На його думку, обов’язково потрібно знайти можливості та сили, щоб його завершити і зберегти ті речі, які стали для українців сакральними.

Наше завдання – залишити для прийдешніх поколінь думки і бачення про справжні цінності та ідеали, - переконаний організатор круглого столу.

Для Ганни Скорейко, доцентки Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, учасниці тих подій, Майдан був не місцем спротиву, а станом душі. Вона розповіла, що з точки зору історії, однією з найбільших вад українського суспільства була позиція, коли "сьогодні ми разом, а завтра розійшлися різними шляхами, бо хтось когось не шанує". Революція довела, що українці не втратили того неймовірного відчуття єдності, тому що це те, що робить нас сильними. 

У мене були такі піднесені відчуття, коли у 2013 році під стінами Чернівецької міської ради наші студенти, молодь скандували "Зека - на нари, тоді підем на пари". Це настільки заряджало, що я готова була там стояти і в дощ, і в холод, - пригадує науковиця.

Вона також зауважила, що кожна жертва, яку поніс український народ на Майдані, не була марною.

З кожної такої жертви складається та неймовірна офіра, яку кожен народ платить за свою державність. Саме невинна кров, пролита на Майдані, залишається тією потужною високою ціною, що платить народ за свою державу. І якщо у такому випадку ми мовчатимемо, то будемо нести відповідальність разом з Януковичем за ці смерті, - переконана Ганна Скорейко.

Поділився своїми спогадами і Тарас Прокоп, громадський діяч, один із організаторів Чернівецького Майдану. Він, зокрема, сказав, що коли починався Майдан у Чернівцях, у студентської молоді було внутрішнє відчуття, що просто потрібно вийти.

Молодь виходила, щоб показати тодішній владі, що ми не згідні з вашими діями. Це відчуття було стійке. Спочатку це був невеличкий протест з 10-15 людей, який вже пізніше розрісся у надзвичайної ваги подію, - підкреслив він.

Під час круглого столу своїми спогадами про події Революції Гідності поділилася й дружина Василя Аксенина, Героя Небесної Сотні. Пані Тетяна пригадує, що як і в мільйони усіх українських сімей, Майдан увійшов у їхню родину з повідомлень про студентський мирний спротив у Києві.

"Ідеали та цінності Майдану мають сакральне значення": у Чернівцях провели круглий стіл, присвячений Революції Гідності, фото-1

Я не помічала спочатку, що мої діти та їх друзі вже обговорюють ці події, бо більше ділилася про це з чоловіком. Проте розстріли на Майдані мене, як маму, дуже вразили. Ми з чоловіком намагалися не наголошувати на цьому, щоб не провокувати дітей до дій, - пригадує вона.

Тетяна Аксенин наголосила, що саме після побиття студентів у листопаді 2013 року її чоловік вирішив поїхати на Майдан. "Для Василя це вже стало справою не дітей, а дорослих. Батьки повинні були захистити своїх дітей. Він поїхав на Майдан, не повідомляючи дітям," - розповіла дружина героя.

Галина Абрам'юк, волонтерка, вчителька, заступниця директора Чернівецької гімназії №5, зауважила, що після Помаранчевої революції 2004 р., здавалося, що українці вже ніколи не піднімуться на протест.

Коли у 2013 р. на Майдан вийшли студенти, наші діти, ми – старші, спостерігали, що ж то буде. Не думали, що вийдемо. Але ось ця червона лінія, яка була перейдена, бо побили дітей, підняла на спротив і старші покоління. Завдяки Революції у мене зник ген рабства, який культивувався страхом, насадженим репресіями, винищенням частини українського народу, Голодоморами, та приниженням, коли на землю приходить "овободитель" і каже вступися, бо ти тут не господар, - говорить вчителька.

Волонтерка впевнена, що зараз українці остаточно для себе визначили, що вони - вільні та гідні люди. Вона розповіла, що напередодні свята дала старшокласникам написати твір-есе щодо того, що значить для них гідність і свобода. Результати були вражаючими.

Коли відбулася Революція Гідності, мої учні були у третьому класі, зараз це люди, які отримують паспорт громадянина і через два роки вони матимуть право голосу. Так ось, запевняю, що ці діти які виросли у період незалежності, народилися зараз – є вільними. Вони пишуть, що Революція Гідності дала їм себе самих, гідних і вільних – це найважливіший здобуток, - зазначає Галина Абрам'юк.

Підсумовуючи, вона зауважила, що "Революція Гідності зберегла нас як націю і ми ствердилися у тому, що за умов небезпеки, українці обов’язково стануть на захист своєї держави".

На думку Сергія Костинського, громадського діяча, члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (2015-2020), думка, що на Майдані захищали якісь ексклюзивні цінності, є помилковою. Під час Революції на "граніті", Революції Гідності захищалися абсолютно банальні цінності, які притаманні кожній людині в Україні і за її межами: право на вільне пересування, право на мирний протест, право на гідну освіту, якими ми наділені від народження.

Ми не придумували європейські цінності, вони мають походження з Європи, хоча правильніше із Античної Греції і є частиною нашої культури. Ми захищали універсальні для всього людства цінності – право на свободу, право на захист, на повагу. Люди виходили на Майдан, тому що влада була позбавлена цих цінностей, при владі були циніки, які розмінювали ці цінності на якісь матеріальні блага. Вони вважали, що Україна та українці не є цінністю, що можна брати хабарі, займатися корупцією. Саме проти цього вийшли люди, - зауважив громадський діяч.

Як він наголосив також, наразі, на сьомому році після Революції Гідності нам здається, що відбувся відкат від ідеалів та цінностей Майдану. Хоча це лише елемент циклічності історичного процесу, яка є основою нашого життя.

Зроблено крок назад, проте це не означає шлях назад. Людей, що були на Майдані, людей, що долучалися до них, розділяли принципи Революції, воювали і воюють на Сході – їх стає більше, тому дороги назад не буде, - переконаний він.

"Ми маємо усвідомлювати, що після паузи відбудеться масштабний крок вперед. Ми декларуємо відданість своїм цінностям, що дозволяє нам змінювати країну, регіони, громади," - підсумував Сергій Костинський.

Читайте такожУкраїна приєдналася до санкцій ЄС проти режиму Лукашенка

У Чернівцях відкрили пам’ятник Грегору фон Реццорі

Революція Гідності сьома річниця круглий стіл ідеали та цінності
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі