В Україні створили робота для дистанційного ведення вогню

Про це повідомляє Суспільне. Суми.

Як повідомляється, проєкт Сумського державного університету "Розробка роботизованої платформи для керування стрілецьким озброєнням" став одним з переможців щорічного конкурсу Міністерства освіти і науки. Розробники отримають фінансування на подальше вдосконалення пристрою, а потім передадуть його для серійного виробництва.

"Роботизована платформа для керування стрілецьким озброєнням дозволить воїнам триматися далі від бойових дій", - розповідає старший викладач кафедри "Технологія машинобудування" Сумського державного університету Іван Дегтярьов.

Як пояснює Дегтярьов, за допомогою дистанційного керування можна навести зброю, прицілитися і стріляти.

"Ми можемо встановлювати кут, необхідний для зміни кута обстрілу позицій ворога. І, власне, вертикальна вісь для можливості повторення рельєфу місцевості, для того, щоб у нас приціл залишався паралельно лінії горизонту у будь-якій ситуації",— каже Дегтярьов.

Це — поки що прототип з мінімальною собівартістю. Над винаходом працювали кілька кафедр університету, інженери-конструктори відповідали за механічну частину.

"Основа для даної платформи – стандартні, в основному, деталі, редуктори покупні, мотори і, власне, конструкційний матеріал – це профільні труби, листи, які вирізалися за допомогою лазерної різки, і зварювалися теж власноруч за допомогою електрозварки", — розповідає Дегтярьов.

Платформу встановлюватимуть на квадроцикл, який доставлятиме її в необхідну точку. Оснащувати можна різними видами стрілецької зброї, тримач на платформі можна змінювати в залежності від потреби. Робот здатен працювати як стаціонарно, так і в русі.

Над керуванням роботом працювали спеціалісти з автоматизації і програмування. Учасник проєкту, студент кафедри КСУ Денис Стриженок каже, що мав нагоду використати на практиці знання, отримані в аудиторіях. Розповідає, що основою для роботизованої платформи став попередній винахід:

"Нами була розроблена система для дистанційного керування німецьким кулеметом ФГ-42. Це була станина, на якій закріплювались мотори, і електроспуск. І був пульт оператора з дротом 20 метрів. І оператор міг з укриття вести вогонь і бачив зображення на екрані з тепловізійного прицілу, який встановлювався безпосередньо на кулеметі".

Завідувач кафедри комп'ютеризованих систем управління СумДУ Петро Леонтьєв каже, що невеликі замовлення з автоматизації від військових виконували з початку війни. Вивчивши попит воєнного часу, вирішили створити мобільний безпілотний робот, який би міг виконувати військові задачі.