• Головна
  • День поезії 2023. Вірші про війну
15:34, 21 березня 2023 р.

День поезії 2023. Вірші про війну

День поезії 2023. Вірші про війну

Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії.

Поезія – це музика душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.

Згідно резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в 1999 році в Парижі, було прийнято рішення щорічно відзначати 21 березня Всесвітній день поезії (World Poetry Day).

На жаль, зараз Україна живе у війні. І більшість творчості пов’язана саме із цим. Але поруч завжди ходить кохання і віра.

Мальва Кржанівська

День поезії 2023. Вірші про війну , фото-1

Дивись, там був пустир, а зараз - місто.
...А є місця, де вже немає міст...
А ген он там- сади буяли листом,
Синів в траві духмяний живокіст...
А пам'ятаєш донечку сусідки?
Вона вже в маму виросла сама!
А пам'ятаєш бабцю, та що сітки
Я пам'ятаю кожну теплу стежку..!
Я пам'ятаю запахи полів...
Які на смак черешневі "сережки",
На запах- жар, що в грубі не дотлів.
Я пам'ятаю неосяжний спокій,
Вологий, щедрий, безкінечний ліс.
І все здавалось вічним нам, допоки
Ми не навчились плакати без сліз.
Буяє все, летить кудись , мов вітер,
Вмирає й відродитись поспіша.
Єдине є у цілім білім світі,
Що не підвладне часові- душа.
Зникають з мапи ріки повноводні-
Ніщо й нікого не шкодує час.
Кохай мене. Кохай мене сьогодні.
Бо "завтра" може статися без нас.

Людмила Горова

День поезії 2023. Вірші про війну , фото-2
Привіт. Шо там, як ти там, Боже?
Та знаю, чувак, бути цього не може:
Я в тебе не вірю, і опа - «привіт».
Ну, бачиш, такий дурнуватий цей світ.
Його, кажуть, ти створив, нібито? Ні?
Із глини чи ше там якоїсь дурні.
Ти думав, скажи мені чесно, чувак,
Що все воно скотиться в лютий бардак?
Що «око за око» і «брат проти брата» -
Фігня поруч з тим, що от, нам розгрібати?
Ну, ладно. Не парся. У мене питань
До тебе немає, бо я без вагань
Відколи себе пам‘ятаю і доти,
Поки я ще тут - то твоєї роботи
Цуратись, ховатись - ну зовсім не звик.
Як там у вас кажуть? «Блажен чоловік..»?
Я, Боже, усе, що хотів - усе маю.
Не прошу собі, не очікую раю.
Мені - як іде, знаєш, норм все і ок.
Прошу за старих. За дітей і жінок.
За птицю й худобу. За псів і котів.
За хлопців своїх, хто з Бахмутських боїв
Так хочуть живими вернутись додому.
Вони ж в тебе вірять крізь розпач і втому.
І в мене. Вони мені всі - як брати,
А ти - ти ж дивися, їх не підведи.
Наш медик - не вірить. Ти знаєш, авжеж.
Але і за нього прошу в тебе теж.
Чувак…Ти що, плачеш?.. Та ладно. Ну, ось..
У очі дивись! Я сказав - прорвемось!

Павло Вишебаба

День поезії 2023. Вірші про війну , фото-3

Як замовкнуть усі автомати
і розчуємо врешті весну,
як же спрагло ми будем кохатись,
щоби змити із себе війну,

розчинити її клятий запах
у солоному потові вдвох.
Я по мушках, по зоряних мапах,
вивчу всю, як створив тебе бог.

І коли охолонуть гармати,
як же гаряче буде в ліжках!
До укусів тебе цілуватиму,
щоби стерти із пам'яті жах,

щоб твій стогін злякав порожнечу.
Я тебе перед втомленим сном
обійматиму безкінечно,
а на ранок любитиму знов.

І якщо нас помилує фатум —
пережити цю люту весну,
як же спрагло ми будем кохатись,
щоби змити із себе війну.

Igor Astapenko

тут могла би бути ваша реклама
тут могли би бавитись ваші діти
тут велика глибока яма
тут на себе не схожа мама
чорно ходить у чорнім світі

тут могли би бути наші заводи
із великими трубами із духом металу
тут підошви вбирають холодні води
тут весна була у гостях в природи
але вчора їх обох розстріляли
ця птаха могла би співати інакше
ці патрони могли би нікого не убивати
ця свобода могла б не лежати за фюзеляжем
захлинаючись кров'ю яку вам ніхто не покаже
і малюючи на хрестах своїм дітям дати
вона могла би просто жити у наших вітрах і хвилях
танцювати у наших стягах але не стугнах
і не ховалися б хто у сховищі хто в могилі
красиві мами й красиві діти (це ж божевілля!)
і страх ніколи не був би нам вірним другом
але з іншого боку цієї свободи могло б взагалі не бути
і ця птаха могла би ніколи тут не співати
так що вставай малий у нас тут нові маршрути
кидай той вірш уже. завтра допишеш. круто
що ти ще можеш писати вірші брате.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов’янськ #новини #Чернівці #новини Чернівців #новости Славянска #поезія #День поезії #вірші про війну #війна в Україні #война в Украине
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...