11:11, 5 травня 2023 р.

У Чернівцях визначилися з виглядом памʼятника Воробкевичу

Відбувся повторний архітектурний конкурс на облаштування пам’ятника Воробкевичу. Вже за кілька місяців містяти зможуть побачити його у сквері біля колишньої резиденції Митрополитів.

Завершився всеукраїнський архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію скульптури на честь Сидора Воробкевича. Її розмістять у сквері біля центрального корпусу ЧНУ. Переможцем став колектив зі Львова, - повідомила Чернівецька міськрада.

До участі в конкурсі зареєструвалось 13 авторів та авторських колективів з різних міст України, зокрема з Чернівців, Львова, Києва, Дрогобича, Вижниці та Хотина. На розгляд журі було подано 11 проєктів.

Метою конкурсу було визначити кращу проєктну пропозицію скульптури Сидора Воробкевича, для увічнення пам’яті та вшанування відомого письменника, композитора, педагога, релігійного діяча Буковини Сидора Івановича Воробкевича в 120-ті роковини з його смерті.

Основним завданням конкурсантів було розробити ескізний проєкт у формі погруддя, скульптури або скульптурної композиції або рельєфу (барельєфу, горельєфу).

Авторам запропонували обрати форму на свій розсуд.

Як прокоментував пізніше заступник міського голови Василь Зазуляк, виготовлення памʼятника коштуватиме близько 800 тис. грн. До фінансування він збирається долучитися особисто.

Так, переможцем конкурсу обрано проєкт під шифром 886107 автор зі Львова: скульптор Степан Федорин. Проєкт-переможець отримує грошову винагороду у розмірі 70 000 грн.

Одним із завдань, яке поставив перед собою автор, це інтегрувати історичний період життя Сидора Воробкевича в теперішній час. Тому він розмістив скульптуру на місці перетину пішохідних шляхів, для більшої взаємодії її із перехожими.

Сидір Воробкевич у скульптурі автора зображений як філософ і мислитель із глибиною помислів і розумінням історично-культурної перспективи своєї творчої праці в далеке майбутнє. Він рухається від університету до скверу, від студентів до людей. Абсолютно спокійний, зосереджений і весь у роздумах. Постать його має виразний і цільний силует, в русі, що впевнено крокує вперед. Погляд спрямований в далечінь крізь час. В руках тримає книгу, як символ свого безцінного творчого доробку, який він залишив для нас. Одяг священнослужителя підкреслює велич його душі, і створює цільний і монументальний образ всієї скульптури.

За допомогою усіх цих засобів автор відобразив Сидора Воробкевича як глибу української культури, і як мислителя духовно-історичного часу, який зараз впевнено крокує серед нас.

Скульптура задумана так, щоб жити в оточенні людей. Як нагадування жителям міста і студентам, що кожен із них може багато зробити корисного і потрібного у своєму житті, якщо докласти зусиль і впевнено рухатись до поставленої мети.

Ще пам’ятник Сидору Воробкевичу має інтригу для глядача, оскільки перехожі які ідуть повз Попівський сквер не бачать обличчя скульптури. Вони бачать фігуру із книгою в руках, яка рухом спрямована в глиб скверу. Це провокуватиме підійти, щоб подивитись із фасаду на пам’ятник. Ну і цей прийом працюватиме як запрошення для перехожих, щоб прогулятись чудовим сквером або присісти на лавку і зануритись в роздуми чи просто поспілкуватись.

Друге місце та премію у розмірі 50 000 грн отримав проєкт під шифром 804408, авторського колективу зі Львова: скульптор Володимир Цісарик, архітектор Дмитро Садовий.

У даній композиції зафіксовано момент роздумів, творчий процес, тобто не безпосередньо написання твору, а процес інтелектуального пошуку, момент коли творча енергія акумулюється у свідомості і от-от має перетворитись на рядки у нотатнику. Саме тому головний акцент у композиції — це портрет, а священицька ряса своєю лаконічністю доповнює образ. У цілому фігура є у статичному стані, але ледь вловимий перенос центру тяжіння з опорної ноги творить початок нового кроку, що також символізує перехід із роздумів саме до творчої активності.

Довкола скульптури концентрично внизу розміщені два написи. Спереду - “Сидір Воробкевич”. З боків та позаду найбільш відома цитата автора, слова які, мабуть, з усього його творчого спадку найбільш зрозуміло та концентровано можуть передати ідею з якою Сидір звертався до людей — перші рядки вірша “Рідна мова”.

Композиція зі скульптурою розміщена на перетині основних візуальних осей, разом з тим відділена від композиції з фонтаном. Таким чином ці два різні за функцією акценти не будуть конкурувати, а доповнювати один одного, збагачуючи простір.

Скульптура Сидора Воробкевича співмірна масштабу людини, тому не буде додатково екранувати будівлю, що було передбачено від часу її побудови, а також буде природно сприйматися поміж озеленення та відвідувачів скверу.

Третє місце із премією у розмірі 30 000 грн посів проєкт під шифром 122696, авторського колективу зі Львова: скульптори Володимир Сухорський та Андрій Сухорський.