15:39, 14 травня 2023 р.

«Ти ж обіцяв повернутися живим!» - Буковина згадує Давида Пінчука

«Ти ж обіцяв повернутися живим!» – материнське ридання невимовним болем відлунювало у серцях односельчан, друзів, знайомих та усіх, хто прийшов віддати останню шану молодому мужньому захиснику Давиду Пінчуку, коли його в домовині принесли на подвір’я рідної домівки.

На День матері Людмила Василівна Пінчук, як завжди, чекала вітань і від найстаршого сина, хоч короткого телефонного дзвіночка… Він щороку тішив її душевною піснею, теплими словами й обіймами, дякував за недоспані ночі, материнську ласку і любов, за спрацьовані руки, які так лагідно пестили і підносилися у молитві до Бога з проханням щасливої долі для своїх діточок…

У Степана Григоровича та Людмили Василівни Пінчуків дев’ятеро дітей: п’ятеро доньок та четверо синів. Давид – найстарший із синів: сміливий, наполегливий, рішучий, а також творчий.

Як пригадують зарожанці, у школі жодне свято не відбувалося без участі талановитого музиканта. Він умів грати на баяні, самотужки опанував сопілку, акордеон, гітару, піаніно, гарно співав. Мріяв у майбутньому стати диригентом хору віруючої громади євангелістів християн-баптистів. На жаль, не судилося… Після закінчення Зарожанської школи здобув професію радіомеханіка. Працював в охоронній фірмі.

12 вересня 2019 року Давид підписав контракт про проходження військової служби. Протягом 9 місяців захищав суверенітет і територіальну цілісність України у складі 80-ї десантно-штурмової бригади біля Станиці Луганської. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ, юнак перебував у Житомирі, де навчався керувати БТРом. Згодом був переведений на Яворівський полігон, під час обстрілу якого, 11 березня 2022 року, унаслідок авіаудару по гуртожитку, отримав контузію та втратив пам’ять.

Трохи підлікувавшись, рівно за місяць, воїн знову повернувся у стрій в одну з найгарячіших точок передової лінії.

«Відтоді нічого нам не розповідав про своє місцеперебування. От тільки 5 травня зізнався, що воює поблизу Слов’янська. А наступного дня, коли Людмила чекала вітань на день матері, син не зателефонував… Ми вже не могли з ним зв’язатися», – розповідає батько воїна.

Замість вітань до їхньої хати чорним крилом влетіла звістка про смерть найстаршого сина. 7 травня 2022 року 22-річний старший солдат Давид Пінчук загинув у важкому бою у селі Серебрянка Бахмутського району, на Донеччині. Це приблизно за сто кілометрів від Жданівки, містечка, в якому хлопець народився.

Давид з сім’єю переїхав з окупованої території Донбасу на Буковину у 2014 році. Ще стільки було планів, стільки було мрій!..

Живим коридором, на колінах, з квітами, лампадками люди проводжали процесію аж до будинку культури. Саме там земляки прощалися з Героєм. Хлопець був випускником Зарожанського ліцею. Саме тому його сім’я в пам’ять про сина пожертвувала статками, аби учні в школі мали кращі умови для навчання. Родина полеглого Героя подарувала ліцею комп’ютерний клас, облаштований на 15 робочих місць, вартістю 500 тисяч гривень.

«Я вдячний Богу за те, що поряд з нами 22 роки був такий чудовий син», – сказав батько Героя Степан Пінчук. 20-річний брат Давида також контрактник. Зараз він воює на сході України.