Маршрут вихідного дня - як з Чернівців дістатися до печери Довбуша

Напередодні минулих вихідних ми зібрали добірку з пʼяти місць у Чернівцях та області, які варто відвідати. Тепер докладно розкажемо, як дістатися до одного з них.

У минулій статті від 13 травня ми порадили читачам відвідати печеру Довбуша. Але не плутати зі скелями Довбуша в Івано-Франківській області. Редакція 0372.ua вирішила скористатися власною порадою і подивитися на цю печеру. А своїм досвідом хочемо поділитися з читачами.

Для початку коротка довідка

Печера Олекси Довбуша знаходиться північніше перевалу Німчич на межі сіл Підзахаричі і Міжброди Чернівецької області. Перевал вважається одним з наймальовничіших в Українських Карпатах. 

Печера Довбуша - це тріщина у пісковиках тектонічного походження. Її довжина - 22 м, висота - до 6 м, а ширина – до 1,5 м. Саме тут, за народними переказами, переховувався легендарний месник Олекса Довбуш зі своїми опришками упродовж 1740-1741 років під час діяльності його загонів у навколишніх поселеннях – Вижниці, Путилі, Довгопіллі, Розтоках та Підзахаричах.

Печера більше подібна на шахту – спочатку треба подолати вертикальний спуск серед каміння, лише згодом під землею розпочинається тунель між скелями, довжина якого становить приблизно 7-10 м. Хоча у минулому, за деякими історичними даними, довжина цієї печери становила 30 м. 

Скелі та печера Олекси Довбуша входять до складу Вижницького національного парку, вражають своїм незвичайним фантастичним виглядом і належать до пам'яток природи місцевого значення, взятих під охорону ще у радянські часи. 

Як доїхати

Якщо у вас немає власного транспорту, можна доїхати автобусом, що прямує до Путили. Ми так і їхали. 

Автобус до Путили їздить щогодини від Центрального автовокзалу, перший рейс - близько 7.20. Щоб дістатись до печери, квиток на цей автобус треба брати до Підзахаричів. Він коштує 122 грн, їхати дві години.

Далі не вʼїжджаючи в Підзахаричі виходимо одразу після того, як автобус перетнув автомобільний міст через річку Черемош. Трохи проходимо вздовж проїжджої частини, а потім звертаємо ліворуч, на бічну вулицю, яка відгалужується від головної дороги.

Йдемо туди, і далі починається маркований маршрут, який приведе вас до печери. Шлях прямує спочатку чагарниками поміж сільськими садибами і старими садами, а потім - лісом. Загальний напрямок - схід, північний схід. Цей маршрут має довжину трохи більше 2 км, дорога займає близько 40 хвилин. Проте потрібно набрати значну висоту, тож готуйтеся до того, що фізично це буде важко і виснажливо.

Ми в процесі підйому робили кілька зупинок для перепочинку. Тож рекомендуємо взуватися й одягатися максимально зручно, взяти з собою негазовану несолодку воду, головний убір. А ще рекомендуємо підхопити з собою бартку чи по дорозі підняти якусь міцну довгу палицю - вона знадобиться і під час підйому, і під час спуску.

Коли ви подолаєте більшу частину стежки, натрапите майже на верхівці на кілька деревʼяних будинків, на одному з яких, прямо біля стежки буде напис “до печери”. Прямуйте по стежці за написом, не звертаючи. Якщо маєте гугл-карти і вмієте ними користуватись (або з вами є хтось, хто вміє), відстежуйте свій маршрут за картою. 

Коли пройдете стежкою трохи далі, натрапите на стовп із вказівником “до печери”. Йдіть туди, куди вказує стрілка. Далі починається крутий підйом, який ускладнюється слизьким торішнім листям. Тут на стовпах дерев теж намальовані стрілки, які допомагають зорієнтуватися.

Врешті на верхівці ви побачите нагромадження великих камʼяних брил - прямуєте до них. Там серед брил буде табличка “памʼятка природи”,  а під нею - чорний отвір печери.

Ми в печеру не спускалися, адже були без провідника, який там орієнтується, і без підготовки. Тому і вам не радимо ризикувати. Натомість можна насолодитися природою, її живою тишею, відпочити, влаштувати невеличкий пікнік на великому камінні, яке в середині дня нагрівається сонцем.

Через щільні крони і насичену зелень, а також густий мох на брилах і стовбурах, саме повітря там наче зелене.

Спускатися радимо тим же шляхом, яким і підіймалися. Перед цим не забудьте прибрати за собою сміття.

Коли вийдете до головної дороги, можете почекати автобус. Хоча ввечері простіше буде спочатку зупинити попутку до Вижниці, а звідти на автостанції сісти на автобус до Чернівців.

Читайте: Буковина у світлинах минулого століття

Ще не підписані на наш Telegram канал? Зробіть це зараз

Слідкуйте за нашими оновленнями у Viber (новини Чернівців)