16:23, 13 червня 2023 р.

"2 вересня вранці востаннє надіслав смайлик": історія буковинця, який загинув на війні

Розповідаємо життєпис нашого земляка, який віддав своє життя, боронячи Україну від російського агресора.

6 травня 1975 року у місті Вижниця народився Юрій Миколайович Ямницький. Після закінчення дев'ятого класу місцевої школи, він став студентом Чернівецького професійно-технічного училища №5 та опанував професію столяра з виготовлення меблів. Юрій почав роботу у Вижницькому деревообробному комбінаті, але пізніше відійшов від неї на час служби в армії.

Після звільнення з армії, Юрій повернувся до Вижниці та продовжив працювати в деревообробній галузі. З 2018 року Юрій працював за кордоном, виконуючи різні замовлення з дерева.

У перші дні повномасштабної війни Юрій добровільно пішов у військкомат та 4 березня 2022 року був мобілізований у стрій 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Він служив у Мукачевому, а з середини березня - в Запорізькій області. На початку травня Юрій отримав контузію, але після лікування в госпіталі повернувся на позиції.

Він захищав міста Апостолове, Зеленодольськ Дніпропетровської області, а пізніше брав участь в контрнаступі на Херсонському напрямку. Його дружина Тетяна згадує, що вони постійно були на зв'язку, він телефонував щодня вранці та ввечері, спілкувався зі своєю родиною через відеозв'язок.

Дружина Тетяна згадує: «Ми постійно були з Юрою на зв’язку, він телефонував щодня вранці та ввечері, спілкувався зі мною та дітьми через відеозв’язок. Ми підтримували одне одного словом. Якщо не було змоги зателефонувати, все одно знаходив можливість відправити повідомлення, що все добре, тільки щоб ми не переживали. 2 вересня вранці востаннє надіслав смайлик, а ввечері вже повідомлень не дочекалися».

2 вересня 2022 року Юрій потрапив під ворожий танковий обстріл та загинув під час наступальних дій поблизу населених пунктів Нововознесенськ та Миролюбівка Херсонської області. Його поховали 9 вересня 2022 року у рідному місті Вижниця. У Юрія залишилася дружина та двоє дітей.

Його побратими з 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади пам'ятають Юрія Ямницького як справжнього героя та відданого військовослужбовця.

Читайте також: