Традиція гуцульської дереворізьби в Україні стала національною спадщною: де використовується ремесло

Традиція дереворізьблення, яка передана з покоління в покоління, стала частиною нематеріальної спадщини.

Традиція гуцульського художнього дереворізьблення стала частиною Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. 

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко підписав відповідний наказ, який визнає цю традицію як важливу для нашої культурної спадщини.

Про це повідомляє Чернівецька обласна рада.

Гуцульське художнє дереворізьблення є поширеним ремеслом на території міста Вижниця, селища Путила, сіл Дихтинець, Виженка, Чорногузи Вижницького району Чернівецької області, а також у деяких населених пунктах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Ця традиція передається з покоління в покоління і має значний культурний вплив на місцеві спільноти.

Окрім гуцульського художнього дереворізьблення, до переліку також увійшли інші важливі елементи нематеріальної культурної спадщини. Зокрема, це ремесло бджільництва у Сватівському районі Луганської області, яке є важливою частиною життя тамтешніх мешканців. Також було визнано обряд Маланка села Белелуя на Франківщині, який виконується з художнім витворенням дерев'яного маску та святковим хороводом. Жіночі прикраси із бісеру, які створюються на Прикарпатті, також включили до переліку. Нарешті, традиція і технологія вишивки жіночої сорочки на Гадяччині була також визнана важливою для національної культурної спадщини.

Читайте також:

• На Буковині відкрилась виставка “До та під час”: Мистецтво в умовах війни

Ще не підписані на наш Telegram канал? Зробіть це зараз

Найактуальніші новини читайте у нашому Viber (новини Чернівців)