У Чернівцях провели в останню дорогу оборонця "Азовсталі" Сергія Скальда - ФОТО

У Чернівцях відбулося прощання з військовим бригади "Азов" та поетом Сергієм Скальдом.

21 липня Чернівці прощаються із захисником Азовсталі, військовослужбовцем бригади "Азов" (раніше - полк) та поетом Сергієм Скальдом Баламутовським.

Церемонія прощання відбувалася у Чернівецькій обласній філармонії. Аби провести захисника в останню дорогу, зібралося чимало людей, які знали та поважали оборонця - рідні, родичі, друзі, побратими і просто містяни, які його знали. Далі церемонія продовжилася на "Алеї Слави".

Сергій Баламутовський народився 12 листопада 1978 року. Жив у Чернівцях. У 2014 році був учасником Революції Гідності. Потім вирушив добровольцем у зону АТО. Брав участь у боях в Авдіївці, Марʼїнці, Донецькому аеропорті, розвідницьких операцях Добровольчого корпусу "Правий сектор". Потім був бійцем окремого полку "Азов" (зараз - бригада).

Під час повномасштабної війни, яка почалася у 2022 році у Маріуполі обороняв завод "Азовсталь". Саме під час оборони "Азовсталі" у бою з російськими окупантами 20 квітня 2022 року Скальд загинув у віці 43 роки. У Сергія залишилося двоє дітей: син і донька.

29 вересня 2022 року Чернівецька обласна рада присвоїла Сергію Скальду звання "Почесний громадянин Буковини", посмертно.

Ось як згадує Сергія Скальда його побратим Вишня, який також був на церемонії прощання: 

"Щирий, жартівливий. Я тільки потім, коли він мені книжку свою подарував, зрозумів, хто це, що за людина. Сміливий. Я мав іти на ту позицію, де він загинув. Я просто отримав поранення, і він пішов замість мене. Він все відчував, все розумів. Він міг на бойових позиціях почати свої вірші читати. Дуже крутий був. Він залишиться у памʼяті веселим, прикольним, тим, хто жартує завжди. Він такий був"

Скальд писав і видавався з 2010 року, є автором поетичних книг "Навиліт. Рими калібру 5,45" та "Інший", співавтором збірки поезії "Голос крові". В Instagram досі існує його сторінка, де захисник також публікував свої вірші. Ми процитуємо один з віршів, який був опублікований 6 січня 2022 року:

Ви бачили колись як плачуть гори,

Як вітер тихо виє від журби,

Як шторм реве коли нудьгує море,

А небо чорне з горя та ганьби.



Вода, каміння можуть відчувати,

А я пустий ні болі, ні жалю.

Немов життя повільний шлях до страти,

А я лише прискоритись молю.



Розбите серце не болить, не плаче.

Нема надії у розірваній душі.

Туман в очах іду немов незрячий,

Серед людей та всі вони чужі.

Ще не підписані на наш Telegram канал? Зробіть це зараз

Найактуальніші новини читайте у нашому Viber (новини Чернівців)