Від боїв в АТО до звільнення Харківщини - історія загиблого захисника з Чернівецького району

Бої на Світлодарській Дузі, під Попасною, захист Київщини, деокупація Харківщини, порятунок поранених на Донецькому та Луганському напрямках - усе це про захисника з Чернівецького району Сергія Боднаря.

Військовий, бойовий медик, він вважав, що найцінніше – це людське життя. Пройшов багато випробувань у сучасній війні, де Україна визволяє себе від російської окупації, нищив ворогів та рятував побратимів. Але сам поліг, наближаючи омріяну перемогу, у 38 років, - повідомляється на сторінці проєкту "Незабутні: Буковина Пам'ятає".

Сергій Боднар народився 1 вересня 1984 року в селі Клокічка Чернівецького району.

З 1991 до 2000 року навчався в Реваківській загальноосвітній школі. З дитинства мріяв допомагати людям у складних ситуаціях. Цікавився природничими науками, тож після закінчення школи вступив до Вашковецького медичного коледжу – опанував фах фельдшера-акушера.

Підпишіться на наш Telegram

З 2004 до 2006 року перебував на строковій військовій службі в лавах Збройних сил України в Севастополі. Повернувшись додому, з лютого 2006 року працював у Чернівецькій обласній клінічній лікарні в інфекційному відділенні.

З квітня 2015 до липня 2016 року пішов добровільно захищати рідну українську землю від російських ворогів, оскільки мав значний військовий та медичний досвід. Брав участь в антитерористичній операції в Луганській області, боронив державну цілісність на Світлодарській дузі, під Попасною.

Після початку повномасштабного рашистського вторгнення, 3 березня 2022 року, був мобілізований до лав ЗСУ. Служив старшим сержантом військової частини А3029 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону (8 ОМПБ), підрозділу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Сергій Боднар захищав Київщину, його підрозділ зупинив ворожий прорив на Броварському напрямку та гнав ворога до кордону. Брав участь у звільненні населених пунктів Харківщини, виконував складні бойові завдання та рятував життя воїнів на Донецькому та Луганському напрямках.

Загинув під час артобстрілу в районі Білогорівки Бахмутського району Донецької області 24 листопада 2022 року, коли евакуював поранених військових. Поховали воїна 28 листопада 2022 року в рідному селі Клокічка.

Мати, Людмила Яківна, та батько, Василь Іларійович, завжди пам’ятатимуть свого героїчного сина, який віддав життя, захищаючи рідну землю та рятуючи інших воїнів.

Читайте: Зброя на мільйони гривень: як допоміг чернівецькій бригаді фонд “Повернись живим”