Укриття чи захищений простір в Чернівцях - що це таке та у чому головна різниця (ФОТО)

У школах, закладах охорони здоров’я або в інших будівлях України окрім укриттів активно створюють “захищений простір”.

У 2024 році Уряд затвердив постанову про Порядок реалізації експериментального проєкту щодо створення в будівлях і спорудах закладів освіти захищених просторів (приміщень для фізичного захисту). Особливість його у тому, що захисна “кімната” не передбачає втручання у конструкції будівель і споруд закладів освіти. Що ще важливо - новий тип захисту можуть використовувати не ближче, ніж за 90 км від лінії фронту. 

В ДСНС Донеччини прокоментували, що відповідно до пункту 6 Методики оцінки ризиків, рівень безпеки закладів освіти на підконтрольній українській владі території Донецької області визначається як «дуже високий» та «високий». Отже, використання Захищених просторів там не є можливим.

Використання таких просторів є тимчасовим і засновники закладів освіти зобовʼязані облаштувати протирадіаційні укриття або споруди подвійного призначення.

Міністерство освіти і науки України опублікувало вимоги до облаштування захищених просторів, серед них:

• розташування простору в основній будівлі закладу освіти або близько до неї (рекомендовано до 100 м);

• захисні простори не можна влаштовувати поряд із резервуарами з небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами;

• через захисний простір не проходять водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж);

• простори не можуть зазнавати негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод;

• приміщення мають рівну підлогу, придатну для встановлення лав та інших місць для сидіння та лежання;

• простори забезпечені електроживленням та штучним освітленням;

• у приміщеннях не зберігаються легкозаймисті, хімічно-небезпечні речовини;

• приміщення перебуває в задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до протипожежних та санітарних правил);

• забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (у разі місткості менше ніж 50 осіб та відстані від найвіддаленішої точки приміщення до виходу не більше 25 м — у ньому допускається наявність одного евакуаційного виходу);

• пристосовані для вільного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (для закладів освіти, в яких вчаться такі діти).

Про те, у чому різниця, та як використовують ці приміщення у Чернівцях, ми поспілкувалися з Мариною Паламарюк - начальницею управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернівців.

Насправді в офіційних документах такого поняття, як захищений простір поки не існує. Ці приміщення мають назву - найпростіше укриття. Вони не сильно відрізняються від захисних споруд чи протирадіаційних укриттів, але мають меншу герметичність.

У якості захищеного простору використовують цокольні, або підвальні приміщення. Але не кожне підвальне приміщення може стати укриттям.

Їх комісія обстежує спеціальна комісія, до якої входять: ДСНС, працівники міськради, працівники держпродспоживслужби і представники поліції. Обстежують приміщення за заявкою закладу. Після обстеження складається акт. 

Окрім самого розташування, очевидно, що існує ряд вимог до найпростішого укриття. Наприклад, приміщення має бути без вікон, але мати вогнегасники, сидіння, питну та технічну воду. Затвердженні укриття міська рада реєструє в обліку.

У Чернівцях наразі налічується 136 захисних споруд і 290 найпростіших укриттів. Їх кількість може трохи змінитися, адже наразі кожен навчальний заклад має мати такий захищений простір або укриття.

Ми подивились, чим відрізняються укриття від захищенного простору на прикладі 22 ліцею у Чернівцях. Директорка закладу Олександра Бабій провела нашим журналістам екскурсію і розказала, у чому різниця.

Головна відмінність - наявність декількох виходів, герметичність та вбудована вбиральня.

У ліцеї у найпростішому укритті через наявність лише одного виходу можуть знаходитись 50 учнів, хоча саме приміщення вмістило б і 150. У приміщення проведена вентиляцію, бо підвали в Україні завжди сирі. Система вентиляції виведена на вулицю. Підлогу уклали плиткою. Є безперебійний інтернет, світло, обігрівачі, біотуалети, вода питна та технічна, аптечка. Є навіть чай з кавою.

У протирадіаційному укритті  можуть знаходитись 270 дітей. Є окремий медичний пункт, де стоїть койка і є ліки. Також у приміщенні декілька вбиралень. Там також є безперебійний інтернет, проведена система вентиляції, стіни товсті. Там є декілька кімнат. Кожна обладнана сидіннями, над якими є вивіски з тим, який клас, яке місце займає. Ще у приміщення придбали диван. 

З іншого боку приміщення ще один вихід. Школа ще буде ставити пандус для того, щоб було зручно людям з інвалідністю. 

Під час повітряної тривоги у цьому приміщенні в основному знаходиться молодша школа. Для них в укриття поставили колонки і вчителі вмикають аудіоказки чи оповідання.

Приміщення перед навчальним роком обстежувала спеціальна комісія. 

Ось так виглядає захищений простір:

Ось так виглядає укриття:

Як ми бачимо, різниця у кількості виходів та, хіба що, розміром. Проте обидва приміщення мають на меті вберегти дітей та стати місцем, де вони перечікуватимуть повітряну тривогу.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win