Як 20-річний буковинський садівник вирощує фрукти за органічними технологіями

20-річний Микола Ілащук – успішний садівник із Буковини, який вирощує якісні фрукти у своєму саду, - яблука, груші та абрикоси. Як і решта фермерів, за час господарювання він зіткнувся з багатьма викликами, такими, як несприятливі погодні умови, хвороби рослин, шкідники. Але завдяки сучасним біопрепаратам та органічному методам вирощування йому вдається підтримувати здоров'я рослин і досягати хорошої врожайності.

Своїм досвідом фермер поділився із читачами видання 0372. 

Господарство – на перехідному етапі до органіки

Фермерське господарство «Ілащук» працює понад 30 років. Це –сімейне господарство, яке заснував батько Миколи Ілащука. Хлопець змалку в садах. З 2021 року хлопець повністю перейняв на себе керівництво. Наразі господарство перебуває на перехідному етапі до вирощування органічних фруктів. Сезон 2023-го було повністю відпрацьовано біопрепаратами.

«У липні ми подали заяву в «Органік Стандарт» про те, що хочемо сертифікуватися. У вересні пройшли інспекцію і розпочали перехідний період. З тих пір використовуємо при догляді за рослинами лише препарати, які дозволені в органічному вирощуванні. Наразі ферма на перехідному етапі», - розповідає аграрій.

Микола Ілащук зауважує, що боротися зі шкідниками їм найбільше допомагали два препарати від компанії BTU: «Біофренд» та «Актоверм формула». Калійне мило використовували у 2% робочому розчині, а «Актоверм формулу» – у розчині з концентрацією 1,2%.

Читайте також: На Буковині запустили програму компенсації вартості енергетичного обладнання для підприємців

Загальна площа садів становить 10 гектарів, на семи з яких ростуть яблука, на одному гектарі – груші, а на решті двох гектарах поля вирощують абрикоси. У саду Ілащуків ростуть такі відомі сорти яблук, як Флоріна, Голден Делішес, Чемпіон, Гала. Має фермер біля дому й невеличкий розсадник, - близько двох тисяч дерев, тут вирощують саджанці для власного користування.

У цьому розсаднику фермер вирощує, зокрема, і знамениті яблука сорту Байя Мариса, плоди яких як зовні, так і всередині – червоного кольору. Росте також у саду груша Крупноплідна – сорт буковинської селекції, виведений на Придністровській дослідній станції садівництва, вага плодів якого може сягати одного кілограма. Щодо абрикосів, то найбільше в саду молодого фермера сорту Ананасний, трохи вирощує Червонощокого.

Садівник спеціалізується на органічному вирощуванні фруктів. Тож належну увагу приділяє відновленню ґрунтів. Застосовує гумати, вермікомпости, перегній.

«Єдина проблема, яка виникала в нас із застосуванням біозасобів, була в тому, що через комендантську годину ми не могли заїхати на поле. Сади в нас дещо «розкидані», й від одного до іншого потрібно їхати 15 кілометрів. Й оскільки діють часові обмеження на пересування, не завжди вдається вчасно провести роботи. А, згідно з інструкцією, рослини певними препаратами треба обприскувати тільки у вечірню або ранкову пору – коли немає ультрафіолету», - ділиться Микола Ілащук.

«Значною мірою на урожайність саду впливають погодні умови. Цього року град двічі за один тиждень побив сади. Але, вносячи біопрепарати, ми змогли дещо врегулювати ситуацію й виростити нестандартні, дещо пошкоджені яблука. Пощастило, що ціна на переробку цьогоріч була досить висока, й це стало для нас плюсом», - говорить Микола Ілащук.

І резюмує:

«Головне, як підтверджує наш досвід, що використання біопрепаратів в умовах сучасного функціонального інтенсивного саду дійсно може забезпечити захист рослин від шкідників і покращити біологічний стан рослин».

Суттєво зменшує урожайність посуха. Натомість, надлишок опадів провокує розвиток хвороб. Втім є моменти, коли весною опадів надмірно, а влітку немає зовсім. В такі періоди дерево не встигає насититися водою. Якщо мульчувати пристовбурову зону, збільшувати кількість органічної речовини у ґрунті, то в умовах Чернівецької області можна обійтись і без краплинного зрошення, стверджує Микола Ілащук.

Читайте також: Стоматологічна клініка у Хотині розширилася через програму «Власна справа» (ФОТО)

Цьогоріч при зворотних приморозках на підприємстві фермера з Буковини абрикоси рятували препаратом з азотобактером. Під час своєї життєдіяльності цей препарат виділяє багато амінокислот та фітогормонів. Завдяки такому методу вдалося зберегти значну частину врожаю.

Сам фермер у своїх садах не має системи зрошування. Каже, в області достатній рівень вологи й помірність опадів, тож при правильному обробітку рослин зрошування не потрібне.

Надмірно спекотне літо збільшує ймовірність граду. Тому, радить чернівецький фермер, коли закладається сад, краще одразу поставити протиградові сітки, щоб захистити рослини. Щоправда, у власній практиці такого засобу захисту він поки що не використовує. Аргументує це тим, що в їхньому регіоні град буває не часто, тож у його випадку протиградові сітки є неокупними.

Брак робочої сили також дається взнаки. В регіоні працює багато садівників-одноосібників, тож мало хто зголошується йти працювати в найми. Доводиться шукати робітників на території всієї області.

«Людей, яких беремо на роботу, за їх бажанням можемо навіть поселити на місці. Багато працівників ми не потребуємо, а поруч із домом маємо будинок зі зручностями, де можуть проживати кілька осіб. Інші фермери просто купили автобуси й довозять людей до місця роботи», - зазначає садівник.

Захист рослин від хвороб і шкідників: є нюанси

Що стосується захисту рослин від хвороб та шкідників, тут Микола Ілащук опирається на власний досвід, напрацьовані схеми, а також дослухається до консультацій експертів.

«Для боротьби з яблуневою плодожеркою, наприклад, ми встановлюємо пастки й відслідковуємо, коли починається літ самих комах, лише тоді обробляємо препаратами від однієї провідної компанії, – ми, фактично, використовуємо всю їхню лінійку», - розповідає садівник.

Медяна роса та високі температури сприяють швидкому розмноженню та виділенню личинками значної кількості липкої, прозорої речовини. До того ж шкідники досить швидко звикають до кожного хімічного препарату, й з ними буває важко боротися. Слід знищувати цілі покоління шкідників, додавати одночасно декілька препаратів, декілька діючих речовин.

«Як ми з нею боролися? Ми контролювали німфу – личинку, якщо говорити простою мовою. Тобто при обстеженні саду, якщо ми бачили, що вже збираються німфи і виділяється медяна роса, – тоді працювали калійним милом. Змивали медяну росу та підсушували німф. Особливо якщо наступного дня була висока температура – німфи себе дуже погано почували. Фактично просто висушувалися», - ділиться досвідом Микола Ілащук.

Ще одним небезпечним шкідником у саду є кров’яна попелиця. Боротися з нею фермеру також допомагає 2%-й розчин калійного мила. За 42 години після обробки просто змивають опушення, яким вкриваються гілки.

Садівник зауважує, що після обробки дерев біопрепаратами в саду значно збільшується кількість ентомофагів: сонечок, золотоочок, щипавок, афелінусів. Вони також доволі ефективно працюють проти шкідників. І ще раз наголошує, що в його садку попелиці як такої майже немає, адже тут правильно проводиться обприскування.

«Навчаючись в університеті, я писав наукову роботу на тему ефективності біопрепаратів. У ній я довів наступне. При застосуванні біопрепаратів може видатися, що вражених листків на рослині стає більше. Але в кінцевому підсумку, все одно виходить, що врожайність, стан плодів та стан рослин стають кращими. Я вже не кажу про якісні характеристики плодів, вирощених практично без хімії», - наголошує садівник.

Якщо правильно застосовувати біологічні засоби захисту рослин, то, зауважує фермер Ілащук, за ефективністю вони будуть на одному рівні з хімічними. Але важливо розуміти, як саме розвиваються хвороби, і врахувати, що при підвищеній вологості рослини обробляти не слід.

«Навіть за вартістю препаратів, - якщо рахувати на один гектар, то обробіток біозасобами коштуватиме дешевше, аніж хімічними», - зауважує співрозмовник.

Садівник наголошує, що, плануючи обробку саду, слід обов’язково зважати на погодні умови. Приміром, якщо є ймовірність дощу, Микола Ілащук додає до робочого розчину прилипач в максимальній дозі – препарат надійно захищає від опадів. Якщо ж обробіток припадає на сонячну пору, то так само додають до розчину прилипач, який також захищає і від ультрафіолетового світла.

«Ми зробили порівняння, щоб зрозуміти, які препарати краще використовувати для боротьби з різними хворобами рослин. Якщо потрібно захистити рослини перед або після дощу, то ми користуємося препаратом Фітоцид, який містить Bacillus subtilis. Якщо рослини вже заражені, то застосовуємо Екостер Триходерму з кількома штамами Trichoderma. Вважаю, щобіотехнології сьогодні розвиваються досить стрімко, й з часом біопрепаративикористовуватимутьінтегровано точно. Є моменти, коли потрібно використовувати певні препарати, і немає можливості застосовувати інші. Наприклад, перед збором урожаю, під час цвітіння або при боротьбі з конкретними шкідниками, як от медяниця чи кров’яна попелиця, з якими інші засоби не справляються. У нас є чітка схема, як комбінувати ці препарати та відстежувати результати», - продовжує Микола Ілащук.

На часі - створення спілки органічних садівників

Микола Ілащук говорить:

«Хочу у Чернівецькій області створити спілку органічних виробників садово-овочевої продукції. Це буде вигідно для всіх. Якщо, наприклад, в Англії потребують дві тонни органічних яблук, а знайти не можуть, – маючи спілку, ми б легко організували цей експорт. Тим паче, що платять у валюті і платять дорого. А це означає, що іноземні гроші йдуть у країну», - резюмує чернівецький садівник.

«Зараз органічних виробників небагато, тож, на мою думку, було б добре нам усім об’єднатися в спілку і разом відкривати для себе нові ринки, експортувати продукцію, та й постачати її на той самий український ринок», - наголошує підприємець.

Сам Микола Ілащук свої фрукти поки що реалізовує на свіжих ринках. Минулого року співпрацював із мережею супермаркетів «АТБ». Компанія, зазначає, відкрита до співпраці з українськими виробниками.

«У нас поки що продукція перехідного періоду. Наступного року матимемо вже кілька ділянок повністю сертифікованих – органічних», - акцентує аграрій.

В майбутньому Микола Ілащук планує експериментувати з сортом яблук Голден Делішес, - виростити яблуко дійсно експортної якості.

«Поступово ми переходимо на нові сорти, стійкі до хвороб, а також збільшуємо насадження груші – з ними мені легше працювати, бо маю свій напрацьований механізм, як захистити рослину від хвороб і шкідників, щоб отримати хороший урожай.