Чернівецькі нацгвардійці 173 дні виживали в оточенні і виманили ворожого командира на розмову (ФОТО)

Лейтенант Юрій Чубрей (позивний Сармат), солдат Олександр Микицел (Кіт), молодший сержант Олександр Іпатенко (Приход), сержант Ярослав Руснак (Док) і молодший сержант Олександр Світлий (Краб) — бійці 24 полку імені гетьмана Петра Сагайдачного — утримували позиції 173 дні в умовах повного бойового оточення.

Про це журналістам видання 0372 повідомили у військовій частині 3113 Національної гвардії України.

До початку ротації цивільне життя кожного з них було далеким від війни: Сармат викладав географію у школі, Кіт виготовляв пам'ятники, Приход працював будівельником і автомайстром, Краб займався своїм ремеслом, а Док 16 років пропрацював у реанімаційному відділенні.

Щодня — штурми, щотижня — танки

На позиції гвардійці діставались пішки дві з половиною доби під постійним тиском FPV-дронів. Пересуватись можна було лише через зелень — щойно чули дрон, падали між деревами на кілька хвилин, потім рухались далі.

Далі почалася позиційна боротьба. Піхота на мотоциклах атакувала фактично щодня. БТРи з танками намагались прорвати позиції мінімум двічі на тиждень. Оператори безпілотників зупиняли техніку на підході — вона горіла. Тих, хто вцілів, зустрічали стрілецьким вогнем.

За весь час бійці знищили близько двох рот окупантів. В арсеналі були автомати, кулемет і ручний гранатомет.

Зв'язку не було. Логістика — лише через дронові скиди. Один із пакунків із провізією впав за 80 метрів від бліндажа — і це вважалося удачею. Останній шматок хліба іноді ділили на трьох. Води — 50 грамів на день.

«Інколи провізії настільки бракувало, що останній умовний шматок хліба ділили на трьох. Якби не знайшли той скид, ще 3-4 дні голодні сиділи», — розповідає Кіт.

Телефон тримали вимкненим — включали лише щоб щодня фотографуватися і бачити, як змінюється обличчя. Зарядки не було.

Переховувались у підвалі — просто говорили з окупантами російською

Коли позицію Сармата і Кота виявили, почався тривалий штурм — бомбардування з 6 ранку до вечора, потім піхота. Ворога відігнали дрони. Тоді бійці під покровом туману перемістились до покинутого підвалу в селі.

У підвалі переховувались ще два з половиною місяці. Окупанти тричі заходили безпосередньо до них — у двір і в хату. Бійці спілкувались з ними російською і їх приймали за своїх.

Один із російських командирів під час такого «візиту» розповів про розташування своїх позицій — цю інформацію гвардійці передали своїм. Коли той самий командир прийшов повторно з групою з 5-10 людей і спробував забрати їх на свою позицію, бійці відкрили вогонь — і ті відступили.

«Той командир казав, що є місце, куди не треба — там небезпечно. Саме туди ми й перемістились», — розповідає Док.

Поряд із укриттям росіян гвардійці помітили пасіку. Ввечері вкрали вулик із медом — прямо під носом у окупантів.

Вийшли в туман, замасковані під росіян

Поранення Сармата погіршувалось. Три евакуаційні групи, які намагались дістатись до них, не могли прорватись. Зрештою сильний вітер припинив роботу дронів — і операцію розпочали негайно.

Перша група пройшла п'ять кілометрів відкритою місцевістю, потім ще десятки кілометрів пішки до евакуаційної точки.

Інша група протрималась довше — 173 дні. Виходили вранці в туман, замасковані під росіян. Перед виходом провели розвідку безпілотником, але дроном групу не вели — щоб не розкрити. Дорогою натрапили на розтяжку, та серйозних травм ніхто не отримав.

«Ми вже виходили замасковані під росіян. Іншого виходу не було. Усі наші були попереджені — це наші, не чіпати», — розповідає Док.

Дорогою загинули їхні провідники — бійці потрапили в засідку і відбили напад.

За особисту мужність і зразкове виконання бойових завдань Юрій Чубрей, Олександр Микицел, Олександр Іпатенко, Ярослав Руснак і Олександр Світлий отримали відзнаку Президента «За оборону України». Після реабілітації всі п'ятеро продовжують службу.

Читайте також: Відмовився від броні і пішов на фронт: історія буковинського десантника, якого нагородив Сирський

Важливі новини Чернівців у вашому смартфоні! Підписуйтеся на 0372 у соцмережах, щоб дізнатися все, що відбувається у місті. Facebook, Instagram, Telegram — підписуйтеся, щоб не пропустити!