“Світу не потрібна ще одна ідеальна жінка”: інсайти із зустрічі “Самоцінна. Легка. Проявлена” в Чернівцях

Нещодавно в Чернівцях відбулася відкрита авторська зустріч, яка об'єднала жінок різного віку та професій. Головною спікеркою заходу стала Аліна Унгурян – жіноча наставниця, енергопрактикиня, співвласниця туристичної агенції, бухгалтерка з 20-річним стажем та засновниця жіночого клубу.

Жінка, яка власним прикладом показує, як будувати життя в легкості, поділилася своїм досвідом трансформації, виходу зі зручності та пошуку внутрішньої опори.

Фундамент особистості: стосунки з собою

Сучасний темп життя диктує власні правила: усі кудись біжать, намагаються щось довести чи заслужити. Проте найважливіший крок на шляху до себе – це зупинитися і змістити фокус уваги.

“Нас дуже багато вчили турбуватися про інших, допомагати, виявляти увагу. Але ніколи не вчили допомагати собі та будувати стосунки із собою. Дуже багато дівчат йдуть у стосунки з чоловіками чи в соціум з очікуваннями. Але як вони можуть здогадатися, як з тобою можна поводитися, як вибудовувати кордони, якщо ти сама себе не знаєш?” – зазначає Аліна.

Справжня відповідальність за життя починається з визнання своєї цілісності: прийняття як сильних сторін, так і «тіньових». Тільки тоді, коли жінка знає, що вона любить і що для неї є неприпустимим, вона транслює це на своє оточення.

Самооцінка vs Самоцінність: у чому різниця?

Дуже часто ці два поняття плутають, проте між ними є суттєва різниця. Спікерка пропонує чітко їх розмежовувати:

• Самооцінка – це хитке поняття, засноване на порівнянні. Завжди знайдеться хтось молодший, успішніший чи багатший. Самооцінку варто використовувати винятково для натхнення і мотивації, а не для самокритики.

• Самоцінність – це глибоке внутрішнє відчуття себе. Це фундамент, на якому будується розуміння: “Я ціную себе, я себе вивчаю, я себе бережу”.

Коли вибудовується самоцінність, вона стає непорушною внутрішньою опорою. Зовнішні опори можуть зникнути, але вміння чути своє тіло та енергію залишається назавжди.

Ціна справжності та дозвіл на неідеальність

Бути собою часто означає йти проти системи та очікувань суспільства. Аліна поділилася особистим досвідом кардинальних змін у житті, коли довелося обирати між комфортом інших та власним щастям.

“Я перша у своїй родовій системі, яка стала і сказала: "Стоп. Я більше так не хочу. Я хочу по-іншому". Я пішла у страшенний супротив усіх: і мами, і родичів. Але я обрала себе. Ми повинні боятися зрадити себе, а не чиїсь очікування”.

Дозволити собі бути справжньою – це дозволити собі бути неідеальною. Це вміння визнавати помилки навіть перед дітьми, просити вибачення і не чекати слушного ідеального моменту для дій.

Практика щоденного чесного діалогу

Щоб не втрачати зв'язок із собою, спікерка радить практикувати регулярний внутрішній діалог. У будь-якій незрозумілій ситуації, перш ніж прийняти рішення, варто зробити паузу на кілька секунд і запитати себе:

• Як я зараз почуваюся?

• Чи дійсно я хочу це зробити?

• Що буде, якщо я відмовлюся або погоджуся?

• Як я буду почуватися потім, якщо зроблю це через силу?

Ця проста практика допомагає уникати ситуацій, коли жінки роблять щось із почуття обов'язку, тим самим зраджуючи власні інтереси. Вона вивільняє колосальну кількість енергії для радості, прояву своєї сексуальності та здорової агресії (вміння сказати “ні”).

“Запам'ятайте: світові не потрібна ще одна ідеальна жінка. Будьте щасливі по-своєму. Для когось щастя – це бути успішною в бізнесі, а для когось – просто посидіти в тиші та з'їсти морозиво. І в кожного воно своє. І це абсолютно нормально!” – підсумувала зустріч Аліна.

Авторка: Альона Гавриловська