Поза законом: як правовий вакуум спровокував війну з самокатами на вулицях Чернівців

Електросамокати стали невіддільною частиною міського пейзажу, але водночас – і джерелом постійної соціальної напруги.

У Чернівцях криза навколо мікромобільності досягла апогею: міська влада розірвала договори з операторами прокату та ініціювала примусовий демонтаж транспортних засобів. Та чи вирішує радикальна заборона реальну проблему, і чому на практиці це рішення зіткнулося з тотальним законодавчим вакуумом?

Контекст проблематики: між зручністю та небезпекою

Бум мікромобільності застав українські міста зненацька. З одного боку, прокатні електросамокати запропонували швидку, екологічну та зручну альтернативу громадському транспорту, особливо в умовах заторів. З іншого – вони перетворилися на серйозний виклик для міської безпеки.

Дискусія довкола електросамокатів у Чернівцях виникла через кілька основних причин, що зачіпають безпеку та щоденний комфорт містян. Насамперед це проблеми з паркуванням: хаотично залишений на тротуарах чи біля зупинок транспорт перетворюється на перешкоду для пішоходів, дітей, людей старшого віку та людей з інвалідністю. Попри помірну статистику (за даними поліції, за рік зафіксовано 6 ДТП із 6 травмованими), чимало дрібних інцидентів залишаються поза офіційними звітами. До того ж діють інші чинники: раптова поява швидкого транспорту на тротуарах та проїзній частині додає напруги як пішоходам, так і автомобілістам, яким важко передбачити такі маневри. Ситуацію ускладнюють і часті порушення правил — зокрема користування самокатами неповнолітніми або поїздки удвох чи утрьох на одному пристрої. Усі ці фактори в умовах вузьких вулиць та відсутності велоінфраструктури й змусили міську владу звернути увагу на цю проблему 

Самокати на вулицях Чернівці, 0372

Фактичний стан справ та дії міської влади 

Ми звернулися до Чернівецької міської ради за роз’ясненнями щодо рішення розірвати меморандуми про співпрацю з операторами. 

На міському рівні ситуація змінилася після прийняття Чернівецькою міською радою рішення від 10.08.2026 року № 2905. Цим документом влада постановила розірвати Меморандуми про співпрацю та правила використання електричних самокатів на території міста. Рішення безпосередньо стосується трьох головних операторів прокату: ТОВ «ВЕВІ», ТОВ «ДЖЕТ РАЙДС» та ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА».

Відповідні повідомлення про розірвання договорів були направлені компаніям 21 серпня 2026 року. Згідно з умовами рішення, меморандуми втрачають чинність через 14 днів після отримання повідомлення, відтак з 4 вересня 2026 року вони вважаються офіційно розірваними. Департаменту інфраструктури та благоустрою спільно з комунальним підприємством «МіськШЕП» було доручено забезпечити примусове вилучення (демонтаж) та транспортування електросамокатів і відповідного обладнання з вулиць міста. Але наразі чернівчани можуть бачити, що з електросамокати досі знаходяться на вулицях міста. Щоб з'ясувати, коли саме почнеться демонтаж, ми звернулися безпосередньо до КП «МіськШЕП». Проте там нам повідомили, що наразі підприємство не має відповідних повноважень, оскільки зараз лише вивчаються правові підстави для проведення таких робіт. 

Як пізніше на пресконференції повідомив міський голова Чернівців Роман Клічук, у місті планують розробити новий меморандум та чітко прописати правила роботи мікромобільного транспорту. Серед ключових вимог до бізнесу розглядають обмеження швидкості та віку кермувальників, примусове блокування самокатів у визначених зонах, а також запровадження щомісячної плати за кожен пристрій і компенсацію витрат на облаштування спеціальних парковок. Утім, як до цих умов ставляться самі сервіси прокату, наразі невідомо — компанії відмовилися від коментарів. Відтак, чи підуть оператори на компроміс із міською владою, чи прокатні самокати остаточно зникнуть з вулиць Чернівців, поки залишається відкритим питанням.

Самокат на вулиці у Чернівцях, 0372

Позиція поліції та межі повноважень

У своєму рішенні міська рада також рекомендувала Управлінню патрульної поліції в Чернівецькій області посилити контроль за користувачами самокатів. Тож редакція 0372 звернулися до патрульної поліції задля роз’яснення ситуації. Аналіз відповіді правоохоронців демонструє іншу правову реальність. Поліція наголошує, що згідно зі статтею 19 Конституції України, вона діє виключно в межах законів, а не місцевих рекомендацій.

Наразі користувачі самокатів розглядаються поліцією просто як повноправні учасники дорожнього руху. Їхня діяльність регулюється загальними пунктами Правил дорожнього руху (п. 1.3, 1.4, 1.5), які вимагають не створювати небезпеки, перешкод для руху, загрози життю чи матеріальних збитків. Відповідно, патрульні реагують на порушення або за повідомленнями на лінію 102, або при безпосередньому виявленні загрози під час несення служби, оцінюючи кожний конкретний випадок з урахуванням доказів та дорожньої обстановки.

Катання на самокатах у Чернівцях, 0372

«Популізм і боротьба з наслідками»: альтернативний погляд велоспільноти 

Радикальні дії міської влади викликали нерозуміння у профільних громадських організацій. Директор «Чернівецької Асоціації Велосипедистів» (ЧАВ), Семен Кошоватий, у коментарі для нашого медіа не підтримав рішення про розірвання меморандуму.

«Розцінюємо такі дії як популізм і прояв непрофесійності обранців, які, керуючись переважно емоціями виборців, без належної експертної оцінки ухвалюють рішення, що гальмують розвиток міста. Заборона роботи прокатних сервісів – це спроба боротися з наслідками, а не з першопричиною проблеми», – заявляє Семен Кошоватий. Він зазаначає, що електросамокат розвантажує дороги, а самі сервіси сплачують значні податки до місцевого бюджету.

Спростовують активісти й масштаб проблеми з аварійністю, посилаючись на дані урбаністичного блогу "Ne Urban". Згідно зі статистикою, упродовж 2025 року з 1503 ДТП у Чернівцях лише 7 сталися за участі електросамокатів (у яких ніхто не загинув). Це лише 0,47% від усіх аварій у місті, що тотожно даним щодо аварій за участі велосипедистів, як зазаначають в ЧАВ. 

«Нинішня "війна" із самокатами є абсолютно необ'єктивною», – додають в асоціації.

Щодо скарг містян на хаотичне паркування та їзду тротуарами, в організації пояснюють: абсолютна більшість залишає транспорт коректно, а сервіси контролюють це через фотофіксацію. «Проте бувають випадки, коли правильно припаркований самокат навмисно переміщують недобросовісні перехожі. Такі дії класифікуються як хуліганство (можна сміливо дзвонити на 102). А виявлення неповнолітніх порушників чи їзда на червоне світло – це пряма зона відповідальності поліції», – наголошують в ЧАВ.

Крім того, активісти підкреслюють важливу деталь: левова частка грубих порушень вчиняється на приватних пристроях, якими часто керують діти та підлітки. Прокатні ж самокати мають вбудовані програмні обмеження швидкості та заборонені зони. Тому замість тотальних заборон місту пропонують зосередитися на розбудові велоінфраструктури, освітніх проєктах для молоді та посиленні контролю правоохоронцями.

Припаркований самокат у Чернівціях, 0372

Практика інших міст: як вийти з глухого кута 

Якщо тотальні заборони є неефективними через брак законів, а базові GPS-обмеження швидкості та паркувальні зони (які були прописані й у чернівецьких меморандумах) вже не вирішують проблеми, як діють інші міста?

Світовий досвід показує, що провідні столиці переходять від простих домовленостей до регулювання "нового рівня" – із залученням штучного інтелекту, фінансової відповідальності бізнесу та громадського контролю.

У низці європейських міст (наприклад, у Лондоні та Стокгольмі) оператори тестують самокати з вбудованими смарт-камерами (технологія Computer Vision). Штучний інтелект у реальному часі розпізнає поверхню: якщо користувач з'їжджає з велодоріжки на пішохідний тротуар, самокат видає гучний звуковий сигнал і автоматично зупиняється.

У Римі та Відні запровадили обов'язкові великі номерні знаки для кожного прокатного самоката. Це вирішило проблему безкарності: будь-який пішохід може сфотографувати порушника ПДР або неправильно припаркований пристрій і надіслати фото оператору. Компанія ж автоматично списує штраф із банківської картки порушника або довічно блокує його акаунт.

Оскільки значна частина ДТП і хуліганства з самокатами стається у вечірній час, Осло та Гельсінкі пішли шляхом часових обмежень. У вихідні дні прокат повністю блокується з опівночі до 5-ї ранку. Деякі оператори пішли далі: щоб розблокувати самокат пізно ввечері, користувач має пройти у додатку швидкий тест на когнітивні реакції, який унеможливлює поїздку в стані сп'яніння.

Патрулювання вулиць за кошт операторів. Замість того, щоб навантажувати міських комунальників, міста запроваджують квоти. Муніципалітет дозволяє компаніям працювати, але зобов'язує їх наймати спеціальні "паркувальні патрулі". Ці працівники фізично обходять вулиці та переставляють неправильно покинуті самокати, фінансуючи цей процес виключно з прибутків бізнесу, а не з міського бюджету.

Законодавчий вакуум як корінь проблеми

Аналіз офіційних відповідей вказує на те, що першопричиною кризи в Чернівцях є системна проблема на державному рівні — відсутність чітко врегульованого законодавства. Хоча статус електросамокатів як транспортних засобів в Україні вже зафіксовано юридично, відповідні зміни до Правил дорожнього руху та адміністративного кодексу досі перебувають на розгляді Верховної Ради.

Доки парламент остаточно не затвердить ці норми, неокресленими залишаються базові аспекти: детальні правила руху тротуарами та проїзною частиною, вікові обмеження, чітка відповідальність за порушення, а також правові рамки діяльності самих сервісів прокату. 

Саме цей законодавчий вакуум створює умови для конфліктів у містах. Замість єдиних державних правил, які поліція могла б ефективно контролювати, місцева влада змушена шукати тимчасові компроміси. Коли ж такі домовленості руйнуються, наслідком стає напруга на вулицях та спроби врегулювати ситуацію шляхом вилучення транспорту чи заборон.

Утім, як наголошують у місцевій велоспільноті, шлях обмежень без альтернативи не розв'язує проблему. На думку урбаністів та активістів, замість витіснення бізнесу місту варто зосередитися на усуненні причин конфліктів: розбудові безпечної велоінфраструктури, запровадженні програмних обмежень швидкості та просвітницькій роботі з користувачами. Адже лише поєднання захищеного міського простору та культури водіння здатне перетворити мікромобільність із джерела небезпеки на зручний міський транспорт. 

Альона Гавриловська

Читайте також: У Чернівцях готують нові правила для прокатних електросамокатів