«Не питають про зарплату, питають про бронь»: як мобілізація вплинула на графіки руху у Чернівцях

Комунальний транспорт Чернівців зіткнувся з серйозним кадровим голодом: місту бракує сотню водіїв. Через це підприємство не може зменшити інтервали руху та додати на лінії більше машин, про що постійно просять пасажири. 

Про те, чому висока зарплата сьогодні не є головним аргументом для працевлаштування, як працює система бронювання та які виклики стоять перед Чернівецьким тролейбусним управлінням, журналісти видання 0372 поговорили з його керівником Григорієм Оробцем.

— Григорію Миколайовичу, який наразі дефіцит водіїв у підприємстві та як це впливає на інтервали руху транспорту?

— На інтервали руху це, звичайно, впливає, тому що ми не змогли повернутися до тієї кількості транспорту на маршрутах, яка була у нас до літнього періоду. Якщо по тролейбусах ми вийшли приблизно на ту ж кількість, то з автобусами є проблема.

Станом на сьогодні нам не вистачає 47 водіїв автобусів і 53 водіїв тролейбусів. Дефіцит «тролейбусників» виглядає більшим, але це пов'язано з тим, що ми перевели тролейбусний маршрут №8А в автобусний. Якщо повернути його назад, цифри зміняться.

Але факт залишається фактом: водіїв справді не вистачає. Зменшити інтервали ми не можемо. Пасажири та мешканці просять додати ще транспортні засоби на певні маршрути, але ми, на жаль, не маємо такої можливості. Через брак кадрів наявні водії перепрацьовують. Вони працюють значно більше годин, ніж мали б за нормою. Звісно, це впливає і на безпеку на дорозі, але іншого виходу зараз немає. Ми розуміємо, що час складний, і мусимо працювати понаднормово – так само, як хлопці на сході працюють цілодобово.

— Що робить підприємство для залучення нових кадрів? Яка ситуація з умовами праці, зарплатами та бронюванням?

— Почнемо з найболючішого – з бронювання. У нас заброньовано 50% від загальної кількості військовозобов'язаних. За останній рік ми неодноразово писали листи до військової адміністрації з проханням збільшити нам цю квоту. Але отримали негативні відповіді – там не вбачають у цьому потреби.

Хоча є дуже багато людей, які готові йти працювати, але їм потрібна бронь. Коли до нас звертаються щодо працевлаштування, про зарплату навіть не питають, їх цікавить саме бронювання.

Через квоту в 50% ми постійно стикаємося з труднощами. Яскравий приклад був у серпні: шестеро наших працівників досягли пенсійного віку і перестали бути військовозобов'язаними. Через це загальна кількість військовозобов'язаних на підприємстві зменшилася. Щоб дотриматися ліміту в 50%, нам довелося шістьох інших людей розбронювати. Доводиться вибирати: залишаємо бронь за молодшими, а старших (57-58 років) знімаємо з бронювання, бо менша ймовірність, що їх заберуть на війну. Це проблема не лише наша, а й усіх міст з електротранспортом. Це головна причина, чому ми не можемо зменшити інтервали руху.

— А щодо фінансової мотивації? Яку зарплату пропонує ЧТУ?

— Ті, хто до нас іде, знають, що тут їх ніхто не обдурить. Ми надаємо повний соцпакет: оплачувані лікарняні, відпустки, понаднормові години розраховуються згідно з чинним законодавством. Зарплата приходить вчасно: 22 числа – аванс, 7-го – зарплата. Затримок немає взагалі. Водії раз на пів року проходять медобстеження за рахунок підприємства.

Щодо сум: якщо ти тільки прийшов до нас, маєш найнижчий клас водіння і відпрацьовуєш лише мінімальну норму годин, ти точно матимеш 30 тисяч гривень. Якщо ти відпрацював хоча б два роки, не маєш порушень, працюєш трохи більше норми і сам доглядаєш за машиною – можеш отримувати 50-60 тисяч. Є водії, які отримують 50-60% премії від окладу за гарне ставлення до техніки та виконання показників. Тобто умови, як на мене, досить непогані.

— Якщо підсумувати поточну ситуацію, які три головні виклики сьогодні стоять перед підприємством?

— Перше – це збільшення відсотка бронювання. Це дозволить закрити питання з водіями, слюсарями та ремонтниками. Бо без людей наше підприємство не зможе нічого робити.

Друге – оновлення транспорту. Попри те, що наші автобуси Mercedes мають гарний вигляд, на них уже пробіги по два-три мільйони кілометрів. Транспорт щодня проїжджає 200-300 км, він не може працювати вічно і вичерпує свій ресурс. І якщо по тролейбусах питання на паузі, бо наступного року ми чекаємо нові машини за кредитні кошти, то автобуси треба продовжувати оновлювати.

Третє – це матеріально-технічна база самого підприємства. Депо запустили у 1992-1993 роках, і відтоді тут не проводили асфальтних робіт. Бувають випадки, коли тролейбус виїжджає з мийки і може зламатися чи відірвати якусь деталь просто на території депо через відсутність належного покриття. Поки машина доїжджає до виїзду в місто, вона знову в пилюці. Тому зранку біля воріт у нас стоять прибиральники, які додатково протирають сидіння та поручні в салонах, щоб на маршрут транспорт виїхав чистим. Крім того, цехи потребують утеплення та опалення, щоб працівникам було комфортно. Тож наші пріоритети: люди, транспорт та інфраструктура підприємства.

Щоденний виїзд транспорту на вулиці Чернівців нині залежить не стільки від наявності самих машин, скільки від людей, які ними керують та їх обслуговують. Поки держава не змінить підходи до бронювання працівників критичної інфраструктури, містянам і далі доведеться миритися з тривалим очікуванням на зупинках, а керівництву депо – балансувати між збереженням кадрів, мільйонними пробігами старих автобусів та ямами на території власного підприємства.

Альона Гавриловська

Читайте також: «Пасажир не несе відповідальності за збій системи»: керівник ЧТУ про проблеми з валідаторами та тарифи на проїзд у Чернівцях

Залишайтесь на зв’язку з Чернівцями та Буковиною! Наші сторінки у Telegram, Instagram, Facebook