“Від нуля тилу до нуля фронту”: як маріупольці та студенти ЧНУ об’єдналися для плетіння маскувальних сіток

Громадська організація «Маріуполь. МИ РАЗОМ» відкрила вже третю локацію для плетіння маскувальних сіток у Чернівцях. 

Цього разу – на базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (ЧНУ). Тут переселенці з Маріуполя об’єднали зусилля зі студентською молоддю, аби щомісяця передавати на фронт до 1500 квадратних метрів маскування.

Історія створення та мотивація

Громадська організація «Маріуполь. МИ РАЗОМ», яку очолює Анна Шадріна, розпочала свою діяльність ще наприкінці 2022 року, а офіційно була зареєстрована на початку 2023-го. Співзасновниці Анна та Анжела – переселенки з Маріуполя. Спочатку ініціатива об'єднувала переважно внутрішньо переміщених осіб, проте зараз до неї активно долучається місцева молодь.

Головною мотивацією для волонтерок залишається допомога українським захисникам та віра у звільнення рідного міста.

«І так вийшло, що ми дуже хочемо додому, і для нас допомогти фронту – це головне, і це єдиний шлях повернення до рідного міста. Тільки ЗСУ, тільки військові зможуть нас відправити знов туди», – ділиться Анна.

Анна Шадріна, фото: 0372

Три локації та студентська підтримка

Наразі у місті діють три локації організації. Завдяки співпраці з викладачами та керівництвом університету, волонтери отримали не лише приміщення, а й робочі руки. До плетіння активно долучаються студентки філологічного факультету. Серед них – першокурсниця Евеліна з Тернопільщини та студентка Вікторія. Дівчата не лише плетуть самі, але й навчають новачків. 

«Я приходжу від самого першого дня, день в день, ні одного пропуска», – розповідає Евеліна, яка вже мала досвід плетіння сіток у школі.

Її колега по волонтерству Вікторія, наголошує на важливості передачі навичок:

«Маємо навчити кожного, хто приходить вперше, і це дуже важливо. Я приходжу раз на два дні, по можливості».

За словами Анни, щодня на локацію приходять по 10-12 дівчат. Волонтерки сподіваються, що з часом вдасться організувати доступ до локації і для інших охочих містян, адже ключі залишаються на вахті, і процес можна організувати навіть у вихідні дні.

Студентки долучились до плетіння сіток, фото: 0372

Потреби фронту та забезпечення матеріалами

Організація працює безпосередньо з військовими, отримуючи прямі замовлення. Серед тих, кому допомагають волонтери – Перший окремий штурмовий батальйон «Да Вінчі» (на Запорізькому напрямку).

Раніше волонтери виготовляли 2-2,5 тисячі квадратних метрів сіток на місяць, зараз обсяги становлять близько 1500 квадратних метрів. Потреба на фронті залишається критичною.

«Зараз, наприклад, у нас замовлень десь приблизно на 2,5 тисячі квадратних метрів маскування... Хлопець сидить в окопі, він чекає на цю сіточку, щоб якось захиститися від дрону. Сітки горять постійно, а він стоїть у нас у черзі», – наголошує голова організації.

Для оптимізації процесу організація використовує спеціальний верстат для різання тканини, який власноруч сконструював ще у 2022-2023 роках інженер з Маріуполя, чоловік Анни – Микола Володимирович. Частину матеріалів також допомагає нарізати чернівецька типографія «НАТО Плюс». Суттєву фінансову підтримку надає благодійний фонд з Німеччини – контакти з іноземними благодійниками та журналістами допомогли налагодити викладачі ЧНУ. Проте левова частка матеріалів купується саме завдяки пожертвам небайдужих.

Як долучитися та допомогти

Незважаючи на налагоджений процес, головною проблемою залишається нестача робочих рук. Усю актуальну інформацію про свою діяльність, фотографії та звіти організація публікує у власному Telegram-каналі.

Саме там можна:

• Сконтактувати з організаторами, щоб дізнатися графік роботи та прийти допомогти плести сітки (волонтери зазначають, що раді всім і обов'язково знайдуть шлях, як залучити нових людей).

• Підтримати ініціативу фінансово, оскільки закупівля матеріалів напряму залежить від донатів. Зробити пожертву можна на «банку» волонтерки Анни Шадріної або за реквізитами офіційного рахунку громадської організації «Маріуполь. МИ РАЗОМ».

Кожна гривня та кожна зав'язана стрічка допомагають швидше закривати чергу із запитів військових та рятувати їхні життя.

Під час плетіння сіток, фото: 0372

Альона Гавриловська

Читайте також:Дружина військовослужбовця розвиває власну піцерію на Кіцманщині