«Злочинці шукають вразливих»: як змінилися схеми торгівлі людьми під час війни

З початком повномасштабного вторгнення проблема торгівлі людьми, експлуатації та насильства набула нових, ще більш складних і жорстоких форм. Країна-агресор використовує сексуальне насильство як зброю, а шахраї в тилу вигадують дедалі витонченіші схеми вербування в інтернеті, користуючись вразливістю людей. 

Про те, як змінився портрет постраждалих, чим небезпечні пропозиції «легкого заробітку» та як фахівці працюють із надскладними кейсами травм, розповіла голова центру громадської активності «Синергія» Наталія Батракова.

Наталія Батракова

— Ви працюєте у сфері протидії торгівлі людьми з 2014 року. Як повномасштабне вторгнення змінило портрет постраждалої людини та самі схеми вербування?

— Так, ми були долучені до формування національного механізму взаємодії суб'єктів на регіональному рівні. Наші проєкти об'єднували організації зі спільною метою – протидією торгівлі людьми, експлуатації та гендерно-зумовленому насильству. До цього механізму увійшли ювенальна превенція, національна та патрульна поліція, Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради, а також громадські організації.

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році з'явилися нові суб'єкти: Центр допомоги врятованим, Центр життєстійкості, Ветеранський хаб. Це ті структури, яких раніше не було в нашому суспільному просторі.

Якщо ж говорити про зміну портрета постраждалої особи, то насамперед це жінки. Рятуючи життя своїх дітей від війни, вони масово виїжджали за кордон: до європейських країн, Канади, Великої Британії, США. Цим станом активно користувалися вербувальники, які зазвичай є тонкими психологами. Вони розуміли: якщо жінка мігрує з трьома дітьми і дві-три доби стоїть на кордоні, її сприйняття притуплюється, вона виснажена і втрачає пильність. Наші колеги з Польщі та Румунії повідомляли про спроби вербування таких жінок. На щастя, завдяки масовому відеоспостереженню на кордонах багатьох критичних ситуацій вдалося уникнути.

Також серед наших кейсів збільшилася кількість молодих дівчат. Їм пропонували легальну роботу у сфері побуту, торгівлі чи готельного бізнесу. Однак після працевлаштування їх втягували в зовсім іншу діяльність, далеку від обіцяної.

Окрім того, багато випадків експлуатації фіксувалося під час проходження людьми окупованих або так званих «сірих» зон.

— Ви згадували, що багато людей стають жертвами експлуатації внаслідок полону або під час евакуації, а також стикаються із сексуальним насильством. Як ваша організація та партнери працюють із такими надскладними і травматичними кейсами?

— Від початку вторгнення до нас почали звертатися люди, чиї історії пов'язані з гендерно-зумовленим та сексуальним насильством в умовах конфлікту. Ті, хто виїжджав з окупації та проходив по 17-18, а то й більше російських блокпостів, зазнавали сексуальних домагань і трудової експлуатації.

Був випадок, коли жінку змушували цілий тиждень розвантажувати ящики. Люди стояли в черзі на фільтрацію, зранку приходили відмічатися, і їх під тиском і погрозами сили змушували працювати без води та можливості задовольнити базові фізіологічні потреби. Це здійснювалося проти їхньої волі, що є прямим фактом експлуатації під час війни.

Щодо сексуального насильства, то сьогодні росія використовує його як зброю. Це вид насильства, який не потребує жодних матеріальних затрат з боку агресора, але максимально принижує людину. Від цього страждають і чоловіки-військові, які потрапляли у ворожий полон.

Люди, які пережили подібне, закриваються і вкрай неохоче про це говорять. Важливо пам'ятати, що цей злочин не має терміну позовної давності. Коли б людина не заявила про факт насильства, суд зобов'язаний розглянути справу і покарати злочинця. Для постраждалих усвідомлення того, що кривдник поніс відповідальність, є чи не найважливішим етапом зцілення. Паралельно вони потребують комплексної психологічної, матеріальної та соціальної підтримки, адже самотужки впоратися з такою травмою майже неможливо.

Зазвичай люди наважуються говорити лише через багато років. Ще у 2016 році я збирала 16 анонімних історій жінок. Вони все життя жили з травмами від насильства, пережитого ще в дитинстві чи юності. Суспільство не завжди реагує адекватно, хоча вина завжди лежить виключно на кривднику.

Сьогодні близько 25% нашої території окуповано або там ведуться бойові дії. І лише після війни ми дізнаємося реальні масштаби цих злочинів. Люди мовчать, бо бояться нашкодити своїм рідним на тих територіях, не знають, де зараз їхній кривдник. Ми суворо дотримуємося конфіденційності, розповідаючи історії лише в максимально узагальненому вигляді, щоб захистити тих, хто нам довірився.

— Інтернет-вербування стало однією з головних загроз. Які неочевидні «червоні прапорці» в онлайн-оголошеннях про роботу мають насторожити молодь та студентів?

— Головний «червоний прапорець» для будь-якої людини – це пропозиція легкого заробітку та швидких грошей. Сьогодні технології настільки розвинені, що шахраї легко підробляють голоси (діпфейки), імітуючи ваших знайомих чи керівників, щоб виманити гроші або отримати доступ до ваших персональних даних.

Ворог також активно використовує інтернет для вербування нашої молоді та старших людей. Пропонують чималі суми за прості дії: сфотографувати певний об'єкт чи ландшафт, доставити пакунок з точки А в точку Б, або навіть закласти вибухівку. Люди, спокусившись на умовні 10 тисяч гривень за доставку «якоїсь коробочки», не замислюються над наслідками. Вони не розуміють, що передаючи координати через телефон, вони можуть навести удар на себе ж і загинути наступної миті.

Ще одна поширена схема – «продзвони» з незнайомих номерів. Таким чином зловмисники перевіряють, чи «живий» контакт. Якщо ви підняли слухавку, ваш номер позначають як активний, фіксують час вашої реакції, манеру спілкування. Так вибудовується психологічний профіль і шукаються слабкі місця.

У нас був показовий випадок під час тренінгу в Хотинському ліцеї. Мені на телефон зателефонували саме такі шахраї. Я увімкнула гучний зв'язок і почала їм підігравати. Діти були шоковані тим, як ця схема розгортається прямо на їхніх очах. Зрештою, чоловік на іншому кінці кинув слухавку, але для підлітків це стало найкращою практичною ілюстрацією того, як працюють ці механізми.

Саме тому ми постійно проводимо інформаційно-просвітницькі сесії. Ще у 2024-2025 роках ми друкували та поширювали пам'ятки з алгоритмами дій у різних небезпечних ситуаціях – від правил поведінки під час повітряної тривоги, перебування на воді чи в лісі, до дій під час землетрусу та кіберзагроз. Обізнаність – це наша головна зброя проти маніпуляцій та вербування.

Альона Гавриловська

Читайте також: На Буковині чоловіка засудили за зґвалтування 16-річної дівчини

Залишайтесь на зв’язку з Чернівцями та Буковиною! Наші сторінки у Telegram, Instagram, Facebook