У Чернівцях відзначили 165-ту річницю з дня народження Емінеску

Спершу  до памя'тника М. Емінеску поклали  квіти представники влади, а також численна   делегація з сусідньої Румунії. Пізніше у кафедральному соборі було відправлено панахиду спільно з румунськими священниками. У Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені М.Івасюка відбулися  літературні читання. В краєзнавчому музеї відкрилась виставка класних журналів, де навчався  Міхай. Документи та шкільні журнали представили працівники державного архіву Чернівецької області.  Про це розповів краєзнавець Степан Карачко.

Міхай Емінеску народився 15 січня 1850 року в селі Іпотешти Ботошанського повіту Молдавського князівства. Міхай був сьомою дитиною в сім’ї дрібного поміщика Георге Еміновича. Його батько, людина суворих правил, прагнув дати освіту всім своїм синам. Георге віддавав перевагу німецькій школі, тому відправив дітей вчитися в Чернівці, що перебували тоді під владою Австро-Угорщини. Саме тут, в столиці Буковинського краю, юний Міхай опублікував свій перший вірш на смерть улюбленого вчителя «Біля могили Арона Пумнула». Учасник революції 1848 року, Пумнул викладав ліцеїстам румунську словесність. Саме він, вірний ідеалам патріотизму, мав суттєвий вплив на палку душу юнака і формування його світогляду.Певний час служив у бухарестському театрі, був вільним слухачем Віденського університету, два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії. Повернувшись на батьківщину, змушений був поневірятись по провінційних містах і містечках. Із безлічі написаного - прози і поезії - лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдина прижиттєва книжка віршів опублікована лише 1883 року. Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого душевного захворювання.У творчості Емінеску романтичні мотиви поєднуються з реалістичним зображенням життя. Вірші Емінеску «Чого тобі бажаю, мій румунський краю» 1867 р., «Розтлінні юнаки» 1869 р., а також незакінчені драматична поема «Андрей Мурешану» та роман «Порожній геній» пройняті ідеями патріотизму, критикою тиранії панівних класів, закликами до боротьби за свободу. Найвидатніші його твори - поеми «Імператор і пролетар» 1874 р., «Лучаферул» 1883 р., сатиричні «Послання» (1881 - 1889 рр.) та інші. В ліриці визначне місце посідають теми кохання та природи. Визначний майстер художнього слова, Емінеску збагатив ритміку і образні засоби румунської поезії, а також літературну мову. Його творчість мала величезний вплив на весь наступний розвиток румунської поезії. Твори Емінеску перекладені багатьма мовами світу.