Загиблого на війні буковинця Олександра Гарбуза в останню путь провели всім селом

Прощання з героєм відбулося сьогодні у селі Анадоли на Хотинщині, куди кілька років тому переїхав жити Олександр. На похорон прийшла понад тисяча людей - як з села Анадоли, так і з села Путрине, де народився і жив Герой. Провести героя приїхали побратими з Білої Церкви, з якими він служив до грудня 2014 року. У руках людей - квіти, вінки, українські прапори з чорними стрічками, а на очах - сльози...

Труну з тілом героя Олександра Гарбуза військові побратими несли в руках через усе село. Учні школи № 5 міста Хотина несли великий український прапор услід за труною з Олександром.
«Олександр одним з перших прийшов добровольцем до військомату ще під час першої хвилі мобілізації у березні 2014 року. Спочатку служив у зенітно-ракетному полку у Білій Церкві, але дуже просився на передову. І в грудні 2014 року його перевели у 25-ту Дніпропетровську аеромобільну бригаду Сухопутних військ Збройних сил України. Загинув 22 січня під Авдіївкою Донецької області під час обстрілу, отримавши смертельне поранення. Загинув як герой - Герой з великої літери - при виконанні бойового завдання»,- розповів комісар Хотинського районного військового комісаріату Ігор Шевчук.
Побратими з зенітно-ракетному полку розповіли, що Олександр завди був веселий, допомагав усім. «Його знав увесь полк - посмішка, щирі очі. Завжди усім допомагав і просився на передову... Він - герой! Хай люди пам'ятають, а сини пишаються, - каже побратим Костянтин.
«Це був хлопець як дуб. Завжди вітався зі всіма. Трохи не дожив до березня, коли його мали б демобілізувати..., - плачучи розповідає сусідка Олександра Тетяна.
Олександр був наймолодшим з трьох синів у родині. Без батька залишилось троє діточок: два синочки - Михайло, 6,5 років та Роман, 4 рочки, і маленька 2-річна Софійка...
За словами воєнкома Ігоря Шевчука, з початку війни Хотинщина поховала 5 своїх героїв.
Слава Герою і вічна пам'ять!Герої не вмирають!