Краматорськ: переселенці з Донбасу знайшли тут порятунок і поки там війна, повертатися до рідних домівок не збираються (ФОТО,ВІДЕО)

Принаймні так кажуть переселенці з Донецької та Луганської областей, з якими ми поспілкувалися у Краматорську. Люди втекли сюди  від війни. Тут, у Краматорську, вони мають найголовніше - мирне небо над головою. Заради миру, кажуть, вимушені переселенці, вони готові терпіти будь-які   незручності.

Краматорці гостинно прийняли переселенців, допомагають їм з житлом, працевлаштуванням, оформленям документів тощо. Допомогу і підтримку мешканцям Донбасу, які змушені були покинути свої рідні домівки, надають волонтерські та релігійні організації, місцева влада, а також прості люди.

74-річна  пенсіонерка Віра Чесмак приїхала до Краматорська з Горлівки у  лютому  2015 року. Жінці надали прихисток  волонтерському центрі церкви „Храм Святого Духа”. Пенсіонерка разом з іншими переселенцями, яких  тут близько 50 чоловік, живе безкоштовно і безстроково, отримують харчування та лікування.

Жінка розповіла, що їі квартиру в Горлівці розгромили бойовики. Пенсіонерка також мала маленьку приватну автостоянку у Горлівці - бойовики її теж розтрощили, обладнання розікрали і вивезли до Росії.  У Горлівці  у жінки залишились донька з зятем  та   онучкою.  У зятя  батько паралізований, тож вони змушені були там залишитися, би за ним доглядати. І  моя донька з чоловіком не підтримують бойовиків.

„Я особисто всім задоволена і дуже вдячна  колективу волонтерського центру, які його створили і забезпечують нам проживання”, - каже пані Віра. Жінка каже, що  побачивши, як  бойовики накривали „градами” парк у Горлівці, вже нічого не боїться.  „Всю цю банду треба вигнати, вистріляти  - вони не потрібні ні там, ні тут, їх просто треба знищити!”, - упевнена  пенсіонерка.   Переселенка повертатися до рідної Горлівки поки навіть і не думає. Каже, що коли закінчиться війна, то поїде дякувати тим людям, які підтримують переселенців зараз, в першу чергу  - на Західну Україну.

Про Путіна, який розв’язав війну в Україні,  навіть говорити не хоче. „Путин - это подонок самый настоящий. Так называемые «ДНР», «ЛНР и Путин - это преступление 21-го века», - гнівно заявляє пенсіонерка Віра. Тим же, хто залишився жити на окупованих територіях Донбасу, радить  навчитися розбиратися, де правда, а де брехня.

Пані Світлана з онучкою Аліною теж приїхали до Краматорська з Горлівки  у лютому 2015 року. Їм виділили кімнату в гуртожитку, оформили прописку, переоформили пенсію. У жінки у Горлівці залишилась донька з чоловіком. Світлана розповідає, що вони з чоловіком у Горлівці 8 місяців не отримували пенсію. Тож вирішили переїхати до Краматорська. 20-річна Аліна планує влаштуватися на роботу. Повертатися додому  поки не збираються. „Там стріляють.Хто, звідки стріляє - я не знаю, буває, що стріляють з усіх боків. Я інвалід ІІІ групи, у мене підвищуєтся тиск. Коли стріляли, я з вечора до ранку у погребі сиділа. Я там не можу. Поки війна не скінчиться, ми туди не повернемось”, - каже переселенка.

Переселенка Юлія з трьома маленькими дітьми приїхала до Краматорська з Луганська в січні 2015 року. Їх поселили  у волонтерському центрі церкви „Храм Святого Духа”, де проживають переселенці з різних міст Донбасу. Жінка каже, що змушена була виїхати з дітьми з Луганська, бо там нереально жити. „Очень тяжело было. Мы с кумой сигаретами торговали, но потом ополченцы нам это запретили. Мне свекровь помогала, но не могу же я постоянно просить. В Луганске у нас остался частный дом - там живет мой младший брат. Он не может выехать из-за проблем с документами. Тут, в Краматорске, намного лучше и мне, и детям. Моя маленькая дочь, когда здесь был салют, говорит мне: «Мама, это бомбы летят?..». Здесь я получаю пособие на детей. Домой очень тянет, но пока я туда не собираюсь», - розповідає жінка.

На моє питання, чи бачила Юля в Луганську російські війська, жінка відповідає: „Видела и российские войска, и чеченцев. Молодые парни с Луганска самовольно идут воевать на стороне боевиков, потому что там нет работы, нет выхода. Вот мой сосед воюет на стороне боевиков „ЛНР” - ему платят 360 долларов за 2 недели”.

Переселенець з Донецька Валерій теж обрав для себе Краматорськ. Валерій – підприємець, у Донецьку у нього була невеличка майстерня, де він збирва нержавіючі димоходи. Але війна наблизилась до чоловіка і він змушений був переїхати.

„Война ко мне приблизилась вплотную. Украинская армия до меня не дошла немножко. Все „прелести” „ДНР”-вской  жизни я увидел. Мне, человеку с проукраинскими взглядами, там было очень тяжело находится, переубеждать людей, бороться. Главное, на мой взгляд, победить бывшую советскую ментальность - убить в себе раба, научить людей работать на себя. И здравомыслящие люди в Донецке понимают, что „ДНР” - это утопия, что Путину они не нужны”, - розповідає Валерій.

Чоловік  не зміг вивезти з Донецька станки, взяв з собою тільки дрібний інструмент. Та Валерій рук не опустив і налагодив свій бізнес на новому місці. „Тяжело конечно, но я снял мастерскую, начинаю все с чистого листа. Интернет дает большие возможности. Я делаю все своими руками и сам себя рекламирую. Я на ютубе веду свой канал - рассказываю людям о домоходах. Это сейчас очень актуально, потому что газ постоянно дорожает. Сделал ролик на украинском языке - меня смотрит Центральная и Западная Украина. Появляются заказы и я расширяю свой бизнес», - каже підприємець-переселенець.

Допомогою переселенцям  займається і волонтерський центр  „Краматорськ-SOS”, який розпочав свою роботу у вересні 2014 року. „Ми надаємо переселенцям всі види допомог  - працює гяряча консультаційна лінія, сайт, допомога у забезпеченні житлом,  працевлаштуванні,  оформленні документів, проводимо тренінги з оранізації свого бізнесу, працюємо з міжнародними фондами в гуманітарній сфері”, - розповів волонтер „Краматорськ-SOS” Геннадій Якубов.

За офіційними даними, станом на кінець травня 2015 року у Краматорську зареєстровано майже 47 тисяч переселенців. За словами Геннадія Якубова, 10-15 тисяч переселенців живуть у Краматорську, решта - соціальні туристи (оформили пенсії та інші соціальні виплати у Краматорську, однак де-факто живуть на окупованих територіях Донбасу. Вони приїжджають до Краматорська „відмітитись” й отримати гроші).

Багато переселенців з Донбасу стали волонтерами „Краматорськ-SOS”.  „Я вже 7 місяців волонтерю. Повертатися додому не планую взагалі, бо мене попередили, що там зі мною розберуться за мої проукраїнські погляди. Там зона строгого режиму - без будь-яких правил і  порядків”, - каже Людмила, волонтерка-переселенка з Донецька.

Постійну  допомогу переселенцям та іншим соціально-незахищеним категоріям людей надає благодійний фонд „Карітас-Краматорськ”, що розпочав свою роботу у березні 2015 року. „Тут надають  продукти харчування, одяг, медикаменти  кожному, хто цього потребує, в першу чергу переселенцям через кожні 10 днів. У нас індивідуальний підхід до кожної людини”, - розповідає отець Василь Іванюк, декан Краматорського деканату Греко-католицької церкви.  За його словами, у Краматорському Карітасі працює 16 співробітників, нещодавно відкрили ще 3 представництва Карітасу - у Слов’янську, Александрівці, Димитрово. Карітас також взяв під своє крило шпиталі. Активн допомагали у 2014 році бійцям АТО, особливо одягом. Отець Василь - військовий капелан. Він, як ніхто, переймається долею українських бійців, бо його син також воює на фронті.  Священик розповів, що йому навіть прийшлося визволяти буковинських бійців, які потрапили у полон в Донецьку. „У нас з Чернівцями вже дуже тісні особисті стосунки”, -  каже отець Василь.

А ще священик повіз нас до своєї церкви у село Веселе під Краматорськом, де він, як і в інших п’яти  церквах,  проводить богослужіння.  У церкві також облаштували склад, куди привозять гуманітарну  допомогу. Отець Василь розповів, що в церкву під час бойових дій в Краматорську влучили кулі - пошкодило вікна, шифер. Вікно не поміняли й досі - залишили на пам’ять.

„У найближчій перспективі - побудувати кілька храмів, бо війна колись має закінчитися...”, - ділиться своїми планами священик.

Переселенці в Краматорську почуваються комфортно, безпечно, готові жити гірше, ніж зазвичай, сподіваються колись повернутися до рідних домівок, при цьому кажуть: „Головне, щоби не було війни”.

Проект реалізується ГО «Телекритика» у партнерстві з Товариством польських журналістів у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії за підтримки програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Loga donorow
Loga donorow

 

 

 telekritika-big-1Краматорськ: переселенці з Донбасу знайшли тут  порятунок і  поки там війна, повертатися до рідних домівок  не збираються (ФОТО,ВІДЕО) (фото) - фото 2sdp_logoIMG_5993IMG_5992IMG_5996IMG_6000IMG_6018IMG_6019IMG_6021IMG_6024IMG_6112IMG_6122IMG_6128IMG_6133IMG_6136IMG_6138IMG_6143IMG_6152IMG_6153IMG_6164IMG_6168IMG_6192IMG_6193

Краматорськ: переселенці з Донбасу знайшли тут  порятунок і  поки там війна, повертатися до рідних домівок  не збираються (ФОТО,ВІДЕО), фото-2 Краматорськ: переселенці з Донбасу знайшли тут  порятунок і  поки там війна, повертатися до рідних домівок  не збираються (ФОТО,ВІДЕО), фото-3 Краматорськ: переселенці з Донбасу знайшли тут  порятунок і  поки там війна, повертатися до рідних домівок  не збираються (ФОТО,ВІДЕО), фото-4
Краматорськ переселенці Донбас. Чесно ГО "Телекритика"
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі