• Головна
  • З яким проханням румунська спільнота Буковини звернулась до Президента України?
14:01, 10 вересня 2017 р.

З яким проханням румунська спільнота Буковини звернулась до Президента України?

З яким проханням румунська спільнота Буковини звернулась до Президента України?

Румунська спільнота Чернівецької області звернулась з відкритим листом до Президента України Петра Порошенка, аби той не підписував закон про «Нову українську школу».

Василь Терицану показує нам зібрані підписи і зазначає, усі представники, найчисельнішої нацменшини Буковини, підтримують такий крок, бо вважають, що їхні права порушуються.

ВАСИЛЬ ТЕРИЦАНУ, ГОЛОВА РУМУНСЬКОГО КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ «ЄВДОКСІЯ ГУРМУЗАКІ»: «Ми вважаємо, що там порушують наші права. Порушуються законодавчі акти європейські, де національним меншинах дається  і в Конституції на навчання рідною мовою. Ми у державних установах, у Києві – звертаємося українською мовою, а в школах сільських повинні навчатися своєю рідною мовою. Тому ми вважаємо, що це порушення наших прав. І ми будемо боротися за те, щоб наші діти могли навчатися своєю рідною, румунською мовою».

Нарікають вони на неконституційність нової редакції закону, а саме статті 7, в якій, йдеться за їхніми словами, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна. Особам, котрі належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою паралельно з українською в окремих класах (групах) у комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.

 МАРІН ГЕРМАН, ГОЛОВА МЕДІА-ЦЕНТРУ BUCPRESS: «В статті 53.4. чітко записано, що представники нацменшин або корінних народів можуть навчатися рідною мовою, або вивчати рідну мову. В законі «Про освіту» – вища школа повністю українська, середня школа – більшою мірою українська з елементами мови нацменшин. Наприклад, якщо учень 9 класу захоче вивчати «Основи інформатики»  рідною мовою – румунською, угорською  – Конституція це дозволяє, Закон «Про освіту» – не дозволяє. Виникає дисонансі запитання – що є вищим: Конституція чи Закон?»

В Чернівецькій області 14% учнів навчаються румунською мовою. Це 63 навчальні заклади, де викладання предметів ведеться повністю мовою цієї групи нацменшин. А ще в 19 – з українською та румунською. В Департаменті освіти стверджують, права цієї категорії населення нині повністю дотримані у плані навчання рідною мовою, пише Буковина. Ситуацію щодо звернення не можуть коментувати, бо немає ще офіційно опублікованої редакції нового закону.

ІРИНА ІСОПЕНКО, ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ОСВІТИ ТА НАУКИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ: «Якщо брати сьогоднішній закон «Про освіту», який нещодавно прийнятий, але разом з тим він наразі ще не підписаний Президентом. Окрім того, що були пропозиції з різних областей і Департаментів, попри все те було внесено ще тисяча правок. І саме зараз трактувати як зараз звучить, саме ця стаття про мову, надзвичайно складно, бо не бачили офіційно оприлюдненою і чи вийде вона саме за результатами підписання в такій інтерпретації, наразі дуже важко сказати. 

Нині аналогічне питання виникло і в Закарпатській області. Про свою стурбованість заявили і МЗС Румунії, а дипвідомство Угорщини стверджує, далі цитата:

“Україна встромила Угорщині ножа в спину, внісши зміни до закону про освіту, який сильно порушує права угорської меншини”, – заявив Сіярто, відзначивши, що Угорщина вважає закон ганебним.

Головна освітянка країни – Лілія Гриневич – в одному з інтерв’ю пояснила:

“Закінчуючи школу за бюджетні кошти, не володіють українською мовою”.

“Більше того – вони не можуть вступати до вищих навчальних закладів нормально. Тому що вони складають, наприклад, зовнішнє незалежне оцінювання з дуже низьким результатом. – цитата.

Але нині останнє слово за Президентом.

#Буковина #румунська_спільнота #звернення #Президент
Оголошення
live comments feed...