Яким буде ювілейний фестиваль "Червона рута" у Чернівцях?

"Червона рута", як модерний молодіжний фестиваль, об'єднувала Україну, її полюбили на Донбасі і в Криму. Якби держава підтримувала фестиваль та інші культурні ініціативи, війни б у країні не було.

На цьому наголосив Анатолій Калениченко - засновник, художній керівник фестивалю "Червона рута" - під час прес-конференції в Укрінформі. 

"Тут є національно-політичний аспект. Під час фестивалю молодіжна україномовна музика звучить у Донецьку, Запоріжжі, Севастополі, Сімферополі, Харкові, Дніпропетровську, Маріуполі - найбільш зросійщених містах України, де люди не знали, що українське може бути таким цікавим і подобатися молоді. Цей вплив є фантастичний і викликає любов до України. Тому така важлива ця функція "Червоної рути" як волонтера. Я глибоко переконаний, що ті, хто були і не розійшлися під час зливи на закритті "Червоної рути" 1993 року в Донецьку, не стріляють у наших солдат і не будуть стріляти. Чому ж держава не підтримувала наш фестиваль? Ясно, що його треба було продовжувати - і в Криму, і на Донбасі. І якби держава продовжувала - і не тільки підтримкою "Рути", а й іншими засобами, - то війни б на Сході не було", - підкреслив Калениченко.

Він зазначив, що однією з фішок фестивалю "Червона рута" в 2019 році у Чернівцях буде його антигламурність, неофіціозність. А також наголосив на тому, що це - найдемократичніший фестиваль, тому що на ньому не беруться вступні внески за виступ, в той час як за рахунок внесків існують решта фестивалів. 

"Червона рута" виходить з того, що талановитими людьми можуть бути не тільки багаті, а й бідні. І "Червона рута" їм допомагає. Саме тому щодва роки на обласних відбіркових конкурсах вона збирає до 5 тисяч учасників", - сказав Калениченко. 

Водночас Тарас Мельник - засновник, директор фестивалю "Червона рута" - нагадав, що перший фестиваль, який відбувся всупереч спротиву державної влади і прямої заборони з боку міської влади Чернівців, відкрив нову хвилю музики.

"На сцену вийшло модерне, сучасне українське мистецтво, яке навіть випереджало московське. Ми вийшли в авангард процесу, і багато молоді вперше заспівало українською мовою і осмислило свою творчість як українську. З того часу і до сьогодні фестиваль має ідеологію... Важливо, що був дуже якісний звук, який дістали із Заходу і якого в СРСР ще не було. Тобто прорив був технічний, ідеологічний. І це була перша революція, тому що на сцену вперше винесли українські незалежні прапори і вперше прозвучало "Ще не вмерла Україна...". Це вже була нова Україна. І всі майдани були потім", - зазначив Мельник.