Проблема стихійної торгівлі у Чернівцях: загроза епідемій чи норма в місті?

У наш час в багатьох українських містах стихійна торгівля стала доволі поширеним явищем. Натомість, у жодній із європейських країн ми не побачимо продавців з городиною чи вживаним одягом на вулицях.

На багатьох вулицях та невеликих площах нашого міста розгорнулась ціла мережа несанкціонованого збуту продуктів харчування, городини, вживаного товару та старих речей. Думки чернівчан з цього приводу різняться, адже одні підтримують людей, які займаються вуличною торгівлею, інші ж категорично проти розповсюдженню такого явища.

На порталі Урядовий Кур’єр зазначено, що продавати харчові продукти – це правопорушення. Відповідно до статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях), реалізаторів продуктів харчування карають штрафом від 17 до 119 гривень з конфіскацією товару або без неї. А статтею 164 цього кодексу передбачено відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності.

На сайті міста Чернівці 0372.ua ми провели опитування та дізнались як ставляться чернівчани розповсюдження вуличної торгівлі у місті. 28,6 % респондентів підтримують тих, хто займається торгівлею на вулицях міста. Проте більшість, 64,3 %, проти і вважають таке явище неприйнятним у нашому місті. Але є й частка тих, хто зазначив, що це їй не стосується – таких 7,1 %.

"Особисто я проти того, щоб люди продавали свої старі речі та мотлох на вулицях. Вони заполоняють тротуари, деколи навіть частину проїджджої частини, вже не кажучи про запах, який стоїть поблизу їхніх точок продажу", - каже чернівчанин Дмитро. 

"Мені не подобається, що люди старшого віку продають свій товар на тротуарах, адже це заважає багатьом пішоходам. На мою думку, для того, щоб вирішити цю проблему треба облаштувати спеціальні місця для продажу, або ж збільшити пенсії таким людям, щоб у них не було потреби виходили на вулиці з товаром", - ділиться чернівчанка Марія.  

«Однак експерти санітарно-епідемологічної служби (СЕС) констатують: заборона стихійної торгівлі не дає відчутних результатів. У СЕС немає важелів впливу на суб’єкти, які здійснюють стихійну торгівлю. А попередження, протоколи та штрафи, складені правоохоронцями, на порушників майже не діють. Малоефективні також спільні рейди органів місцевого самоврядування та міліції. Тож стихійну торгівлю викорінити не вдається. Про це свідчить і кількість звернень на урядову «гарячу лінію», яка за минулий рік зросла порівняно з попереднім роком на третину. Близько півтисячі заявників просили навести лад із торгівлею у невстановлених місцях та впорядкувати вулиці», - йдеться в Урядовому кур’єрі.