Великдень на Буковині: історія та традиції

Серед українських народних свят одним із найбільших і найурочистіших є Великдень — Світлий Празник Христового Воскресіння. Це свято багате на церковно-обрядові й народні звичаї. З ним пов’язано чимало традицій, ритуалів і символів.

Основні символи Великодня — паска й писанка. Жінки й дівчата розмальовували до свята писанки, в яких уславляли животворящу силу сонця та безконечність життя. Крашанки й галунки фарбували переважно в червоний — це колір вогню і життя: саме в яйці воно зароджується. Писанками та крашанками люди обмінювалися всі три дні, дарували їх рідним і близьким, примовляючи: "Христос Воскрес”, а у відповідь: "Воістину Воскрес”.

На Буковині, як і по всій Україні, Великдень, чи Пасха, традиційно є одним із найзначніших і найочікуваніших свят календарного року. Але буковинці різних національностей і віросповідань відзначали це свято по-різному і здебільшого в різний час.

Започатковували відзначення Пасхальних свят найчастіше вірні найдавнішої релігії з-поміж тих, котрі побутували в нашім краї, - послідовники Мойсея, іудеї. Вони святкували Пейсах, чи Песах, у пам'ять про "єціа мі Міцрайм" - вихід із єгипетського рабства. Після євреїв, а інколи й одночасно з ними святкували Пасху, чи Вєльканоц, римо-католики: буковинські поляки, німці, мадяри, чехи, словаки, італійці та чернівецькі вірмени, чи вірмено-католики, а також протестанти-євангелісти: німці та мадяри-секлери. Насамкінець надходила черга основної конфесійної громади краю - греко-православних, до якої належали українці, румуни і молдавани, та греко-католиків - здебільшого українців.

Передісторія свята Пасхи сягає старозавітних часів, коли нащадки праотця Авраама - єврейські племена, чи коліна Ізраїлеві, ще займалися переважно тваринництвом. У них було весняне свято, пов'язане з вигоном тварин на пасовище, - Песах. До речі, в українців ця подія традиційно приурочувалася до травневого свята Юрія.

Стародавні євреї-тваринники з такої нагоди приносили духам родючості пожертви у вигляді ягнятка або козеняти, сподіваючись на приплід худоби і збереження молодняка. До речі, відгомін цього звичаю вгадуються в обрядових випічках у вигляді ягнятка, які ще можна побачити серед традиційного набору великоднього кошика наших ґаздинь.

Коли ж головним заняттям стародавніх євреїв стало рільництво, Песах перетворили на свято землеробів Мацуот. Його відзначали під час жнив, які в Палестині відбуваються навесні. У жертву приносили перший сніп, із зерна якого випікали священні коржики - маци. Пізніше Песах і Мацуот злилися в одне свято - Песах, яке стали пов'язувати з біблійним міфом про вихід євреїв на чолі з Мойсеєм із Єгипту. Жертовні церемонії під час свята символізували вдячність Господеві Ягве за те, що він зробив євреїв обраним народом.

 Найважливішим атрибутом Великодніх свят у буковинців усіх без винятку конфесій були обрядові страви, а серед них головне місце посідав хліб у вигляді випічки. У православних та греко-католиків - це калач-паска, який пекли із муки найвищого сорту, щедро заправляючи яйцями та подекуди ще родзинками. Вірменська паска називалася катха, її випікали з пшеничного ґрису і заправляли медом. Іудеї пекли прісну мацу - "гіркий хліб свободи", - зерно і мука для якої повинні бути вистояти півтора року. У дні свята вони остерігалися їсти страви, виготовлені з квашеного тіста, тому все квашене ще до свята видаляли з приміщення.

В українців ще однією важливою ритуальною стравою вважалося великоднє яйце - здебільшого розписане, розмальоване чи просто забарвлене в один колір - відповідно, звалося писанкою, крашанкою чи галункою. Особливо культивують писанки у гуцулів, де її розпис вже давно перетворився на окремий напрямок народного мистецтва. Серед поціновувачів і збирачів писанки, мабуть, чи не найбільше цінують писанки із Космача, які відзначаються тонким орнаментом, жовтогарячими барвами і цікавими "язичницькими" сюжетами. Око знавця легко вирізнить космацькі писанки серед розмаїття великодніх яєць, які пропонують на передсвятковому ярмарку. Проте кожна з них позначена характерним "почерком" певного сільського кута чи навіть майстрині.

 Однак і в інших карпатських селах практично в кожному куті обов'язково було кілька дівчат чи молодиць, які вміли розписувати великоднє яйце.

Залежно від орнаменту, писанки в гуцулів мали назви "рибки", "сорок клинчуків", "рожа", "фасолька", "горішки", "рискаль", "грабелькова", "ґвіздкова", "коники", "птах", "кучерівка", "хрестикова", "качориги", "перерва", "очкова" і т. д. Варто зауважити, що чудова колекція буковинських писанок, у т. ч. і гуцульських, представлена у постійній експозиції Чернівецького художнього музею.

 У східних, бессарабських районах Чернівецької області, наприклад на Кельменеччині, традиційно переважали галунки, які мали бути пофарбовані лише в оранжевий, рожевий чи червоний кольори і в жодному разі - у зелений чи голубий.

Паску, великодні яйця та інші основні обрядові страви обов'язково освячували у храмі, і для цього прилагоджували святковий кошик. Господині складали його зазвичай у суботу, щоби в неділю вдосвіта, а то й ще раніше встигнути на службу до церкви. Буковинки понад сто літ тому випікали по дві великі паски-дори та багато перепічок. Щоправда, страви вкладали тоді не до кошика, а до дерев'яної дійниці: поряд із шматками розрізаної паски клали яйця, хрін, часник, полин, солонину, будз, сир, сіль тощо.

Приблизно таким же залишився набір страв на Буковині і в наші дні. Так, у Заставні вкладають до кошика паску, крашанки, домашню ковбасу, масло, хрін, цибулю, сіль, мак. На Сокирянщині у міжвоєнний період у застелений рушником кошик клали паску, писанки, галунки, варені яйця, сало, ковбасу, хрін, будзок, масло, сіль, мак, ще хто мав - яблуко, зелену цибулю та інші страви. Схожий набір страв містив великодній кошик загалом в українців регіону.

Особливо чаклували над великоднім набором у давнину гуцульські ґаздині, які так само в суботу ввечері лагодили "святість", із якою в неділю раненько поспі- шать до церкви. До спеціального "паскосвята" (невеличкого цеберка, прикрашеного орнаментами) вкладали шарами головні великодні страви: паску, яйця, сир, бринзу, масло, сало. Додавали також насіння городніх культур: бобу, квасолі, гороху, ріпи, часника, маку, - щоби потім посадити впереміш зі звичайним: мовляв, від того "грядки краще зародять і насіння не переведеться". Врешті знаходили місце й для пляшечки води, хріну, кропиви, крейди, рушничного пороху та іншої всячини, яка після посвяти слугувала засобом для лікувальної магії і "тарохтерства"-ворожбитства. Так, свячена вода вважалася помічною "від усьикої слабости", від отруєння та приворожінь, тобто "навіть якби хтось причарував".

У вірмен вміст великоднього кошика був такий же, як і в сусідів-українців: так само вкладали поряд із паскою шинку, сир, яйця та інші продукти. Після посвячення кошика в суботу ввечері вірмени віншували одне одного зі святом такими словами: "Ток, ток, амен дарі, пароу гаснік паскан дун, махох тус!" - тобто "Тук, тук, щорік дочекати у щастю внести паску до хати, а викинути махох надвір!" Махохом називали пісну пшеничну кашу, з добавками тертого хрону та тертої м'яти, яку в охолодженому вигляді споживали під час Великого посту.

Після богослужіння та освячення паски й інших страв надходила пора для великодньої магії. Насамперед усі квапилися додому. Гуцули вірили, "хто борше буде в хаті, той скорше зробить літо". Багатші ґазди не забували давати біля церкви бідним трохи страв - "за померші душі".

На низинній Буковині ґазди теж у першу чергу йшли з дійницею з посвяченими стравами до худоби, дбаючи у такий спосіб про її здоров'я і достатку дому. Ввійшовши після обходу до хати, господар викладав скибки паски з сиром та іншими стравами, причому кожному з домашніх в окрему миску. Після молитви розпочиналася ритуальна трапеза, у якій куштуванню кожної з посвячених страв надавалося певне значення. Так, свячені яйця мали запобігти від шлункових корчів, будз і сир - від лихоманки, хрін давав силу, часник їли, щоби бути славним (крім того, без часнику не обходилося жодне велике свято), солонину - щоби бути ситим, вербу - щоби рости швидко, як верба.

У селах над Дністром після богослужіння місцеві господарі-християни "обсівали" своє обійстя і худобу посвяченим маком - "шоби ніяке горе не приходило". Цей обряд зберігся до нашого часу. На Паску, як і на Благовіщення, колись не можна було розкладати в печі вогню. Пополудні, після великодньої трапези, розпочиналися молодіжні забави. Парубки і дівчата збиралися біля церкви для ігрищ.

Буковинська молодь співала гаївок, діти гралися в "Жмурки", "Гойданку", "Млинець", "Лавку". Старожили у східних районах області, зокрема у Непоротовому на Сокирянщині, пам'ятають, як ще до середини 1940-х на Паску місцеві парубки в центрі села влаштовували "колиски", тобто гойдалки, де впродовж Великодніх свят колисали дівчат. Ті колиски стояли аж до Вознесіння. На другий і третій дні Паски парубки ще й приводили музик. Так само й молодь у центральних районах Буковини у вівторок пополудні зазвичай влаштовувала танці з музикою, які тривали до вечора.

Шановні букоквинці, у цей світлий день прийміть найщиріші привітання від команди сайту міста Чернівці 0372.ua. 

Цієї благословенної Пасхальної пори и хочемо побажати Вам Божої ласки та благодаті, міцного здоров'я та безмежного щастя усій вашій родині, нехай усі біди обхілдять вас стороню, а у домівках панують лише достаток, благополуччя, добро, мир та любов. Хай Великодні свята наповнять Ваші оселі спокоєм, злагодою та добробутом, а Ваші серця та душі – світлом Господньої любові та всепрощення! Нехай віра і любов завжди будуть у вашому серці!

Великдень історія традиції звичаї обряди страви Буковина
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

фото
Вже незабаром 2 ангіографи та 5 апаратів КТ з’являться у приймальних відділеннях медичних закладів Буковини, пише 0372.ua. Одними з найперших в Україні діагностичне обладнання отримають Чернівецька обласна клінічна лікарня, Лікарня швидкої медичної допомоги, Сокирянська, Вижницька та Сторожинецька центральні районні лікарні. Про це повідомляється на офіційній сторінці Чернівецької ОДА у Фейсбук. Нагадуємо, що МОЗ планує доплачувати сімейним лікарям за супр...
фото
На двох ділянках М-19 у Чернівецькій області загальною протяжністю 4,2 км почалися ремонтні роботи, пише 0372.ua. Підрядник розпочав фрезування зношеного дорожнього покриття, наступним етапом стане регенерація основи дороги. Про це інформує пресслужба Чернівецької ОДА. Нагадаємо, що На Буковині завершили ремонт ділянки дороги, зруйнованої повінню Зокрема зазначається, що на ділянках, де ведуться ремонтні роботи, рух здійснюється у реверсному режимі. Згідно...
фото
Хлопець хотів піти з життя, стрибнувши з мосту. Поліцейський прикував себе до нього кайданками і у такий спосіб завадив скоїти непоправне, пише 0372.ua. Під час нічного патрулювання екіпаж поліцейських помічає на вулиці Старожучківський шлях хлопця та дівчину. Хлопець був за поручнями мосту і мав намір стрибати. Про це повідомляє пресслужба патрульної поліції Чернівецької області у Фейсбук. Нагадаємо, що  Чернівецькі патрульні розшукали зниклого 7-річного...
фото
У Будинку з левами нагородили працівників туристичної галузі Чернівецької області з нагоди професійного свята,  пише 0372.ua. У Чернівецькій обласній державній адміністрації привітали працівників туристичної галузі краю напередодні відзначення Всесвітнього дня туризму. Про це повідомляється на офіційному порталі Чернівецької ОДА. Нагадаємо, ми писали: Спортсмени проти поліцейських: на Буковині відбувся майстер-клас з чотирьох видів єдиноборств Як зазначаєт...
фото
Неналежне виконання ним своїх службових обов’язків спричинило збитки на понад 176 тис грн, пише 0372.ua. Чернівецькою обласною прокуратурою до суду скеровано обвинувальний акт стосовно майстра з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення національного природного парку «Вижницький» за фактом неналежного виконання ним своїх службових обов’язків, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам (ч. 1 ст. 3...
фото
Нагородження працівників дошкілля з нагоди професійного свята відбулося у Будинку з левами, пише 0372.ua.з посиланням на офіційний портал Чернівецької ОДА. 27 вересня в Україні відзначають День дошкілля. З нагоди свята заступниця голови Чернівецької обласної державної адміністрації Ірина Ісопенко привітала працівників дошкілля та вручила їм почесні грамоти. Нагадуємо, що Буковина покращила результат у рейтингу регіонів України за підсумками цьогорічного З...
фото
У центральному апараті Міністерства закордонних справ є вакантними 31 посада, на які оголошується відкритий конкурс, пише 0372.ua. Про це стало відомо з допису міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, оприлюдненого сьогодні у Фейсбук. Нагадаємо, Як змінити професію, щоб не наробити помилок: корисні поради буковинцям "Я обіцяв працювати над тим, щоб МЗС розвивалося як сучасне і відкрите до взаємодії міністерство," - пише Дмитро Кулеба у соцмережі. Він тако...
Новини компаній
Оренда нерухомості у Чернівцях – одна з улюблених галузей для шахраїв. За даними Головного управління поліції Чернівецької області, з початку 2020 року на Буковині було зареєстровано 9 кримінальних проваджень за фактами шахрайств, які стосувались передоплати оренди житла. Проте, на даний час, жодної особи, яка вчинила даний вид шахрайства не затримано. Прикладів шахрайських схем з орендою нерухомості у Чернівцях є багато і з кожним роком вони все вдосконал...
фото
Співробітники Чернівецького обласного управління Ощадбанку долучилися до донорства крові,  пише 0372.ua.  "Працівники Чернівецького обласного управління Ощадбанку на чолі із своїм керівником Русланом Запаранюком вкотре долучилися до цієї благородної справи і  поповнили ряди донорів", - йдеться у повідомленні на сайті Департаменту охорони здоров'я Чернівецької ОДА. Нагадуємо, що МОЗ планує доплачувати сімейним лікарям за супровід хворих на туберкульоз Як за...