"Фундаментальні зміни у вищій освіті неминучі" - Єгор Стадний відвідав Чернівці

Реформування системи вищої освіти України є пріоритетним завданням МОНу, тому у 2020 році зміни відбуватимуться за кількома принциповими напрямками. Вони стосуватимуться як фінансових й адміністративних аспектів функціонування вишів, так і якості освітніх послуг.

"Зміни, що розпочалися з лютого 2020 року у вищій освіті нашої держави мають незворотний характер і є необхідними", - заявив Єгор Стадний, заступник міністра освіти і науки України, під час зустрічі із викладачами та працівниками Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, яка відбулася цього тижня у Мармуровій залі резиденції. Чого чекати від змін у системі вищої освіти України розповідає кореспондент 0372.ua.

Кардинальна зміна моделі державного фінансування університетів

Зміни у системі вищої освіти розпочали у профільному міністерстві саме із підходів до фінансування вишів. Як відомо, попередня модель базувалася на кількості студентів-бюджетників, яких університет зарахував і відповідно від їх кількості залежала сума ставок викладачів.

Коли років 15 тому кількість студентів складала 2,7 мільйона, то всім було комфортно. Можна було і відраховувати тих, хто не вчився, і робити відбір серед кращих. Тепер, коли студентів стало 1,3 мільйона, вдвічі менше, виші почали зараховувати тих абітурієнтів, які не завжди відповідають рівню знань, необхідних для здобуття вищої освіти. Ми намагаємося не відраховувати студентів, бо це впливає на зменшення фінансування і спричиняє конфлікт, як тоді у таких умовах виконувати функцію викладача. Тому міністерство вирішило кардинально змінити модель державного фінансування університетів, - повідомив заступник міністра.

Таким чином, при здійсненні фінансування вишу міністерство враховуватиме, крім кількості студентів, і результати діяльності закладів вищої освіти. І ця кількість студентів у загальному переліку тих індикаторів, за які держава фінансує університети, буде зменшуватися.

"Орієнтовно через 2 роки контингент, як ми звикли його називати, буде визначати приблизно половину від фінансування університету", - переконаний Єгор Стадний.

Шість показників групи якості та «політичної групи» визначатимуть результати діяльності університету

Існує шість результатів діяльності вишів, що визначатимуть рівень державної фінансової підтримки університету. Вони, як зауважив посадовець, "для простоти пояснення діляться на дві групи - це група якості і так звана політична група".

Група якості включає три показники. Ми їх можемо назвати проксі - показниками до якості освіти і науки університету - зайнятість випускників, бюджет університету і міжнародні рейтинги. Впродовж 2020 року ми зберемо всі дані, налагодимо систему моніторингу зайнятості випускників, покажемо їх вишам, і вже потім обраховуватимемо це у фінансовому еквіваленті - при розрахунку бюджету. Зайнятість випускників ми будемо вимірювати не одразу після закінчення університету, зрозуміло, що має пройти хоча б два-три адаптаційні роки для випускника. Міністерство враховуватиме дані Пенсійного фонду про працевлаштування випускників університетів. І головне - довідок про працевлаштування випускників після закінчення державної форми навчання не буде.

Що ж стосується обсягів коштів університету, який є одним із показників діяльності вишу, то він вираховуватиметься від кількості тих студентів-контрактників, що довірили свої гроші конкретному закладу вищої освіти. Також на фінансування вишів впливатиме і кількість грантів, в яких залучений університет.

Третім показником групи якості виступає рейтинговість університету. Заступник міністра зауважив, що "відомство довірятиме лише міжнародним рейтингам, тому університетам варто добре зважити всі показники та власні можливості".

Масштабування може врятувати заклади вищої освіти - виживають сильніші

До умовної "політичної групи" показників діяльності міністерство віднесло масштаб університету. Саме це може стати економічним стимулом до об’єднання і нарощення потужності вишу.

Якщо в університеті нараховується менше 1000 студентів-бюджетників, то такий заклад вищої освіти не зможе розраховувати на фінансову підтримку з боку держави. Там, де є більше 1000 студентів на державній формі навчання - фінансування можуть залишити. І лише ті університети, котрі мають більше 3000 тисяч бюджетників, отримають збільшене фінансування.

Таким чином, об’єктивна економічна реальність змушуватиме університети об’єднуватися, що на думку МОНу, лише покращить становище в сфері вищої освіти.

Ми повинні відійти від старої моделі, коли в нашій державі функціонували сотні маленьких університетів, якість освіти в яких була під сумнівом, - переконаний Єгор Стадний.

Демпінгування цін у вищій освіті вже не буде

Серед змін, що ініціювало МОН України, є введення індикативної собівартості. Впровадження індикативної собівартості (мінімальної ціни контрактного навчання) обмежить можливості університетів зі встановлення нижчої вартості навчання для студентів-контрактників.

Алгоритм індикативної собівартості почне діяти вже для студентів, яких зараховуватимуть у виші у 2020 році. Раніше заклади вищої освіти, бажаючи залучити більшу кількість студентів-контрактників, занижували вартість навчання. Різницю у реальній ціні та вартості контракту виші потім дофінансовували з коштів, які отримували з державного бюджету. За таких обставин, коли міністерство дотує університети, вони були зацікавлені у стримуванні цін і навіть їх демпінгуванні. Це призводить до того, що страждають і студенти, які навчаються на бюджеті, і студенти-контрактники. Заклади вищої освіти демпінгують, встановлюючи занижену ціну на навчання, а в суспільстві у цей час утверджується уявлення про те, що якісна вища освіта може бути дешевою. Запровадження індикативної собівартості дозволить привести плату за навчання у відповідність до фактичних витрат. І це буде справедливо, адже створюватимуться конкурентні умови.

Зауважимо, що запровадження індикативної собівартості відбуватиметься поступово - у 2020 р. ціна контракту складе 60% від держфінансування на 1 студента, у 2021 рік - 70%, а в 2022 рік - 80%. Як зауважив Єгор Стадний, "економічно обґрунтований підхід до формування ціни на навчання у виші є фундаментальною зміною, бо він має показати, що насправді освіта не може бути дешевою". Ітака зміна має відбутися у головах громадян, люди мають привчитися робити пріоритети у витратах, зокрема і в здобутті вищої освіти.

За умов індикативної собівартості програють ті університети, які боялися і завжди демпінгували ціни на навчання, щоб потім збирати гроші під час сесії. Виграють же ті заклади вищої освіти, які є конкурентноздатними і дають хороші знання. Крім того, за таких умов зростатиме й відповідальність студентів, що не пропускатимуть заняття і добре вчитимуться, адже оплата за навчання є високою.

Університети матимуть фінансову автономію

Одним із важливих рішень МОНу у 2020 році є фінансова автономія, яку отримають університети. Міністерство, зауважує Єгор Стадний, зацікавлене у тому, щоб дати можливість вишу використовувати кошти за призначенням.

Щоб успішно функціонувати, університет повинен мати розв’язані руки щодо використання власних коштів. Наприклад, раніше, 80 млн грн до бюджету надходило у вигляді частки від прибутку з майна, яке університети здавали в оренду. Для бюджету країни - це не є багато, а для бюджету вишів - велика сума. Тому міністерство дало можливість вишам самостійно здавати в оренду майно. Це ж стосується і питання відчуження майна. Університети зможуть продавати майно і використовувати кошти від продажу на статутну діяльність.

Серед планів Міністерства освіти і науки України - отримати міжнародну позику на розвиток вищої освіти у розмірі 3 млрд. Кошти від міжнародних фінансових фондів планують витратити, в першу чергу, на обладнання для українських університетів. "Цей процес, за словами заступника міністра, є довгим, але вартим будь-яких зусиль".

Єгор Стадний глибоко переконаний, що без реформування вищої освіти Україна втратить величезний потенціал та можливості та подальшого зростання. Проте усі зміни повинні бути чітко прописаними, логічними, економічно обґрунтованими і зрозумілими для громадськості. Від цього залежатиме їх успіх та підтримка.

Нагадаємо, що раніше ми писали про те, що на Заставнівщині моніторили якість харчування школярів. прочитати про це можна ТУТ.