Як буковинцям не дійти до розлучення під час карантину: поради психолога

Мама, тато, діти, а ще можливо бабуся і дідусь, теща і свекруха - усі в одному будинку на карантині. Як зберегти теплі і щирі сімейні відносини, перебуваючи в межах власних помешкань 24/7? На що варто звернути увагу, щоб підтримати позитивний психологічний клімат у родині?

Відповіді на ці актуальні для кожного буковинця питання кореспондент 0372.ua знайшла у чернівецької психологині Олесі Павлюк, викладача кафедри психології та філософії БДМУ. Крім того, Олеся - мати трьох діток, тому із власного досвіду добре розуміє усі труднощі, з якими стикаються українці під час перебування на карантині.

Як зауважує наша співрозмовниця, карантин для всього населення став випробуванням. Вперше українці стали замкнені вдома на такий довгий період і в ізоляції від свого звичного кола спілкування.

Карантинні заходи в Чернівецькій області досить суворі, а це означає, що чернівчани опинилися в абсолютно незвичній і навіть стресовій для себе ситуації. Проте, я думаю, українці все одно переживуть психологічно цю епідемію краще, ніж багато європейців. Хоча б тому, що ми останні десятиліття знаходимося в нескінченній ситуації стресу й адаптації. У нас поріг чутливості не такий, як у італійців чи у французів.

На думку психолога, карантин може стати серйозною загрозою для деяких відносин або, принаймні, для нервової системи подружжя. Звісно тут важко давати універсальні поради, адже комусь допоможе облаштування 2 автономних робочих місць з ноутбуками і навушниками, а комусь потрібно буде згадати старі добрі домашні ігри у колі сім'ї.

Проте кілька порад стануть все ж у нагоді:

1.  Прийміть як факт, що ставлення ваших родичів до подій буде сильно відрізнятися від вашого. Не сперечайтеся, інша точка зору не гірша і не краща від вашої, вона просто інша. Крім того дайте один одному право на всі ті емоції, які ви відчуваєте, адже заспокоювання партнера, заперечуючи проблему, сприймається не як підтримка, а як знецінення, нерозуміння, самотність. Пам’ятайте, що поруч з вами інша людина зі своїм світоглядом, своїм сприйняттям того, що відбувається, своїми страхами і психічною своєрідністю.

2. Якщо ви відчули, що вам потрібно побути наодинці, то свідомо домовтесь з партнером, що, до прикладу хочете почитати книгу. Адже від нестачі особистого простору і часу та невміння домовлятись якраз частіше і розлучаються. Потрібно домовитися про те, хто де і скільки часу може побути на самоті і як він може це зробити, і як він може дати знати, що є така необхідність. Навчіться проговорювати вголос всі свої потреби і побажання - для того, щоб ваш партнер їх враховував, він повинен знати, що вони у вас є.

3. Якщо ви обоє працюєте дистанційно, важливо звірити і розподілити графіки, щоб у кожного було своє комфортне місце і час для роботи. Також бажано домовитися про ритм роботи: чи робитимете ви тайм-аути в роботі одночасно, по черзі і т.д. Пам’ятайте, що основні проблеми від недоказаного - часто людина щось планує у себе в голові, і їй здається, що вона в таких близьких стосунках з партнером, що її партнер читає думки. Так от: не читає. Це так не працює. Якщо у вас є ідеї, як і що ви хочете зробити разом, то обговорюйте їх разом, плануйте і перевіряйте пропозиції на раціональність в умовах карантину.

4. Якщо в одній квартирі на час карантину зібралося кілька поколінь, то чіткий графік може полегшити спілкування. Намагайтесь жити відповідно до режиму - розпишіть день до години. Пробудження,  уроки, робота - все по будильнику. Режим як "золоте правило" допоможе не потрапити у вир невизначеності, адже спонтанність, сон до обіду, неможливість організуватися і сісти за роботу призведе до дезорієнтації за кілька тижнів, а згодом і до депресії. У розпорядку дня обов'язково повинні бути години, які кожен член сім'ї проводить наодинці з собою. Якщо цей час не внести в розклад - його у вас точно не буде. І дуже швидко накопичиться напруга і важка втома від близьких, коли ви їх фізично не можете вже ні бачити, ні чути. Тому обов’язково дотримуйтесь правил і особистих кордонів.

Насамкінець, не дивуйтесь якщо ви відчуваєте паніку чи вам захочеться плакати, якщо вас буде раптово переключати від відчуття всеохоплюючого трудоголізму до безвиході від ситуації. Психіці потрібно кілька тижнів на адаптацію і тому емоції можуть нахлинати і відпускати. І це нормально!

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що на Буковині випадків домашнього насильства не побільшало. Прочитати про це можна ТУТ.

Стали свідком надзвичайної події? - пишіть її нам!

Завантажуйте наш мобільний додаток для App Store або Google Play, а також слідкуйте за життям міста у соціальних мережах - Facebook, Instagram та Telegram.