"Якщо не діяти тут і зараз, рятувати не буде кому і кого": у Чернівцях провели Громадський форум

У Чернівцях відбулося експертне обговорення проблем у сфері охорони здоров'я, освітній галузі, громадському секторі та бізнес-середовищі, спричинених пандемією коронавірусу і як наслідок - затяжним карантином, пише 0372.ua. 

Громадський форум "Як нам вижити в умовах карантину", зініційований "Центром актуальних місцевих ініціатив" спільно з іншими громадськими організаціями, об'єднав фахових медиків, освітян, представників малого та середнього бізнесу. Учасники заходу ділилися думками, досвідом та шляхами подолання коронакризи як на Буковині, так і загалом в Україні. Формат форуму передбачав виступи експертів за трьома дискусійними панелями, кожна з яких завершувалася визначенням чітких пропозицій для подальших дій у сфері медицини, освіти та бізнесу. 

Громадський форум, як зазначив Михайло Павлюк, голова правління "Центру актуальних місцевих ініціатив", був зорганізований, щоби "дати фахову оцінку діям влади та запропонувати вихід із поточної тупикової ситуації".

Під час пандемії Чернівці серед усіх міст України найбільше постраждали від довготривалого карантину, який влада жодним чином не використала для ефективної боротьби з епідемією, - зауважив Михайло Павлюк у своєму виступі.  

Значна увага у ході дискусії була зосереджена саме на проблемах, з якими зіткнулася медична сфера в умовах поширення коронавірусу. Жваво дискутували учасники про страхування лікарів та забезпечення їх необхідним невідкладним обладнанням і засобами індивідуального захисту, маршрути пацієнта та подальші реформи галузі. 

Зокрема, Ірина Маковійчук, очільниця Чернівецького обласного кардіоцентру, тезисно окреслила думки, що панують у медичному просторі Буковини, обговорюються у лікарських колективах, які на слуху у медиків. Вона наголосила, що потрібно негайно посилити готовність лікарень до пікового навантаження, яке очікується вже на початку листопада.

Необхідно готувати додаткові ліжкомісця, обладнані киснем. Ліжка без кисню – це не ліжка для COVID-19. У цьому аспекті варто залучати будь-які можливості: від посиленої державної підтримки на найвищому рівні і на місцях до допомоги бізнесу та меценатів. Причому розгортати потрібно й реанімаційні ліжкомісця, подбавши про важких хворих, - зауважила лікарка.

Також Ірина Маковійчук зазначила, що однією з актуальних проблем залишається маршрутизація хворих, яка потребує негайного вдосконалення. Адже пацієнти та медики переконуються у складнощах її організації.

Ті заклади, що надають ургентну медичну допомогу мають бути включені до так званого "переліку Ляшка", бо без включення до нього договір з НСЗУ по коронавірусу укласти не можливо, а це означає, що фінансування на таких хворих не буде, - підсумовує очільниця Чернівецького кардіодиснансеру.

Зачепили під час дискусії і питання оплати праці медичних працівників "вторинки", яка однозначно бажає бути кращою. Як влучно зауважив Василь Палій, заступник головного лікаря Сторожинецької ЦРЛ, наразі існує "дискримінація щодо фінансування ПЛР-позитивних та ПЛР-негативних пацієнтів. Мається на увазі, що НСЗУ проводить оплату тільки за тих пацієнтів, у яких коронавірус підтверджено, а ПЛР-негативні якось залишаються неоплаченими.

Така дискримінація простежується як у забезпеченні ліками, так і власне оплаті праці медиків, що лікують пацієнтів з підозрою, а вони складають близько 30-ти % від хворих, - зауважує він. 

Василь Палій наголошує, що надбавка у 300 % має сплачуватися усім без виключення медикам, не залежно від того, чи лікували ПЛР-негативних, чи ПЛР-позитивних пацієнтів.

Чернівецька лікарка-інфекціоністка Ольга Кобевко бачить три ключові проблеми в системі охорони здоров'я, які зараз потребують максимальних зусиль. 

Ключовими аспектами, на яких варто зосередити посилену увагу, – це заклади, пацієнти та медики. Матеріальна база лікарень потребує значного оновлення, особливо що стосується встановлення централізованих систем подачі кисню, - каже лікарка.

На її думку, варто зробити елементарні кроки – вчасно тестувати медиків, забезпечити страхування і соціальні гарантії. "Мене як лікаря ображають гарантії, які надаються у разі смерті від коронавірусу. Такий принцип не правильний," - переконана Ольга Кобевко.

Зрештою, учасники дискусії погодилися, що що всі заклади охорони здоров’я, які надають у тому числі і планову медичну допомогу, мають бути законтрактовані з НСЗУ на предмет обслуговування в умовах поширення коронавірусу. Як зазначив Ілля Тащук, начальник структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКУ "Чернівецький обласний клінічний онкодиспансер", через коронавірус спостерігається зменшення виявлених вперше захворювань на онкологію.

Ми стикнулися із збільшенням занедбаності у вперше виявлених випадках онкозакхорюваннь. Зрозуміло, що у час пандемії, онкологи залишаються на задньому плані, але вважаю що така ситуація може мати дуже негативні наслідки. Смертність від онкозахворювань в Україні є надзвичайно високою і вона зросте, якщо не змінювати ситуацію, - застеріг лікар-онколог.

Не менш кричущою виявилася ситуація у сфері освіти. Як слушно зауважила Оксана Палійчук, начальниця Управління державної служби якості освіти у Чернівецькій області, вже понад сім місяців освітній процес в Україні перебуває в умовах турбулентності та невизначеності, що може призвести до незворотних негативних наслідків. Вона наголосила, що за цей час на рівні держави не було організовано навчання вчителів, яке б дало відповіді на питання: як впроваджувати дистанційну модель і як здійснювати змішане навчання.

Адже дистанційна освіта це не тільки доступ до Інтернету та наявність комп’ютера, ключове тут як відкорегувати освітню програму, як виконати її, - зазначає Оксана Палійчук.

В умовах пандемії, ризики інфікуватися є очевидними і для освітян. "У нас лише за перший тиждень роботи інфікувалося вісім дорослих людей", - зауважила директорка Чернівецької загальноосвітньої школи №24 Уляна Легусова.

З її слів, медичне страхування має бути обов’язковим для всіх працівників закладів освіти, причому забезпечене з бюджетних коштів.

Вона переконана, що дистанційне навчання має багато позитивних аспектів, адже воно допомагає організувати безперевну освіту, залучити до навчання дітей з віддалених територій, або тих, хто перебуває на лікуванні. Водночас тривале дистанційне навчання зменшує якість знань серед учнів, також звужує можливості вчителів щодо застосування різних педагогічних технік та методів навчання.

Проблему доступу до освіти та реальні можливості певних категорій учнів зачепила директорка Центру Буковинознавства, доцентка ЧНУ імені Юрія Федьковича Ганна Скорейко. Вона, зокрема, наголосила, що в умовах карантину особливу увагу варто звернути на дітей, які потребують державної опіки, навчаються в інтернатах чи живуть у сім’ях, котрі опинилися у скрутних життєвих обставинах.

В умовах пандемії діти, яким держава забезпечувала захист, виявилися поза будь-яким захистом. Значно складнішим є становище дітей з багатодітних і соціально неблагополучних родин, тому що від початку карантину вони змушені були зі своїх інтернатів повернутися до дому, де батьки з об’єктивних причин не можуть їм забезпечити належних умов до існування, - каже Ганна Скорейко.

У цьому контексті роль держави є поза конкуренцією.

Третій напрямок роботи форуму був пов'язаний із обговоренням проблем, які вимушені були вирішувати у бізнес-середовищі після початку епідемії. Представники малого та середнього бізнесу наголосили на необхідності захисту підприємницької діяльності у часи карантину, збереженні робочих місць та підтримці держави. 

Особливу увагу, на думку приватного підприємця та депутата Чернівецької міськради Василя Максимюка, варто звернути на малі та середні підприємства, котрі становлять більшу частину у структурі бізнесу Чернівецької області та Чернівців. "І саме ці підприємства переживають найбільшу кризу, пов’язану з пандемією, - зазначив він. 

Підприємці в один голос стверджують, що в державі не допустимо формувати подвійні стандарти у сфері бізнесу: якщо працюють, то працюють усі, якщо ні - то карантинні обмеження є для всіх однакові. 

По завершенні дискусій учасники громадського форуму окреслили подальші орієнтири роботи та сформулювали рекомендації щодо виходу Буковини з кризи, спричиненої пандемією коронавірусу. Дані пропозиції передадуть до органів центральної та місцевої влади, Кабміну, профільних комітетів Верховної Ради.

Зокрема, у сфері охорони здоров'я пропонується:

1. На підставі чіткого прогнозу захворюваності – відпрацювати покроковий план розгортання додаткових ліжок, насамперед - реанімаційних, з належним кисневим забезпеченням.

2. Визнати пріоритетом страхування медичних працівників, 100% забезпечити медиків засобами індивідуального захисту, провести вакцинацію від грипу за рахунок держави.

3. Для ефективного залучення кадрового потенціалу – організувати навчання медиків, яким, можливо, доведеться працювати з пацієнтами за COVID-протоколами лікування, а також навичкам роботи з системами подачі кисню.

4. Відновити планове лікування пацієнтів особливих груп ризику, що потребують постійного скринінгу і спостереження, – кардіо, онко, туберкульоз та ін., обладнавши відповідні заклади ПЛР-лабораторіями та томографами для організації епідеміологічного скринінгу.

Освітянська спільнота сформулювала такі пропозиції:

1. Невідкладно прийняти відповідні розпорядчі документи про перерозподіл видатків Фонду боротьби з COVID-19 та внесення змін до Державного бюджету України – 2020 для організації безпечного освітнього процесу в умовах пандемії коронавірусу.

2. Продовжити впровадження реформи загальної середньої освіти «Нова українська школа».

3. Прийняти відповідні розпорядчі документи для подолання «кадрового голоду» в системі інклюзивної освіти.

4. Організувати на рівні держави навчання педагогічних працівників. 6. Забезпечити освітній процес за дистанційною й змішаною моделями, виконуючи освітні програми

5. Розробити методичні рекомендації щодо проведення онлайн-занять для різних вікових категорій учнів тощо.

Зрештою, представники малого та середнього бізнесу пропонують:

1. Тимчасово звільнити малий та середній бізнес від сплати податків (введення «податкових канікул») або ж, принаймні, забезпечити їхнє істотне зниження.

2. Відтермінувати введення реєстраторів розрахункових операцій для підприємців, яке заплановане з 1 січня 2021 року

3. Організувати підтримку малого та середнього бізнесу з боку держави та банківських установ, на прикладі практик європейських країн, у вигляді зменшення відсоткової ставки для підприємців на 2 роки, щоби вони мали змогу відновити (реанімувати) свій бізнес.

4. Зменшити відсоткову ставку за обслуговування безготівкових операцій для підприємців через платіжні термінали – з 2,5 % до 1%.

5. На період введення «червоної» зони – тимчасово припинити нарахування банківськими установами відсотків за кредитами, якими користуються підприємці.

Читайте також: "Є багато непрофесіоналів, а ще більше тих, що не хочуть вчитися": Софія Федина про проблеми освіти в Україні та на Буковині

"Зупинка медичної реформи - це крах для майбутніх поколінь": у Чернівцях обговорили проблеми медичної сфери