• Головна
  • "Мова має значення - і це не потребує жодних доведень" - Сергій Костинський
українська мова
15:47, 9 листопада 2020 р.
Надійне джерело

"Мова має значення - і це не потребує жодних доведень" - Сергій Костинський

українська мова
"Мова має значення - і це не потребує жодних доведень" - Сергій Костинський

У сучасному глобалізованому світі попри існування тісних економічних, соціальних, військово-політичних зв'язків між багатьма державами, уніфікацію значної кількості правових норм, розмивання бар'єрів комунікативними й цивілізаційними впливами, важливість мовної та культурної окремішності все ж зростає. Українська держава у цьому контексті теж не є вийнятком, пише 0372.ua.

Для України питання мовної й культурної ідентичності актуалізується через проблему державотворення, обрання цивілізаційного напряму руху та зсвісно ж небезпеку втрати суверенітету, зважаючи на російську окупацію Криму та військові дії на Сході країни. Про все це, а також важливість української мови для кожного громадянина України нашій кореспондентці вдалося поспілкуватися із Сергієм Костинським, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2015-2020).  

Нагадаємо, ми писали раніше: Як заохочувати дітей вчити і любити українську мову: роздуми та поради чернівецької вчительки

Крим, окупація та принципова мовна позиція

Сергій Костинський народився і зростав у місті Сімферополі, тому для нього питання українського суверенітету й територіальної цілісності має надзвичайно вагоме значення. Однак спілкування виключно українською мовою стало принциповим лише після 2014 року. Він розповів, що народився в українській родині, котра з 1980-х років була патріотичною та антикомуністично налаштованою.

Українську мову я чув від мами, бабусі з дідусем, але насправді середовище спілкування було російськомовним і я зростав у російській культурі. Можна сказати, що я російськокультурний українець. Але розуміння того, чому мова має значення, прийшло у 2014 році, коли відбувалася окупація Криму. На власні очі бачив, що ставалося з людьми, котрі чинили опір. Коли я брав участь у подіях 26 лютого (у цей день перед будівлею Верховної ради Криму пройшов мітинг на підтримку територіальної цілісності України - ред.), я достеменно розумів, що прийшов окупант, який буде захищати російськомовних людей. Я усвідомлював, що я їх не кликав і мене захищати ні від кого не потрібно, я громадянин України і якщо окупант цього не розуміє, значить я маю бути україномовним українцем, - зауважив він.

Мітинг під Верховною радою Криму, 26 лютого 2014 р.

Наш співрозмовник поділився, що на той момент читав, писав українською, ходив на уроки української мови, проте не говорив нею. Він розповів, що розмовляв українською мовою із великим російським акцентом, що виглядало насправді смішно. Окупація Криму спонукала його разом з мамою принципово говорити виключно українською мовою. "Вже у 2015 році, коли обіймав державну посаду, я перейшов на офіційну українську, а з 2016 р. вже спілкувався нею у побуті", - пригадує пан Сергій.

Розповідаючи про свою принципову мовну позицію, Сергій Костинський зауважив, що не наймав жодних репетиторів з української мови. У цьому йому допомогли кілька друзів, які були вихідцями із Західної України. До прикладу, друг з Івано-Франківська у спілкуванні під час навчання в освітніх проектах говорив з ним лише українською.

Одна з моїх колег у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення, львів’янка, казала мені: Сергію Анатолійовичу, оскільки ви захищаєте українську мову, маєте говорити нею не тільки у робочий час, а й у побуті. Завдяки такій моральній підтримці, такому спілкуванню я дуже швидко перейшов на повноцінне спілкування українською, - пригадує він.

Зі слів пана Сергія, на сьогодні українська мова для нього означає державний суверенітет, цілісність країни. "Для себе зрозумів, що там, де є українська мова, є українська держава. Там де її немає – значить там ми ризикуємо втратити нашу територію, і навіть більше – втратити мир у країні," - переконує він.

Власне захист і забезпечення закону про мовні квоти став одним з напрямків його роботи у Нацраді, що запровадило звучання української пісні та українського контенту на радіо та телебаченні.

Зауважимо, що у нашій розмові ми також торкнулися питання про зміну мислення українців у напрямку пропагування української мови та тих шляхів, котрі сприятимуть бажанню говорити і думати саме українською. 

Про стимулування, підтримку та роль держави у захисті української мови

Пан Сергій розповів, що в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення була вибудувана така парадигма: українська мова, українська пісня, фільми українською мають існувати на вільному ринку і самі можуть відвоювати собі достойне місце. Проте практика показала, що це не працює.

Ринок насичується контентом, книгами, фільмами, музикою іншої країни, яка насправді є більш ресурсоємкою. У неї більше можливостей, бо виробництво культурного продукту відбувається з іншими потужностями. І цей продукт захоплює український ринок. Ми чуємо російську пісню сьогодні і у Львові, і в Івано-Франківську і будь-де в Україні, - каже він.

Зважаючи на це, виникає логічне запитання, що потрібно робити, щоби захистити наш інформаційний суверенітет? Наш співрозмовник стверджує, що беручи до уваги власний практичний досвід, таке можливо тоді, коли держава захищає мову і культуру. Захист здіснюється на рівні запровадження закону про державну мову, коли впроваджуються закони про мовні квоти на радіо та телебаченні, коли держава формує такі умови, за яких українці вимушені у певних сферах, наприклад у сфері надання послуг, користуватися саме українською.

Це нормально, коли у державі послуги надаються українською мовою

Це захист прав україномовних, коли оплачуючи щось, ти отримуєш послуги українською мовою. Якщо людина хоче придбати українську книжку, тоді держава створює умови, щоб вона могла це отримати. Те ж саме відбувається з українською піснею та контентом і т.д. Держава зобов’язана створити усі можливості, аби дитина у школі мала можливість отримувати знання українською і таким чином реалізувати себе у цій державі, а не деінде, - говорить пан Сергій. 

Однак, переконує він, це перша частина завдань, які стоять перед державою. А друга частина – це стимулювання. Реалії такі, що ринок не інвестуватиме достатньо коштів у розвиток української книги, української освіти, українського ютубу, кінематографії. Це має робити держава.

Ми очікуємо змін знизу, ми хочемо, щоб російськомовні українці свідомо переходили на державну мову, однак це складно. Значна роль у цьому процесі лежить на державі, якамає стимулювати та укорінювати українську мову, наприклад, через Державне агентство кінематографії. Має бути сприяння виробництву українських фільмів – документальних, художніх тощо, - каже Сергій Костинський.

Сергій Анатолійович наголошує, що держава має видавати гранти на підтримку наших співаків, авторів, мають підтримуватися проєкти у соціальних мережах. "Тільки така злагоджена робота, коли з одного боку є правила гри, що створюють умови для розвитку української мови і культури, а також є стимулювання, коли ті люди, що створюють саме український культурний продукт, отримують можливості не тільки з боку свідомих громадян, ринку, громадськості, але у тому числі й від держави," - резюмує він.

Нагадаємо, що цей шлях не є унікальним, адже ним йде будь-яка держава, котра хоче, щоб на її території громадяни спілкувалися певною державною мовою.

Політизація мовного питання та політичні спекуляції

Як відомо, для політикуму, коли приходять чергові вибори, складно встояти перед спекулюванням на мові заради отримання підтримки певної категорії громадян. У цьому контексті наш співрозмовник переконаний, що мовним питанням завжди будуть спекулювати певні політичні сили, нам просто потрібно робити свою роботу.

Я по ситуації у Криму можу сказати, що питання мови завжди там використовувалося для політичних спекуляцій на виборах, щоб мобілізувати російськомовний електорат, котрий підтримував спочатку Комуністичну партію, потім Партію регіонів. Вони наспекулювалися настільки, що у 2010 р. питання української мови не відігравало жодної ролі на виборах, де захист прав російськомовних вже не мав значення, - розповідає пан Костинський.

Він вважає, що ці спекуляції і на загальнонаціональному рівні, і на сході, і на півдні країни будуть вичерпані тоді, коли влада, буде наполегливою та послідовною у впровадженні мовної політики держави. Причому послідовними мають бути будь-які політичні сили, котрі приходять до влади, не має бути заяв, що немає різниці між російськомовними і україномовними.

Між російськомовними і україномовними немає різниці, бо все це – громадяни України, але між російською і українською мовами – різниця суттєва. Українська – це мова держави, яка має назву Україна, громадяни звуться українцями, культура має назву українська, іншої тут немає. Вони народилися саме на цій території. Якщо ми хочемо зрозуміти, наскільки важливо зберігати мову, треба вдатися до ідентифікаторів нації. Наприклад, я називаю себе британцем. А як ти можеш це підтвердити? Твоє британське підданство може підтвердити твій паспорт, твоє походження, твоє самовизначення і володіння мовою. Інакше представники цієї спільноти не вважатимуть тебе своїм. Так само й у випадку з українцями, - зауважує наш співрозмовник.

З його слів, людина може мати українське походження, але не володіючи мовою, визначати себе українцем не може. Він наголошує на важливому факторі: самоідентифікація з українським народом має доповнюватися тим, що людина має дотичність до культури, яка поширена серед українського народу і говорити його мовою.

Українська мова та культура як бренд держави

У критичні моменти сучасної історії України українські громади за кордоном здійснювали значний вплив на суспільно-політичні й економічні процеси у нашій державі. Їх допомога та підтримка у багатьох сферах була дуже вагомою. Тому ми поцікавилися позицією пана Сергія, чи має Україна допомагати цим громадам?

У нас склалася дивна ситуація через бідність держави і певну бідність мислення наших державників упродовж усіх років незалежності України. Насправді наша держава повинна не тільки просити у діаспор допомоги на реалізацію різних програм і проєктів, а сама бути донором. Якщо ми будуємо сильну державу, що відстоює свою територіальну цілісність та інформаційний суверенітет, то звичайно, що ми маємо інвестувати і за кордон, у наші діаспори, маємо допомагати поширювати нашу культуру, - зазначає він.

Наш співрозмовник пригадав сюжет про нідерландську громаду, яка вчить і співає українські пісні. "Виявляється, що у нас настільки багата пісенна культура, що вони вивчають наші пісні, збагачують своє культурне середовище і стають носіями великої та важливої для світу культури. Відповідно, це означає, що є попит на українську культуру навіть серед людей, які можливо випадково дізналися про неї", - каже пан Сергій.

Підтримка української культури за кордоном має бути одним із пріоритетних державних завдань. Він також переконаний, що ті кроки, які здійснювали після 2014 року з точки зору побудови державної політики продовжуються і надалі.

Ми живемо зараз у період політичної нестабільності, коли при владі знаходяться люди, котрі поки що не знають напевно, що вони хочуть і можуть побудувати. Наступною хвилею прийдуть державники, які будуть продовжувати шлях реформ, тому що цього вимагає хід розвитку української держави, історичні процеси, - зауважує наш співрозмовник.

Як наголошує Сергій Костинський, зосередившись на створенні умов для розвитку української мови і культури всередині держави, почнемо зрештою її виплескувати назовні. Цьому сьогодні допомагають, пісні, книги, фільми, комп’ютерні ігри тощо. "І звичайно, що маємо підтримувати тих людей, котрі цікавляться нашою культурою, створивши для них належні умови, щоб ця зацікавленість зростала і перетворилася на популяризацію української культури за межами України", - підсумовує він.

Наша редакція вдячна Сергію Костинському за розмову. Ми переконані, що найкращим проявом любові до нашої мови є промовляння, балакання, висловлювання, бурчання, базікання, гомоніння УКРАЇНСЬКОЮ!

Читайте такожРозмовляймо українською!”: учні Чернівецької гімназії № 5 популяризують правила української мови

День української писемності та мови: свята сьогодні на Буковині

#Сергій Костинський #українська мова #державна підтримка #мовні квоти #закон про мову #ідентичність
Оголошення
live comments feed...