"Захистити буковинських медиків у час пандемії вдалося завдяки волонтерам" - Наталія Фрунзе

Реалії сьогодення підтверджують, що волонтерство стало невід'ємною частиною життя українського суспільства. І це стосується не тільки допомоги військовослужбовцям, які захищають нас від російського загарбника на Сході України. Наразі більшість сфер важко вже й уявити без діяльності волонтерів, які прагнуть змін, хочуть і можуть робити світ кращим, пише 0372.ua. 

Нагадуємо, ми писали раніше, що У 2021 світ чекає наймасштабніша гуманітарна криза - ООН

У час пандемії коронавірусу волонтери стали тією силою, що об'єднала свої зусилля заради допомоги медикам, а значить і рятування кожного українця, який хворів чи потенційно може інфікуватися коронавірусом. Яким є волонтерство у медицині в умовах поширення COVID-19, з якими викликами стикаються волонтери та як навчитися допомагати іншим наша кореспондентка розпитала чернівецьку волонтерку, підприємицю й громадську діячку Наталію Фрунзе.

Волонтерство для Наталії Фрунзе визначається як активна громадська позиція та небайдужість до чужого горя, до проблем і викликів, які стоять перед людьми, котрі самостійно вони здолати не можуть.

Волонтерство - це бажання допомогти іншим, віддаючи частину себе, при цьому не чекаючи подяки та винагород. Волонтери – це люди, які живуть Україною та своїм містом, їм небайдуже до проблем держави, вони завжди з українським народом, - каже вона.

Громадська діячка зазначає, що якби не волонтери, війна на Сході була б програна уже давно. "Завдяки українським волонтерам, їх патріотизму, фанатичній відданості справі та вірі наша держава вистояла і зберегла незалежність," - зауважує чернівчанка. 

Наша співрозмовниця стала однією з перших, хто організував на теренах Буковини пошиття індивідуальних засобів захисту для медиків краю. Саме допомога медичним працівникам стала тією справою, якою активістка пишаєся найбільше.

"У березні, коли почали хворіти медики, коли ми побачили з екранів телевізорів, як в Італії помирають тисячі хворих на коронавірус, я зрозуміла, що наші лікарі залишилися сам на сам з цією проблемою," - пригадує пані Наталія.

Я почала телефонувати до медзакладів, чи мають медики захисні комплекти, маски, то у них фактично на початках нічого не було. Тоді ми вирішили організувати пошиття одноразових засобів індивідуального захисту. Я зібрала команду волонтерок і ми стали тією пожежною командою, яка щодня шила захисні комплекти, - говорить вона.

Як розповіла нам волонтерка, за цей період вдалося пошити більше 2,5 тисяч комплектів. Це й одноразові, і багаторазові комбінезони, захисні халати, шоломи, бахіли. Їх розвозили у лікарні медпрацівникам, котрі потребували допомоги.

Вони писали мені у приватні повідомлення, багато хто телефонував з проханням надати захисні комплекти. Медики, як і учасники АТО/ООС, опинилися на передовій боротьби з коронавірусом. Від весни цього року ми зібрали значну кількість допомоги. Більше тридцяти волонтерок постійно шили засоби захисту, причому безкоштовно, - говорить громадська діячка.

Наша співрозмовниця також розповіла, що практично всі волонтерки шили вдома, вона закуповувала та розвозила тканину.

Я купляла ламінований спанбонд, звичайний медичний спанбонд, фурнітуру, які замовляла через Інтернет, бо магазини були зачинені. Тканину розвозила закрійницям, а готові викрійки потім передавала для пошиття волонтеркам. Деякі волонтерки, маючи швейні машинки вдома, не вміли на них працювати, проте хотіли допомагати. Тому ми вирішили для них давати найпростіші вироби – власне вони почали шити бахіли, зробивши свій вклад у допомогу лікарям, - зазначає пані Наталія.

Зауважимо, що крім захисних комплектів, волонтерки шили також і постільну білизну, адже для хворих на коронавірус дуже потрібна одноразова білизна. Її також передавали до лікарень області.

"Для дитячих відділень організували пошиття штор, тюлей, бо на вікнах деяких лікарень нічого не було. Підприємці Калинівського ринку надали нам таку тканину, яку не можна використовувати під захисні медичні комплекти, але її можна було використовувати саме для пошиву постільної білизни і штор," - пояснює Фрунзе.

Пам’ятаю той період, коли відвозили у Кіцмань цілу машину з причепом із захисними комплектами. Тоді біля районної лікарні зібралися медпрацівники, які були настільки приємно вражені, що їм безкоштовно привезли захисний одяг, - розповідає чернівецька волонтерка.

У цій справі, наголошує громадська діячка, велика роль належить меценатам й небайдужим людям, котрі передавали гроші для пошиття засобів захисту, адже власних коштів однозначно б не вистачило. Також вона зауважила, що про всі розрахунки постійно звітувала у Фейсбук.

Люди, які фінансово підтримували нашу справу, передавали різні суми. Надходили кошти в сумі й 10 тисяч гривень, були й 50 чи 100 гривень. Але кожна гривня була важлива, - говорить активістка.

Також наша співрозмовниця стверджує, що у своїй діяльності волонтери стикаються з багатьма труднощами, тому і її діяльність не стала виключенням. "Допомагаючи медикам, ми, найперше, зіткнулися з проблемами бюрократичного характеру. Наприклад, коли ми привозили допомогу у лікарні, обов’язково потрібно було робити акти, де вказувалися кількість, орієнтовна вартість тощо. Розумію, що такі речі потрібні для звітності медзакладів, однак вони забирають багато часу та сил у благодійників," - стверджує волонтерка.

По-друге, як зазначає вона, відбувся спад активності у допомозі медикам, а також рівень допомоги з боку держави не є належним. 

Розумію, що дуже складно у цей період виділити кошти з сімейного бюджету, бо багато людей не впевнені у завтрашньому дні. Проте наша допомога все ж значна, бо за останні півроку нам вдалося зібрати більше 100 тисяч гривень, які пішли на виготовлення засобів індивідуального захисту. І ці комплекти вартували значно дешевше, ніж середня вартість таких засобів, які замовлялися на рівні держави, адже їх шили безкоштовно, - наголошує підприємиця.

Для Наталії Фрунзе кожен волонтер є на вагу золота. Вона переконана, що найголовніше для волонтерів – не здаватися. "Влада не спроможна на всі 100 % підтримати медицину, військовослужбовців, що воюють на Сході, ні громадські організації, ні людей з обмеженими фізичними можливостями, тому тут на допомогу приходять волонтери. І нехай наша допомога не є настільки масштабною, проте вона має свою вагу і робиться від душі!", - наголошує волонтерка.

Читайте також:Прокопій зимовий та День волонтера: яке свято сьогодні на Буковині

На Буковині кілька госпітальних баз потребують оновлення систем автономного електропостачання