• Головна
  • Свята не за горами: добірка найпопулярніших традицій на зимові свята на Буковині
Цікава Буковина
13:21, 15 грудня 2020 р.
Надійне джерело

Свята не за горами: добірка найпопулярніших традицій на зимові свята на Буковині

Цікава Буковина
Свята не за горами: добірка найпопулярніших традицій на зимові свята на Буковині

Традиційно зимовий цикл свят на Буковині починається з Дня святого Миколая 19 грудня, яка настане вже зовсім скоро. Здавна на Буковині кожне свято має свої традиції та звичаї. Сайт міста Чернівці 0372.ua вирішив зібрати для Вас найпопулярніші традиції на зимові свята на Буковині.

Традиції на Буковині на День святого Миколая:

День святого Миколая є невід’ємною частиною сучасної української та буковинської культури, знати яку не лише важливо, а й цікаво. У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать писати святому листа, а найбільше за все у цей день шануються прояви турботи про нужденних. У це свято зазвичай надавали будь-яку допомогу нужденним, допомагали близьким, дарували презенти і роздавали милостиню. Особливо чекають дня святого Миколая діти – вранці 19 грудня вони знаходять під подушкою подарунки і солодощі. 

З давніх часів День Святого Миколая святкувався весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво, запрошували музикантів, скликали гостей. І, звичайно ж, чекали головного нічного гостя — Миколи-чудотворця, запaлювали свічки, читали молитви. для дітлахів пеклося особливе печиво – миколайчики. 

В українських традиціях День святого Миколая був особливо важливим для наречених. Оскільки сватання традиційно відбувалися перед Різдвом, дівчата заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг, діставали рушники і прикраси та прибирали в хаті – одне слово, чекали сватів. 

Традиції буковинців на Новий рік:

Серед українського та буковинського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому ґрунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.

В сиву давнину буковинці зустрічали Новий рік навесні, перше березня (або 14 за новим календарем) було першим днем нового року. Згодом після хрещення Київської Русі у споконвічні традиції почали вплітатись біблійні мотиви. Саме тому у відомій пісні ластівочка прилітає на щедрий вечір. Проте найбільше традицій святкування Нового року на Буковині поширено на Новий рік за старим стилем - 13 - 14 січня.

Традиції на Буковині на Різдво та Святвечір:

Різдво на Буковині також святкують досить цікаво. Святкування починають з Святвечора 6 січня. До того, як на небі з'явиться перша зірка не можна нічого їсти. Потім вся сім'я збирається за святковим столом, на який подають 12 пісних страв, серед яких найголовніші - кутя, вареники, узвар. У нас прийнято до головної страви Святвечора - куті - додавати халву. Господар першу ложку куті підкидає до стелі – на гарний врожай та достаток меду. 

Перед вечерею запалюють свічку за померлих і читають "Отче наш". Під стіл стелять сіно щоб худоба водилася, а маленькі діти залазять під нього, "квокають" і отримують за це солодощі. На кожен кут столу ставлять часник та додаткові прибори і запрошують померлих родичів на вечерю.

Прийнято також ходити "з вечерею" до своїх родичів та поминати померлих.

Вночі буковинці йдуть до церкви, а зранку починають святкування. Колядують три дні – з 6 по 8 січня. До коляди готуються заздалегідь, часто колядують в різноманітних костюмах та утворюють вертеп. Вважається, що добрим знаком є коли з колядою до господи першим прийде хлопчик.

На Різдво на Буковині найчастіше в гості один до одного ходять фіни та нанашки разом з сім'ями. Вважається доброю традицією на Різдво приїжджати до батьків. 

Традиції буковинців на Старий Новий рік:

З 13 на 14 січня святкують Старий Новий рік або Щедрий вечір, який в народі ще називають Маланкою. Його відзначають православні християни, які дотримуються старої системи літочислення, за Юліанським календарем. Молодь "водить Маланку" – переодягають хлопця в жіноче плаття й разом з ним співають пісні і ставлять жартівливі сценки. Обряд Маланки на Буковині особливо популярний та відомий на всю Україну.

Увечері дівчата збираються, щоб ворожити на свою долю. Для цього вони пишуть на листочках важливі події (весілля, подорожі, робота) і розкладають навколо миски з водою. У воду кладуть шкаралупу від горіха зі свічкою. Для того, щоб дізнатися про своє майбутнє, потрібно закрити очі і уявити свою мрію, а потім спостерігати, в яку сторону пливе шкаралупа.

Маланка на Буковині

На наступний день прийнято ходити і засівати зерном. Спочатку щедрувальники обходять родичів, а потім йдуть по друзях і знайомих. Молоді люди, які нещодавно сваталися і отримали відмову, в цей день можуть знову заслати сватів.

Традиції на Буковині на Водохреще:

Водохреще - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. Церква розглядає Хрещення Господнє як "свято просвіти" народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини.

Його ще називають Йорданом. Йордань (від назви ріки Йордан у Палестині) - народна назва християнського обряду освячення води. Його здійснюють на згадку про хрещення Ісуса Христа в Йордані. Вечір напередодні українці називали щедрим, другим святвечором, другою вілією, голодною кутею. Напередодні, 18 січня, як і перед Різдвом, утримувались від господарських робіт, постилися, готували кутю. Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На стіл прийнято подавати пісні страви. Обов'язково ходили до церкви свя­тити воду. Цією свяченою водою почи­налася трапеза, нею ж кожний госпо­дар кропив усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.

Водохреще

Отже, наша Буковина славиться різноманітними традиціями на свята зимового циклу. Вони переходять з покоління в покоління, тож шануймо та поважаймо традиції свого народу!
З прийдешніми святами Вас!

Читайте також: Друга річниця Православної церкви України: як створювали та скандали довкола

Перше щеплення від коронавірусу у США отримав медик

#цікава Буковина #традиції та звичаї на свята на Буковині #цікаві традиції Буковини
Оголошення
live comments feed...