Шалено "фотогенічна" вулиця Кобилянської: якими бачать Чернівці журналісти всеукраїнських видань

Буковина першою в Україні в березні 2020 року прийняла на себе удар коронавірусу. І хоча зараз Чернівецька область вже давно не серед лідерів із захворюваності, іногородні туристи все ще не поспішають масово їхати туди на відпочинок, пише  0372.ua.

Нагадуємо, ми писали раніше, що Туристичний потенціал та привабливість Буковини оцінювали журналісти всеукраїнських видань

Тим часом УНІАН.Туризм разом з «Мандруй Україною» побував в регіоні, та готовий поділитися з читачами свіжими враженнями. Почнемо з Чернівців – колиски української толерантності. Про це пише Марина Григоренко, журналістка УНІАН, яка відвідала Буковину в рамках кампанії "Мандруй Україною". Вона розповіла про те, що цікавого варто подивитися у місті та якими вони стали для неї особисто.

Чернівці – без перебільшення одне з найкрасивіших українських міст, куди можна сміливо відправляти туристів як з України, так з-за кордону. І тим не менш, навіть місцеві жителі констатують: столиця Буковини все ще залишаються «запасним» напрямком. Туристи сюди їдуть в основному тоді, коли вони вже остаточно переситилися поїздками в більш популярні Львів або Одесу, - йдеться у матеріалі.

Туризм в Чернівцях в період пандемії

Чи відрізняються Чернівці зараз від того, що було до злощасної пандемії? Звісно. Місцевий туризм серйозно підкосив сумний статус Буковини як «першопрохідця з COVID-19». І хоча ситуація в регіоні вже давно вирівнялася, а лідерство за рівнем захворюваності перейшло до інших міст, український турист все ще побоюється їхати до Чернівців. Тому на жвавих в минулому міських вулицях зараз незвично порожньо, а в найпопулярніші ресторани можна легко потрапити без попереднього бронювання.

Безумовно, для бюджету міста і місцевих підприємців це нелегкі часи, і передбачити, коли ситуація покращиться, на жаль, зараз неможливо. Справа в тому, що культура подорожей серед українців як і раніше обмежується однією-двома поїздками в класичну відпустку на море або в гори, закордонних турів і візитів в село до родичів. А ось щоб просто взяти і спонтанно вирватися на день-другий в інше місто або на протилежний кінець країни – до цього українці ще не звикли. Зараз же через страх заразитися коронавірусом кількість поїздок скоротилася ще більше. Крім того, такі міста, як Чернівці чи Львів, більшу частину доходів отримують від іноземних туристів, потік яких цього року практично зупинився.

Проте, відчайдушні мандрівники зараз можуть відшукати для себе позитив в ситуації, що склалася. Скажімо так, якщо ви уникали поїздок в популярні міста через великий наплив туристів, то зараз у вас є можливість насолодитися ними в тиші та спокої. Навіть потяги до Чернівців зараз ходять напівпорожніми.

Також зараз немає особливих проблем з пошуком житла навіть в найпопулярніших готелях. Чернівецькі готельєри констатують: якщо минулого року люди нерідко бронювали номери за кілька місяців, особливо якщо мова йшла про святкові дати або топовий сезон, то зараз вони більше налаштовані шукати житло за кілька днів до поїздки. При цьому готелі готові йти на зустріч гостям, аби тільки вони приїхали. Ціни зараз теж не поспішають підвищувати.

Зрозуміло, Чернівцям, як і іншим містам України, цього року довелося відмовитися від масових заходів. Тому в місті не буде масштабних гулянь на різдвяно-новорічні свята, в тому числі знаменитого костюмованого фестивалю «Маланка», який традиційно проходить в місті в середині січня «на Василя».

Тим не менш, ялинку в Чернівцях все-одно встановили. Місцеві жителі дуже пишаються своїм святковим деревом. Ялинка у них з року в роки неодмінно жива, пишна і рекордно висока.

Трохи цікавих фактів про Чернівці

Офіційною датою заснування Чернівців вважається 1408 рік, і спочатку це було досить невелике поселення на перетині торгових шляхів. Тоді вони помітно поступалися Хотину, де збереглася знаменита фортеця (про неї ми розповімо в наступному матеріалі). Розквіт Чернівців стався лише ближче до кінця 18 століття – за часів Габсбурзької монархії.

Як пояснюють нам наші колеги з асоціації «Туристична Буковина», у 1775 році австрійська імператриця Марія Терезія, скориставшись поразкою турків у російсько-турецькій війні, приєднала Буковину разом з Чернівцями до імперії Габсбургів. Тоді ж австрійці вирішили зробити Чернівці центром усієї Буковини. При цьому вони доволі розумно збільшували населення міста за рахунок приїжджих з самих різних країн, попутно надаючи преференції заможним новим поселенцям або тим, хто готовий працювати на благо міста.

У підсумку майже за півтора століття Чернівці стали своєрідною сумішшю з українців, німців, австрійців, поляків, румунів, євреїв та інших, які, на подив, доволі мирно уживалися між собою. Такі багатонаціональні Чернівці й донині. Городяни неймовірно пишаються цим фактом, називаючи себе колискою толерантності в Україні. Тут не сваряться через релігію, національну приналежність або мову, а навпаки всіляко підтримують один одного. Цьому нам усім дійсно варто повчитися у чернівчан.

Кумедний історичний факт від наших місцевих колег: у минулому в Чернівцях, починаючи з вечора п'ятниці та всю суботу не працювали шинки, щоб не заважати місцевим євреям справляти Шабат, тоді як в неділю як мінімум до обіду не прийнято було турбувати інших городян, щоб не заважати недільному походу до церкви. Частково ці традиції шанувати звичаї інших народів збереглися в Чернівцях і донині. При цьому місцеві жителі дружно святкують всі свята – Хануку, двічі Різдво, Песах, двічі Великдень і так далі. Вміють же люди жити! До слова, ми цього року теж потрапили на перший день святкування Хануки. Було красиво!

Що варто обов'язково подивитися в Чернівцях

Чернівці порівняно невелике місто, пересуватися по якому запросто можна пішки. У наш час це дуже навіть добре – не потрібно буде користуватися громадським транспортом. Крім того, я завжди раджу своїм читачам: якщо хочете краще пізнати місто – відкладіть в сторону путівник і йдіть бродити по вулицях. Благо, в Чернівцях ви точно не заблукаєте – тут через все місто тягнеться довжелезна вулиця з не особливо креативною назвою – Головна. Тягнеться вона більше 5 кілометрів, і на ній розташовані залізничний вокзал, ратуша, кафедральний собор, а далі спальні райони аж до виїзду з міста. Ну а щоб було ще легше орієнтуватися, радимо слідувати за їжачком.

У Чернівцях взагалі, очевидно, люблять прості назви вулиць. Українська, Російська, Єврейська, Вірменська, Турецька тощо – на честь народів, що історично проживали в цих районах. А ще є вулиця Університетська, і звідси ми плавно переходимо до головної визначної пам'ятки міста – Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, центральний корпус якого в 2011 році був включений до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Основний комплекс будівель університету звели в 1920-1922 роках, складається він з трьох навчальних корпусів і діючої церкви Трьох Святителів. Саме сюди в першу чергу направляються туристи.

Не менш цікавим є невеликий дендрологічний парк за головним корпусом університету. В теплу пору року його особливо люблять молодята заради красивих фотосесій. А ось взимку, коли там не так багато людей, можна вільно прогулятися і побути наодинці зі своїми думками, головне встигнути «проскочити» між екскурсійними групами. Місцеві вважають, що в цій частині міста, що є найвищою його точкою – найчистіше повітря.

До речі, про екскурсії до Чернівецького університету. На територію університету можна потрапити за квитком з 10 до 17 години. Самостійний обхід без заходу всередину будівель університету обійдеться в 40 гривень, тоді як організована екскурсія коштуватиме від 60 гривень з людини. Тривалість такої екскурсії - 45 хвилин, за цей час ви встигнете оглянути діючий Храм Трьох Святителів, Мармуровий, Блакитний і Червоний зали в супроводі екскурсовода. Екскурсії доступні кількома мовами.

Однак Чернівці – це не лише університет. Насправді в місті багато всього цікавого. Центр культурно розважального життя Чернівців – пішохідна вулиця Ольги Кобилянської, що стартує від міської ратуші. Тут є все: кафе, магазинчики, музеї, вуличні музиканти. А ще ця вулиця – шалено фотогенічна.

Взагалі, історична частина Чернівців – це одна суцільна пам'ятка архітектури з понад 600 історичних споруд, багато з яких, на щастя, підтримуються в хорошому стані. Відправившись на прогулянку містом, ви раз у раз будете натрапляти на щось цікаве.

Крім вулиці Кобилянської обов'язково варто відвідати Центральну і Театральну площі, а також Площу філармонії. Крім того, що обидві вони оточені красивими будівлями, в центрі площ облаштовані затишні «зелені» зони, де можна присісти відпочити.

Також у Чернівцях обов'язково варто відвідати Турецьку площу, також відому як Площа Пресвятої Марії та Площа Турецької криниці. Особливо туристів тут приваблює величезний кований велосипед. Цю площу дуже любить молодь –хтось приходить компанією поспілкуватися, хтось катається на скейтах, хтось призначає тут побачення. І ще звідти дуже гарний вигляд.

Ще одна «родзинка» Чернівців – велика кількість красивих культових споруд найрізноманітніших конфесій. Це і кафедральний собор Святого Духа з масонським оком, який нарешті змінив непристойно рожевий колір на більш стриманий бежевий, і незвичайний Миколаївський собор, який в народі прозвали «п'яною церквою» через його незвичайні «закручені» куполи, і Вірменська Церква Святих Апостолів Петра і Павла в стилі готики і українського бароко, і римсько-католицька Базиліка Воздвиження Всечесного Хреста, що вважається першою кам'яною спорудою міста, і Православна Церква святої Параскеви Сербської в псевдороманському стилі.

Мені ж найбільше в Чернівцях подобається неоготичний Єзуїтський костел, також відомий як Церква Святішого Серця Ісуса. Правда, на жаль, в останні роки він закритий на реконструкцію, так як до цього був сильно запущений і почав руйнуватися. Але підійти подивитися на нього теж дуже навіть варто.

Є в Чернівцях ще один звичай – щодня опівдні на вежу ратуші піднімається трубач у буковинському народному костюмі, який грає на чотири сторони міста мелодію «Марічка». На жаль, туристів на дзвіницю Ратуші не пускають.

До слова, про народне. Можливо, не всім відомо, але на околиці міста знаходиться Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту, подібний до «Пирогово» в Києві, де можна побродити серед реконструйованих традиційних осель українців. Але є одна особливість – у чернівецькому музеї влаштовують вечірні театралізовані екскурсії, під час яких гостям жартівливо розповідають про те, як жили буковинці. Виходить досить колоритно.

Любителів більш незвичайних прогулянок може зацікавити прогулянка на місцеві цвинтарі – єврейське і російське, розташовані практично один навпроти одного. З архітектурної точки зору вони дійсно заслуговують на увагу.

Як підсумовує журналістка, ми не хочемо брати на себе відповідальність за ваше здоров'я і закликатися подорожувати в ці нелегкі часи. Проте, український туризм зараз потребує підтримки, а при правильному підході та дотриманні елементарних заходів безпеки, шансів заразитися в готелі або гуляючи вулицями іншого міста у вас не більше, ніж в супермаркеті або метро. При цьому міста на кшталт Чернівців, в свою чергу, роблять все, щоб турист відчував себе тут комфортно і безпечно. Як то кажуть «Мандруй Україною з розумом»!

Читайте також: Подружжя Зеленських отримало Віфлиємський вогонь з рук українських скаутів

Куди відкритий в'їзд українцям: оновлено списки "червоної" та "зеленої" зон