• Головна
  • Обстріли, життя у підвалах та "фільтрація", - як живуть окуповані міста України
13:10, 18 серпня

Обстріли, життя у підвалах та "фільтрація", - як живуть окуповані міста України

Обстріли, життя у підвалах та "фільтрація", - як живуть окуповані міста України

Українські війська роблять просто неймовірні речі, звільняючи крок за кроком окуповані міста. Але для всьго потрібні сили і час.

Так склалося, що Україна наразі контролює 45% Донецької області, щодо Луганської ситуація залишається ще гіршою. Також залишаються окупованими населені пункти на Херсонщині, Харківщині, Запорізькій області.

Ми зібрали інформацію про те, як живеться людям на тимчасово окупованих росіянами територіях.

Як живуть та виживають люди в окупованому росіянами Енергодарі. Розповідь мера Дмитра Орлова

З 4 березня Енергодар – окупована росіянами територія. Тут до приходу російської армії проживало до 53 000 людей, переважно – працівники найбільших в Україні електростанцій, Запорізької ТЕС і АЕС. 

З початку серпня ворог активно обстрілює Енергодар і околиці атомної електростанції. До всього іншого окупанти замінували частину території найбільшої в Європі АЕС, загнали в два енергоблоки станції військову техніку та обстрілюють з неї розташовані по сусідству міста Нікополь й Марганець.

Читайте також: Окупанти знову обстріляли Запорізьку АЕС - які можливі наслідки

Ці загрозливі дії, які можуть стати причиною ядерної катастрофи, серйозно занепокоїли світ. 42 країни ООН закликають РФ створити на АЕС демілітаризовану зону. Росію ж такий варіант не влаштовує, повну відповідальність за події в Енергодарі ворог перекладає на українських військових.

Як живе Енергодар на п'ятий місяць під окупацією, про це та багато іншого розповів LIGA.net мер міста Дмитро Орлов, який зараз працює із Запоріжжя.

Зараз в Енергодарі щодня десятки "прильотів". Вибухи чути вдень і вночі. Обстрілюють місцеве населення, місто Енергодар, Запорізьку АЕС.

Є руйнування інженерних мереж. Десь тиждень тому одна з російських ракет влучила в підстанцію "Луч", через це майже все місто залишилося на певний час без води та електроенергії.

Енергодар фактично був на межі гуманітарної катастрофи. Проте проблему вдалося розв'язати. Зараз в місті немає тільки постачання газу.

У місцевих є можливість виїхати з міста. Але в окупантів є певні обмеження, вони не всіх пропускають. Щоб виїхати з Енергодару, людям доводиться стояти в чергах близько чотирьох діб. 

До окупації, в березні цього року, в місті проживало до 53 000 осіб. Четверта частина – співробітники Запорізької атомної електростанції. Зараз половина міста вже виїхала.

Росія розпочала репресії проти мирного населення ще з перших днів окупації. Вони досі тривають. Близько 1000 людей вже пройшли російські катівні. Їх закривають в підвалах: один розташований в Енергодарі, другий – за містом.

Наприкінці лютого–на початку березня окупанти зрозуміли, що їх тут не чекають із хлібом і сіллю. Тому вони переслідують людей з проукраїнською позицією, хочуть "привчити" до "русского мира". Через підвали й катування, але ми ж розуміємо, що примусити людей підтримувати окупацію в них не вийде.

Тому люди масово виїжджають, здають позиції окупантів, розповідають, де вони мешкають або де розташовані штаби росіян і їхня техніка.

Українські банки й аптеки не працюють. Тривалий час ліки продавалися просто неба, під спекотним сонцем на базарі та з капотів авто. Але останнім часом окупанти відкрили кілька аптек в забраних у власників приміщеннях. Щоправда, немає інформації щодо якості медикаментів, які там продають. Переважно їх привозять із Криму.

Так само не працюють великі ритейлери – АТБ і Сільпо. Працюють тільки маленькі місцеві мережі, але їм непросто. За допомогою наших міжнародних партнерів і завдяки роботі нашої обласної військово-цивільної адміністрації є можливість доставляти в Енергодар гуманітарку – продукти харчування, ліки, а також дитячі засоби гігієни.

Щодня вона йде з Запоріжжя до Енергодару невеликими партіями. Звичайно, на всіх гуманітарки не вистачає.

– В серпні провокації РФ біля Запорізької атомної електростанції стали дедалі частішими. На ваш погляд, з чим це пов’язано? Росіяни погрожують світу ядерною катастрофою, вони дійсно здатні на це піти?

"Мені складно зрозуміти логіку окупантів. Те, що ми зараз бачимо, – вони обстрілюють протилежний бік Каховського водосховища, місто Марганець, Нікополь та інші населені пункти. Обстрілюють Енергодар. Обстріли відбуваються або з території Запорізької АЕС або поряд з нею.

Звичайно, вони розуміють, що Збройні Сили Україні не можуть вдарити у відповідь. Одне з припущень – вони імітують таким чином, що Енергодар обстрілюють українські військові та виправдовують присутність своїх військових на атомній електростанції.

Грубо кажучи, вони відповідають на свої ж обстріли самих себе".

Основний постачальник тепла в місті – Запорізька атомна електростанція. Запорізька ТЕС постачала в певні райони міста гарячу воду, але АЕС забезпечує теплом і гарячою водою майже все місто. 

З травня ТЕС не працює. Однак є певні кроки, які вона може зробити, щоб, відновити постачання гарячої води, а потім – і тепла, зокрема в перший і другий мікрорайони міста.

Зараз ці рішення вже на стадії виконання.

Росіяни окупували Маріуполь майже три місяці тому. Там немає води, газу та ліків, а мешканців «фільтрують» силовики. Як живе Маріуполь зараз, розповідають ті, хто лишився в місті, - Бабель

Обстріли, життя у підвалах та "фільтрація", - як живуть окуповані міста України, фото-1

Двадцятого травня останні захисники Маріуполя вийшли з «Азовсталі». Відтоді місто повністю окупували росіяни. Окупаційна влада найперше перефарбувала стелу на вʼїзді до міста в кольори російського прапора, змінила таблички на вулицях на російськомовні, а різні російські чиновники почали регулярно приїздити в Маріуполь піаритися. А от відновлюють життя в місті окупанти не так бадьоро. Близько 170 тисяч мешканців, які залишилися в Маріуполі, не мають доступу до елементарних речей — води, світла, газу. Чоловіки ж ризикують опинитися у фільтраційних таборах. «Бабель» попросив тих, хто залишився в Маріуполі або ж нещодавно виїхав, розповісти, що відбувається в місті. Заради безпеки людей їхні імена змінено.

Вода та світло є тільки в деяких районах міста. Двадцятипʼятирічний Євген виїхав з Маріуполя через кілька тижнів після повної окупації. У місті й досі залишаються його батьки, місяць тому їм нарешті дали світло та воду. Щоб підключити електроенергію або воду, треба звертатися із заявкою до мерії міста, але її опрацьовують місяцями. Провести газ обіцяють десь за два роки.

Мобільний звʼязок та інтернет — тільки російські. У Маріуполі запрацював мобільний оператор «Фенікс» — він з 2015 року працює на тимчасово окупованій території Донецької області та позиціонує себе як «республіканський», але має російський код +7. Двадцятирічна Аліса розповідає, що їй довелося відмовитися від українського мобільного оператора і перейти на «Фенікс», бо іншого звʼязку немає. Але, каже дівчина, телефоном спілкується тільки на нейтральні теми, бо боїться, що можуть прослуховувати.

Окупанти продовжують «фільтрувати» місцевих — під фільтрацію може потрапити будь-яка підозріла, на думку окупантів, людина. Також у місті нещодавно відкрили «пункти фільтрації», куди маріупольці мають зʼявитися на допит, якщо не хочуть мати проблем. Самі ж окупанти ставляться до місцевих зверхньо та зневажливо, каже Аліса. Дівчина мала справу з росіянами особисто, коли допомагала в маріупольському волонтерському центрі.

«Привіз російський військовий гуманітарку нашим маріупольським волонтерам, — каже Аліса. — І запаркувався далеко від вікна для прийому товару. Йому кажуть: “Підʼїдь ближче”. А той у відповідь: “Та так таскайте, що вам тут іще робити”. І таке ставлення в усьому».

Інша волонтерка з Маріуполя, 24-річна Марія, щотижня возить гуманітарну допомогу в місто. Розповідає: якщо на блокпостах здогадаються, що ти за Україну — у кращому разі заберуть у табори, у гіршому — розстріляють: «Мого колегу забрали до Оленівки, і там у нього стався інсульт, то про це навіть ніхто нікому не повідомив. А людину, яка намагалася передати йому якусь їжу та медикаменти, посадили».

При вʼїзді до Маріуполя окупанти перевіряють тіло на тематичні татуювання, а також дивляться на поведінку. Єдиний шанс завезти допомогу місцевим мешканцям — надурити російських військових, а також дати хабар, каже Марія.

Продукти харчування є, але коштують дуже дорого. Марія возить у Маріуполь найнеобхідніші продукти харчування, хоча полиці вцілілих магазинів заповнені продуктами з окупованого Криму. Попри це маріупольці, які переважно не мають роботи або отримують зарплатню щонайбільше 10 тисяч рублів, не можуть забезпечити себе навіть хлібом. «Ціни як бюджет Молдови — дуже великі, — говорить Марія. — Просто люди не мають роботи, вони там розбирають завали за 400 гривень. А на це нічого навіть не купиш, адже хліб коштує десь 100», — розповідає Марія.

Євген, чиї батьки й досі в Маріуполі, розповів, що спочатку окупанти видавали пайки — олію, гречку, консерви. Та останнім часом продуктові набори давати припинили, а ціни продовжують рости. Рятують стихійні ринки, які влаштовують місцеві.

Медикаментів у Маріуполі катастрофічно не вистачає. Аптеки відкриті, але вибір ліків мінімальний, розповідає Євген: «Тобі просто на рівні парацетамолу дадуть щось від усіх хвороб. Чи пластир якийсь. Якщо впадеш і пошкодиш, наприклад, руку, ніхто тобі не зробить рентген і гіпс, швидше за все, тобі не накладуть».

Страждають також вагітні жінки, адже пологовий будинок зруйнований і альтернативи немає.

Загиблих під час бойових дій ховають у братських могилах або спалюють у крематорії. З 24 лютого в місті загинули не менше ніж 22 тисячі людей — але реальна цифра може бути більшою, адже людей ховали просто у дворах. Окупанти намагаються приховати реальну кількість загиблих. Ще коли Євген не виїхав з Маріуполя, він бачив, як розбирали завали драмтеатру . «Я бачив, що підʼїжджали КАМАЗи та скидали трупи просто в кузов. Кілька разів приїжджали», — розповідає Євген.

Місцеві розповідають, що невідомі люди ходять по домівках покійних і мають усю інформацію про їхній спадок. Цікавляться землею та будинками, вочевидь, плануючи привласнити майно.

Окупанти хочуть закріпитися в Маріуполі та будують плани на майбутнє міста. Зараз росіяни зводять чотири пʼятиповерхових будинки, які нібито планують віддати маріупольцям, які залишилися без домівки. Та місцеві підозрюють, що окупанти можуть заселити туди росіян. Наприклад, квартиру волонтерки Марії було зруйновано, будинок в аварійному стані. Проте на запитання, коли можна отримати відшкодування, вона отримала відповідь, що через десять років. Окупаційна влада також хоче перейменувати місто на Жданов — на честь одного зі сталінських злочинців Андрія Жданова.

Нову Каховку в Херсонській області частина експертів вважає за можливий ключ до деокупації півдня України. Як живе місто в умовах окупації, розповів «Телеграф»

У місті на 45 тисяч жителів (до російського вторгнення) зійшлися одразу кілька факторів — перетин важливих транспортних артерій, у тому числі і на Крим, а також доступ до Каховської ГЕС, яка забезпечує водою окупований півострів.

Звільнення від чужинців поки що очікується мешканцями міста, але вони регулярно чують роботу українських військових. Напередодні у Новій Каховці завдали удару по складах боєприпасів російських військ, а також пошкодили другу за значимістю транспортну артерію регіону після Антонівського мосту.

Робота ЗСУ дуже тонка, оскільки поруч дамба — критичний об’єкт. Росіяни розміщували біля мосту свою техніку, сподіваючись її вберегти. Жителі наймолодшого міста Херсонщини зіткнулися з тим, що окупанти на правому березі зміцнюють оборонні споруди, завозять своїх солдатів у села навколо міста.

При цьому регіон відчуває гостру нестачу медиків — багато жителів Херсонщини були змушені залишити свої будинки внаслідок російської військової агресії, зокрема й медперсоналу. Росіяни почали завозити медиків з Росії на звільнені вакансії. Те саме — і з учительським складом, щоб розпочати навчальний рік уже за російськими підручниками та програмою.

У Новій Каховці до війни були 45 тисяч мешканців та стратегічне підприємство, яке було метою росіян. Також прийшлі продовжують спроби змусити людей отримувати російські паспорти — оголосили про те, що розпочато видання нових номерів на авто та заміну прав. При цьому, щоб отримати номерний знак, потрібно мати паспорт, а тим, хто його не має, — видають тимчасові, але лише за умови, що український паспорт уже зданий.

Багато жителів мають фінансові труднощі — підприємці змушені були закритися, а ціни в магазинах неприємно дивують. Особливо сильно подорожчав сегмент побутової хімії та товарів для дітей.

Людям намагаються нав’язати наратив, що за російської влади їм буде набагато краще жити. Однак жителі міста бачать, що їхнє життя за окупації значно погіршилося. Тому й чекають звільнення від непроханих гостей.

Вам також буде цікаво:

Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)

Слідкуйте за нами в Instagram

Та телеграм: https://t.me/news6262

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов’янськ #новини #Славянск #новости #Маріуполь #Нова Каховка #Енергодар #окуповані міста #війна в Україні #война в Украине
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...