Як росія вкрала та привласнила собі українське свято Масницю

В Україні свято називається Масниця, але вважається, що назву "Масляна" свято отримало лише в 1960-х роках минулого століття, коли радянська влада вирішила відзначати свято, але надала йому російського коріння. Хоча саме свято сягає часів язичництва, а відзначали його в Київській Русі, тобто, в Україні.

Зазвичай українські свята, яким росія надає свого коріння, мають якого-небудь святого покровителя та звеличують так звану єдність «слов’ян» чи «дружбу» будь-яких інших народів. Свято Масляної стало одне із них. Чому дехто може вирішити, що Масляна і Масниця це одне і те ж саме свято? 

По-перше, через схожість назв. Адже український Колодій має інші поширені назви, в тому числі і Масниця, яка дуже схожа за звучанням на російську Масляну. Термін “Масляна” є похідною словоформою від російської “Маслєніци”. Саме цю назву агресивно нав'язують українцям іменуючи її “давньослов'янською”. Але тлумачиться назва цих слів по-різному. 

Масниця — символізує прихід весни, відродження життєвих сил, як людини, так і усієї природи. Також це час примирення, злагоди та добра. У той же час Масляна — це народні гуляння, які влаштовуються заради того, аби добряче наїстись перед довготривалим постом і помірятись силою.

Усе цікаве та найважливіше читайте у нашому Telegram

Насправді це свято прийшло до нас із язичницької культури і спочатку було пов'язане з днем весняного рівнодення - народ проводжав зиму і зустрічав весну. Але після прийняття християнства виявилося, що традиційний час свята випадає якраз на Великий піст, тому Масницю довелося змістити - на останній тиждень перед постом. За церковною традицією на Масницю вже не можна їсти м'ясо, але можна інші скоромні продукти. Також скасовується піст в середу і п'ятницю. За Масляний тиждень люди намагаються наїстися молочних продуктів, яєць, риби і головної страви - вареників, аби потім мати сили витримати довгий піст. А в росії у цей час були популярними бійки “стінка на стінку”, таке собі міряння силами. Оскільки це свято всепрощення та примирення, люди у цей час не бились, а навпаки намагались вирішити всі конфлікти, вибачитись та вибачити аби зустріти весну у злагоді і мирі.

У свята немає фіксованої дати - воно починається за 56 днів до Великодня і відзначається тиждень напередодні Великого посту. Великдень 2024 року буде 5 травня, отже, Масниця у 2024 році розпочнеться 11 березня і триватиме до 17 березня.

Традиції та святкування:

Загалом в росії це свято завжди відзначали з великим розмахом. Окрім поїдання млинців влаштовували гуляння, змагання і співи. В часи Радянського Союзу Масляну спершу фактично заборонили, але в 60-х традицію гулянь разом з млинцями повернули. Такий формат святкування намагались популяризувати також у великих українських містах, на кшталт Києва чи Харкова.

А млинці під час святкувань історично не були властивими українцям. В Україні готують насамперед вареники з сиром политі сметаною - це головна страва свята. Готують вареники і з іншими начинками. Українські козаки свого часу жартували - мовляв, на Масницю навіть турки вареники їдять. Млинці, які з'являються в цей час на столі - це здебільшого налисники.

Слідкуйте за нашими оновленнями у Viber

Кожен день Масляної має свою назву і значення. Українську Масниця ж відзначали лише в неділю - випікали налисники та робили вареники. А ще просили один у одного вибачення за скоєні образи та самі прощали кривдників.

У росіян же кожен день присвячений певному обряду і досі:

Понеділок - зустріч Масляної

У перший день Масляної вдома робили прибирання і пекли перші млинці. Ними обов'язково пригощали жебраків і незаможних людей, або залишали млинці поруч з будинком - на помин покійних родичів. У перший день можна було ходити в гості або приймати гостей, а ще в понеділок встановлювали опудало Масляної.  

Вівторок - Загравання 

У цей день проходили оглядини - батьки поспішали засватати дітей до початку посту. Хто хотів, міг сам пошукати свою половинку без допомоги батьків - наприклад, на гуляннях або в гостях. 

Середа - Тещині млинці

У третій день тижня зять повинен йти в гості до тещі. За кількістю частування на столі у тещі можна було судити про те, як сильно “напартачив” зять за минулий рік. І чим дружелюбнішою буде теща цього дня - тим щасливішим буде життя молодого подружжя. 

Четвер - Розгуляй, Широка Масляна

Це - день розваг. Закінчувалися прибирання та всі господарські справи і починалися катання на санях, кулачні бої, стрибки через багаття та інші веселощі. 

П'ятниця - Тещині вечірки

У цей день теща повинна їхати з візитом до зятя. Але їхала вона не одна, а з подругами і родичами. Млинці, звичайно, зять не готував - це робила його дружина.

Субота - Посиденьки зовиці

Заміжні жінки запрошували в гості сестер чоловіка (зовиць), пригощали їх млинцями і вручали подарунки. Також разом ворожили на майбутнє.

Неділя - Проводи Масляної 

Цю неділю ще називають Прощеною. Цього дня закінчували святкувати - просили один у одного вибачення за скоєні образи та самі прощали кривдників. Ця традиція в нас збереглася й досі.

Зустрівшись, люди говорили один одному: "Прости мене", а у відповідь чули: "Бог тебе простить". Також в цей день поминали покійних і спалювали опудало Масляної.

Якщо говорити про українську Масницю то найцікавішим елементом є обряд "колодки". 

“Колодку” вважали символом продовження роду. Колодкою називали дерев’яне поліно, яке прив’язували до неодруженого парубка, символічно караючи за те, що вчасно (тобто до початку посту) не одружилися. Відкупитися від колодки парубок міг лише одним способом – пригостити жінок горілкою або ж дати грошей. У жартівливій формі громада осуджувала неодружену молодь, заохочуючи до продовження роду. Обряд майже невідомий росіянам. "Колодка" була практично втрачена в радянський час.

В Україні свято супроводжувалося обрядами, пов’язаними не лише з проводами зими й зустріччю сонця, а й такими, що закликали до загального примирення, злагоди і всепрощення. В українців останній день тижня називається ще й Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та всіх прощати. Ця традиція збереглася й донині.

Враховуючи язичницьку історію походження, відповідь очевидна – перш за все, Масниця - давньослов'янське свято, яке зародилося на території нашої Батьківщини. А українці є спадкоємцями традицій Київської Русі. Отже, Масниця – наше культурне надбання, незалежно від особистих релігійних переконань – християнських чи язичницьких. Тому абсолютно не правильне твердження, що це свято  – російське.

Читайте: Як росія через новорічні мюзикли “окуповувала” мізки українців