Всі паркові алеї ведуть туди - історія психлікарні в Чернівцях

Лікування людей з психічними захворюваннями у Чернівцях здійснюють у обласній психіатричній лікарні. Існує ця лікарня у нашому місті вже більше 100 років і успішно лікує багатьох пацієнтів. У цьому матеріалі ми розповімо історію лікарні та як тут лікували пацієнтів. 

Будівництво психіатричної лікарні у Чернівцях:

До 1886 року у Чернівецькій області людей із психічними захворюваннями відправляли у монастирі. Тих хворих, у яких була фінансова можливість, відправляли до Галичини у монастир під Лембергом. У Чернівцях же перша лікарня для душевнохворих була побудована у 1833 році.

Даних про те, де розташовувався цей лікувальний центр немає, а будували його за рахунок пожертвувань громадян. 

Зі збільшенням кількості людей із психічними захворюваннями, приміщення попередньої лікарні почало бути замалим і у 1883 році почалося будівництво нової психлікарні. Тоді питання допомоги психічно хворим стояло досить гостро.

Відкрили лікарню 1 жовтня 1886 року, вона була розрахована на 50 ліжкомісць.  На початку ХХ століття кількість хворих почала зростати і виникла потреба у розширенні лікарні.

Так почали будувати третю лікарню, саме ту, яка і функціонує зараз у Чернівцях. Вже навесні 1900 року прийняли проєкт забудови лікарні, а у серпні цього ж року заклали перший камінь лікарні. Вже у 1901 році були побудовані перші двоповерхові корпуси відділень та розпочаті внутрішні роботи. У 1901-1902 році побудували ще 2 лікувальні корпуси, кухню і деякі приміщення для сільгоспобладнання. 16 квітня 1902 року комісія прийняла готовий комплекс психіатричної лікарні. І мала ось такий вигляд.

Функціонування та трудові майстерні лікарні:

Наталя Чубінець, яка стала головною лікаркою закладу на початку п’ятдесятих років, почала створювати в ній трудові майстерні.

У перші чотири роки на дільницях трудової терапії виникло на території лікарні більше двадцяти. Багетні майстерні, виробництво гіпсових статуеток, оранжерея, вироблення художніх килимів, цех лозоплетіння, картонажні і столярні майстерні, виготовлення капелюхів тощо. Все це впроваджували як медичний експеримент. Стежили за покращенням здоров’я хворих, їхньою соціалізацією тощо.

Але наслідком стало й те, що дуже скоро прибуток лікарні перевищив мільйон карбованців на рік. Загалом було створено шістсот робочих місць. Із них близько дев’яноста — для здорових осіб. Фонд зарплати хворих складав тридцять відсотків від прибутку. Решта грошей йшло на доплату лікарям, покращення умов закладу.

Зручний формат новини у нашому Viber

Упродовж декількох років лікарню перевели на центральне опалення, обставили меблями, забезпечили одягом для хворих. На гроші з прибутку закладу у Чернівцях побудували водолікарню на Севастопольській, якою чернівчани користувалися до дев’яностих років.

Базу у Затоці для чернівецьких лікарів теж побудували на ті самі прибутки. Офіційні заходи обласної та міської влади у п’ятдесяті-шістдесяті роки забезпечували лише квітами з оранжереї психіатричної лікарні.

Експеримент Наталі Федорівни Чубінець набув всесоюзної відомости.

Усе цікаве та найважливіше читайте у нашому Telegram

У 1963 році Чубінець перевели на інше місце роботи, в Херсон. Майстерні побудовані лікарнею, рішенням Чернівецького міськвиконкому були зруйновані. Тоді влада навіть зняла залишкові кошти зі спецрахунку психіатричної лікарні, близько тридцяти тисяч карбованців, що у 1963 році після реформи складало величезну суму.

Тоді ж у психіатричної лікарні забрали землі, на яких нині будівлі Проспекту та вулиці Небесної сотні. Тепер, коли гуляємо алеями парку "Жовтневий", ми насправді ходимо стежками для психічних хворих. Наразі лікарні працює та має ось такий вигляд: