"Завжди казав, що своє життя за Україну віддать" - історія трьох загиблих захисників з Чернівців

Меморіальні дошки загиблим захисникам з Чернівців - Яну Вільховецькому, Олегу Кострюкову та Сергію Божескулу

На відкритті меморіальних дошок загиблим захисникам сайт 0372.ua поспілкувався з їх батьками та рідними про те, якими були ці воїни.

У День українського добровольця в чернівецькому ліцеї №17 відкрили меморіальні дошки трьом загиблим захисникам, які тут навчалися. Це Ян Вільховецький, Олег Кострюков та Сергій Божескул.

Меморіальні дошки загиблим випускникам чернівецького ліцею №17 - Яну Вільховецькому, Олегу Кострюкову та Сергію Божескулу

Перед церемонією відкриття пролунала повітряна тривога, тож захід відклали до відбою. У цей проміжок сайт 0372.ua поспілкувався з батьком Олега Кострюкова - Андрієм Федоровичем.

Він згадує, що його син невдовзі після школи пішов в армію, а звідти відправився брати участь в Антитерористичній операції, яка тривала на сході України.

Коли почалася "велика" війна, йому було 23 року. На жаль, йому назавжди лишилося 23 роки.

Батько пригадує, що Олег любив життя, любив своїх друзів. На той час його всі знали - і вчителі, і директор, і завучі. Відстоював честь школи у спортивних і танцювальних змаганнях. Хоча в школу батьку доводилося зʼявлятися дуже часто - з усмішкою каже Андрій Федорович.

"Він туди (прим. на війну) пішов, щоб більше ніхто туди не пішов", - каже батько.

У 2023 році Чернівецька ОВА розповідала, що Олег Кострюков навчався у Чернівецькому національному університеті та в Київському національному університеті будівництва і архітектури.

У 2018 році хлопець був призваний на строкову службу. Через рік уклав контракт із ЗСУ, служив у 36-й бригаді морської піхоти. Виконував бойові завдання на території ООС на Донбасі.

Під час повномасштабного російського вторгнення Олег був знову мобілізований. Виконував обов'язки інструктора в учбовому центрі з підготовки особового складу до бойових дій. У лавах 54-го окремого батальйона ЗСУ (в/ч А4017) боєць вирушив на передову. Загинув 13 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання біля міста Сіверськ на Донеччині.

Також ми поспілкувалися з донькою Сергія Божескула, Юлією.

"Таких людей немає. Це була надзвичайно добра людина. Він мене з самого дитинства вчив патріотизму, що свою країну треба любити. І з самого дитинства він мені казав: якщо на Україну попруть, то я піду. Завжди казав, що своє життя за Україну віддать. Так і сталося, як бачимо" - ділиться донька.

Сергій Божеску пішов захищати країну в 2022 році добровольцем. Він пішов майже одночасно із сином.

Захисник мріяк відвідати якомога більше історичних місць або покинутих місцевостей. Мріяв, щоб Україна розквітала. І щоб про неї знали не як про корумповану державу, яка була в складі радянського союзу, а як про розвинену країну, яка дійсно має щось своє, цікаве, - розказує Юлія.

Також окремо ми робили інтервʼю з дружиною захисника Яна Вільховецького, Марією. Про те, як він став захисником ще до повномасштабної війни, чим займався раніше, що любив, і якими були рідкі сімейні зустрічі - читайте у нашому матеріалі:

“Ян завжди залишиться живим, просто ми його не побачимо” - спогади дружини загиблого захисника з Чернівців

А тим часом коли пролунав відбій повітряної тривоги, у гімназії №17 відкрили меморіальні дошки трьом випускникам, які на війні віддали найдорожче - своє життя. Пропонуємо переглянути світлини із заходу:

Відкриття меморіальних дошок захисникам у чернівецькому ліцеї №17