Гуцули, січові стрільці і зіткнення потягів - історія Чернівецької області у старих фото

ФОТОПІДБІРКА

Буковинці на старому фото, джерело - група у Facebook “Історія та памʼятки Прикарпаття”

Старі чорно-білі фотографії можуть багато розповісти про історію місця, де вони зроблені. Чим старіші фото - тим цікавіше їх роздивлятись.

На просторах Facebook існує група “Історія та памʼятки Прикарпаття”. Там публікують архівні фото, повʼязані з історичними подіями, жителями та національними строями Львівщини, Галичини, Закарпаття та Буковини.

Нам стало цікаво пошукати саме світлини, які тим чи іншим чином повʼязані з Чернівецькою областю. Тож пропонуємо вашій увазі те, що там вдалося знайти в архіві групи.

Зіткнення товарного та пасажирського потягів між Єзуполем та Станиславовом. 1908 рік

14 грудня 1908 року на залізниці Львів – Чернівці на станції Єзупіль зіштовхнулися товарний потяг, який рухався зі Станіславова, із пасажирським потягом № 322, який йшов зі Львова. Очевидцем аварії став журналіст газети «Kurjer Lwowski», яка 15 грудня опублікувала опис події:

“Вантажний поїзд № 383 під управлінням машиніста Обуха рухався до Станіславова. Машиніст Обух був дуже втомлений, адже працював всю ніч, тому через ранковий туман не помітив забороняючі попереджувальні сигнали на станції. Він помітив сигнали чергового по станції, і дав «контр-пару», але вже було пізно – на відстані біля 200 кроків біля вокзалу станції Єзупіль сталося жахливе зіткнення із пасажирським потягом № 322 (машиніст Тушинський).

Удар був достатньо сильний – обидва паровози буквально «в’їлися» один в одного. В результаті аварії з колії зійшло шість товарних вагонів, один поштовий і один пасажирський. Всі пасажири, як не дивно, залишилися живі, тільки один пасажир С. Спербер травмувався. Травми отримали також п’ятеро залізничників.

Причинами аварії стали сильний туман, перевищення швидкості машиністом Обухом і його невисока кваліфікація та помилки персоналу станції Єзупіль”.

Джерело: photo-lviv.in.ua

Зіткнення товарного та пасажирського на залізниці Львів-Чернівці

Схема-карта Карпат і Галичини. Початок 20 століття

На карті: Станиславів, Коломия, Чернівці, Львів, Стрий, Радауц, Тернопіль, Ярослав, Перемишль, Краків, Люблін.

Джерело: Piotr Strzetelski

Підписуйтесь на наш Instagram

Січові стрільці у боях за Галичину. 1916 рік

28 травня 1916 року росіяни перейшли в наступ по всій лінії фронту і захопили Чернівці. Протягом літа вони знов вийшли до карпатських перевалів, відвоювавши Буковину і більшу частину Галичини. Австро-Угорщина втратила в цих боях 1,5 млн. солдатів і офіцерів, понад 580 гармат, велику кількість військового спорядження. Новим випробуванням для легіону українських січових стрільців на цьому етапі війни стали бої за гору Лисоня на Тернопільщині, у вересні 1916 р.

Австрійське командування припустилося тактичної помилки, намагаючись зупинити наступ росіян невеликими загонами січовиків, кидаючи їх у бій по черзі. В результаті січовики втратили понад дві третини особового складу. Залишки легіонерів були відведені на переформування.

У жовтні-листопаді 1916 р. легіонери вже брали участь у нових боях за Карпати. Але то вже були останні змагання з військами царської Росії, бо на неї вже насувалась революція 1917 р.

Наприкінці 1916 р. наступальні можливості російських військ були вичерпані, і вони зупинились на лінії Стоход-Киселин-Золочев-Бережани-Галич-Станіслав-Ворохта. Взимку 1916-1917 бойові дії набрали позиційного характеру.

На захопленій території було створене Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з Треповим. На відміну від 1914-1915 років місцеве українське населення не піддавалося значному національному і релігійному гнобленню, але ставлення до нього було достатньо підозрілим. Вважалося, що вплив «мазепінщини» як і раніше залишається помітним.