"Ніколи знову" - Голодомор на Буковині

Голодомор — це одна з найбільш трагічних сторінок в історії України. Масовий штучний голод, організований радянською владою, призвів до загибелі мільйонів людей. Цей злочин проти людей залишив глибокий слід у пам'яті українців і досі є предметом болісних роздумів і наукових досліджень. Щороку, четвертої суботи листопада, ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору, щоб не забути і не допустити повторення подібних звірств у майбутньому.

Про голод у Чернівецькій області 1946-1947 роках розповідають на сайті Державного архіву Чернівецької області.

У 1946 році було вирішено збільшити розмір обов‘язкових поставок зерна державі колгоспами області, що й призвело до неможливості виконання хлібопоставок у повному обсязі і небажання селян підкорятись цим вимогам.

Щоб виконати план здачі хліба державі, вже 22 липня 1946 року Чернівецький облвиконком прийняв рішення про заборону колгоспникам і одноосібним господарствам продажу і обміну соняшнику, зерна, борошна і печеного хліба.

На колгоспників та одноосібників, винних у незаконній торгівлі хлібом вирішено на перший раз накладати штраф у розмірі 300 карбованців, а при повторному порушенні – притягати до судової відповідальності.

У зв‘язку з несприятливими кліматичними умовами, а саме засухою, майже в цілому по області, колгоспи та інші селянські господарства отримали дуже низький врожай зернових культур, картоплі і овочів, велика кількість господарств вже наприкінці 1946 року потребувала і просила продовольчої допомоги.

Голови райвиконкомів надсилали доповідні записки такого змісту і навіть повідомляли про випадки білкового виснаження та випадків смерті від недоїдання.

Секретар Жиленко в доповідній записці повідомляв, що в ряді сіл району люди харчуються жолудями, жмихом та іншими сурогатами. Варто зазначити, що до лексикону офіційного листування такі слова як "голод", а тим паче "голодомор" так і не потрапили.

Будучи занепокоєними через реальний стан справ на селі, секретар Чернівецького обкому та голова облвиконкому звернулись із запитом до Микити Сергійовича Хрущова щодо звільнення від здачі хлібопоставок.

У січні 1947 року вони ж надіслали товаришу Хрущову доповідну записку про факти недоїдання, масових захворювань та високий рівень смертності серед сільського населення області.

У Чернівецькій області 6158 сімей (або 20514 осіб) були визначені як такі, що гостро потребують продовольчої допомоги. 

Навесні 1947 року лікарні області були переповнені хворими на дистрофію, зареєстрована кількість яких станом на 8 березня становила 15320 осіб, а станом на 15 березня цього ж року – через один тиждень – зросла ще на 400 осіб.

Не дивлячись на катастрофічно погане забезпечення області продуктами харчування, зокрема хлібом, про що неодноразово повідомляло Москву керівництво області, Міністерство Заготівель СРСР все таки вимагало від Чернівецької області відвантаження однієї тисячі тонн ячменю для Харкова.

Отже, в травні 1947 року секретар обкому партії Іванов надіслав телеграму товаришу Двінському в Міністерство Заготівель СРСР, в якій наполегливо вимагав терміново покрити дефіцит продуктів харчування в області і надати 2700 т муки і 700 т крупи до отримання нового врожаю, оскільки наявних в області запасів вистачить лише до середини травня.

Запит було відхилено.

Доведені до відчаю люди намагались у будь-який спосіб приховати і врятувати для потреб родини хоч частку бідного врожаю, не цуралися часом й крадіжки з колгоспного поля.

А хлібозаготівельна кампанія проходила згідно затвердженого плану, наче нічого страшного не відбувалося.

У справу активно включились органи суду і прокуратури.

Прокурор Чернівецької області Ф. Донченко надіслав звернення до прокурорів сільських районів, в якому закликав вживати суворих заходів до осіб, що злісно ухилялись від виконання держпоставок  продуктів, а також продуктів тваринництва і  рекомендував притягнути до судової відповідальності представників заможних господарств, накладати арешт на майно.

Долучайтесь до нашої спільноти в Instagram

Документальні відомості такого змісту свідчать про надзвичайний примус влади, щоб приректи себе, своїх рідних та близьких на свідоме голодне і злиденне проживання, хвороби, білкове виснаження, дистрофію і, врешті решт, смерть від голоду.

Та попри всі людські поневіряння і загублені життя, покладені на вівтар тоталітарного режиму, 11 жовтня 1947 року секретар Чернівецького обкому Вовк та голова Чернівецького облвиконкому т Коліков, уповноважений Міністерства Заготівель СРСР по Чернівецькій області Харченко надіслали листа в Кремль товаришеві Сталіну, у якому доповіли про те, що Чернівецька область Української РСР 10 жовтня виконала план хлібозаготівель на 100,2%, колгоспи, радгоспи, селяни-одноосібники продовжують здачу хліба понад план.

Пам'ять про ці трагічні події залишила глибокий слід у серцях людей. Сьогодні на Буковині, як і в усій Україні, відзначають День пам'яті жертв Голодомору, аби вшанувати тих, хто став жертвою цього жахливого злочину.

Читайте також: Серце культури у Чернівцях або Єврейський народний дім