Журналістські розслідування в Чернівцях: що вони змінюють і чому їх бракує

У чернівецьких медіа відносно небагато журналістських розслідувань. Водночас окремі матеріали демонструють, що саме журналістські розслідування відчутно впливають на ситуацію: стають підставою для публічних заяв посадовців, запуску перевірок, кримінальних проваджень та підіймають питання, які без розголосу залишалися б поза увагою. Йдеться передусім про кейси, де журналісти працюють із документами, даними, повторними перевірками та поверненням до теми – саме ця системність забезпечує вплив. Про це свідчить аналіз авторських розслідувань у чернівецьких медіа за  2025-2026 роки. У фокусі – важливі теми, які мали практичні наслідки для громади, привертали увагу до проблем, впливали на управлінські рішення, запускали перевірки або змінювали публічну дискусію.

Кримінальне провадження після розслідування журналістів

Онлайн-видання та газета “Молодий буковинець” наразі є єдиним медіа в регіоні, яке системно створює розслідування. За 2025 рік журналісти підготували 11 авторських розслідувань, з початку 2026-го – ще два.

Одним із впливових матеріалів стало розслідування про стан сховищ у Чернівцях. Авторки розслідування Людмила Осадчук та Анна Семьонова два місяці тому ретельно дослідили стан укриттів у Чернівцях. Вони з’ясували, що в місті досі є багато сховищ, які офіційно залишаються непридатними, попри те що на їхній ремонт з міського бюджету виділялися сотні тисяч гривень. Фактично гроші освоїли, однак роботи не провели.

Розслідування про занедбані укриття в Чернівцях, на ремонт яких витратили мільйони гривень. Скрин: “Молодий буковинець”

Редакторка “Молодого буковинця” та співавторка розслідування Людмила Осадчук розповідає, що під час роботи журналісти встановили: з міського бюджету виділяли кошти на ремонт укриттів, які фактично залишаються непридатними. Команда проаналізувала тендери, кошториси та перевірила стан об’єктів на місці – частина укриттів у центрі міста, попри витрачені ресурси, виявилися занедбаними.  За словами Осадчук, після першої публікації посадовці запевнили, що ситуацію візьмуть під контроль. За два місяці журналісти повернулися до питання занедбаних укриттів і перевірили, чи змінилася ситуація у двох найгірших укриттях у центрі міста. Виявилося, що нічого не змінилося.

Після цього редакція звернулася до прокуратури. Того ж дня Окружна прокуратура Чернівців розпочала досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами, викладеними в розслідуванні, – йдеться про можливу розтрату бюджетних коштів під час ремонту укриттів у 2023-2025 роках.

Тема отримала і політичне продовження. Після відкриття кримінального провадження депутати Чернівецької міськради публічно обговорили стан укриттів на сесії. Йшлося як про відповідальність балансоутримувачів, так і про потребу окремого фінансування. Згодом під час формування бюджету громади на 2026 рік депутати проголосували за виділення 5 млн грн на ремонт укриттів.  У переліку також були укриття, про які писав “Молодий буковинець”.

Матеріал про виділення коштів на ремонт укриттів у Чернівцях. Скрин: “Молодий буковинець”

Результати в цьому випадку не були швидкими. Перша публікація привернула увагу до проблеми, однак не призвела до помітних змін. Відчутні наслідки з’явилися після продовження теми – повторної перевірки, наступного матеріалу та звернення до прокуратури. Таким чином, вплив забезпечило послідовне повернення редакції до теми та пильна увага авторів до теми. Наразі розслідування триває, проводяться необхідні слідчі та процесуальні дії. Хід розслідування перебуває на контролі в обласній прокуратурі.

Кейс спиртзаводу: від локального інциденту до обласної проблеми

Серія із чотирьох матеріалів “Молодого буковинця” зосереджена на системному забрудненні річки Совиця та його наслідках – масовій загибелі риби, поширенні смороду в Чернівцях і прилеглих селах. Розслідування, зокрема, аналізувало вплив Лужанського спиртзаводу, що розташований за 10 кілометрів від Чернівців, на стан довкілля. Перший матеріал на цю тему вийшов у травні 2025 року.

Серія розслідувань про системне забруднення річки Совиця та причетність Лужанського спиртзаводу до екологічних проблем у регіоні. Скрин: “Молодий буковинець”

Журналісти зафіксували повторювані випадки масової загибелі риби, проаналізували дані досліджень води, зібрали свідчення мешканців і позиції інституцій. Матеріали вийшли за межі екологічної теми і показують ширший контекст: кримінальні провадження без результату, порушення у скидах, проблеми з каналізаційною інфраструктурою. Окремо журналісти пов’язали з проблемою і сморід у Чернівцях. 

Редакторка “Молодого буковинця” Людмила Осадчук зауважує, що журналісти працювали над темою протягом року.  А після публікації “Екологічне лихо на Буковині: чому за забруднення річки Совиця ніхто не покараний?” міський голова Чернівців на пресконференції заявив, що “Лужанський спиртовий завод” причетний до забруднення повітря у місті.  У результаті, на початку 2026 року спиртзавод від’єднали від міської каналізації, а пізніше навіть знайшли незаконну трубу, в яку спиртзавод продовжував зливати стоки. Відтоді сморід у Чернівцях та прилеглих селах зник.

Ці розслідування мали відкладений вплив: спочатку вони виконали викривальну функцію і зафіксували бездіяльність інституцій, а подальший розголос призвів до ефективних управлінських рішень.

Також вартими уваги є й інші розслідування “МБ”. Зокрема, розслідування про 280 гектарів землі під сонячну електростанцію в Кіцманській громаді порушувало питання прозорості земельних рішень, умов оренди та того, як великі інвестори заходять у громади через новостворені фірми й зміну цільового призначення родючих земель. Це важливий кейс про перетин місцевої політики, землі та великого бізнесу.

Розслідування про передачу майже 300 гектарів землі під будівництво сонячної електростанції в Кіцманській громаді і їх бенефіціарів. Скрин: “Молодий буковинець”

Важливим був і матеріал про три компанії, які стабільно виграють найбільші тендери в Чернівцях. Він показує концентрацію бюджетних коштів у руках обмеженого кола підрядників, випадки перемог із вищими ціновими пропозиціями та практику додаткових робіт після тендерів. Такий текст важливий як приклад контролю за міськими закупівлями та витрачанням публічних коштів. Також показовим є розслідування про дорогі саджанці для озеленення Чернівців. У ньому журналісти звертають увагу на завищені, порівняно з ринком, ціни, роль комунального підприємства в закупівлях і невідповідність між кошторисами та фактично висадженими рослинами.

Редакторка “Молодого буковинця” Людмила Осадчук зауважує, що основною складністю у роботі над розслідуваннями є значні витрати часу і ресурсів. Водночас вона додає, що ці навантаження вдається розподіляти в команді разом із журналістками Анною Семьоновою та Галиною Олійник.

Для продовження потрібні кадри й фінанси

У 2025 році онлайн-медіа “Шпальта” підготувало розслідування про сміттєвий полігон, що розташований поблизу села Чорнівка, Чернівецького району.  Автори Олександр Матіюк та Ольга Пуганова у матеріалі “Таємничі будиночки та 47 гектарів відходів: що відбувається на сміттєвому полігоні Чернівців” дослідили, як функціонує Чорнівський сміттєвий полігон, зокрема непрозорі процеси сортування відходів, участь приватних структур і фінансові проблеми комунального підприємства, що його обслуговує. Інформаційним приводом для розслідування стало повідомлення про підозру посадовцю комунального підприємства у Чернівцях за ймовірні махінації з реалізацією вторинної сировини. За даними слідства, він міг організувати власну “сортувальну лінію” на сміттєвому полігоні поблизу села Чорнівки, що за 10 км від Чернівців, та привласнювати кошти від продажу відходів.

Матеріал про роботу Чорнівського сміттєвого полігону та можливі зловживання у сфері сортування вторсировини. Скрин: “Шпальта”

Розслідування “Шпальти” показало, як локальна інфраструктурна проблема насправді є поєднанням екологічних ризиків, управлінських рішень і непрозорих фінансових процесів. Журналісти зафіксували, що полігон, який щороку приймає сотні тисяч кубометрів відходів, функціонує без системного підходу до переробки сміття, а частина процесів – зокрема сортування вторсировини тривалий час залишалася поза чітким контролем. Матеріал розкрив, як влаштована система поводження з відходами на рівні міста, показав не поодинокі порушення, а тривалу відсутність цілісної політики у сфері управління відходами, де рішення ухвалювалися ситуативно і без стратегічного бачення.

Для громади міста такі матеріали важливі тим, що дозволяють зрозуміти, як саме функціонує ця система на практиці: хто контролює процеси, як розподіляються ресурси і чому проблема не вирішується роками. Вони також виводять тему з рівня “побутової” у площину публічної відповідальності, створюючи підстави для запитань до влади і контролю за її діями.

Загалом цей матеріал – спроба зрозуміти, чому сміття, яке у всьому світі є ресурсом і грошима, для Чернівців десятиліттями залишалося лише джерелом збитків та екологічних ризиків.

У цьому кейсі є потреба у продовженні, зокрема, бракує глибшого аналізу фінансових потоків. Також важливо було б відстежити подальший розвиток, чи призвело це розслідування до конкретних рішень, дослідження правового поля роботи приватної сортувальної лінії. Та щоб повернутися до теми, перевірити, що змінилося після публікації потрібні: час, фінанси та кадри. 

Головна редакторка медіаплатформи “Шпальти” Ольга Максимюк зазначає, що редакція переважно працює у форматі аналітики з елементами розслідування, адже для повноцінних розслідувальних проєктів бракує ресурсів. Також журналістка зазначає, що після звільнення одного з авторів розслідування спроможність редакції оперативно працювати з темою зменшилася. Водночас у медіа планують повернутися до цього кейсу та відстежити ситуацію, зокрема щодо підозрюваного посадовця.

“Глибокі розслідувальні проєкти потребують значних ресурсів, якими ми не завжди володіємо, тому беремося за ці теми переважно за ініціативи окремих журналістів. До того ж зараз у медіасфері відчутний дефіцит досвідчених кадрів, а молоді фахівці рідко обирають цей складний напрям. Тож в регіоні, як і в нашому медіа, зараз небагато глибоких розслідувальних текстів”, – каже редакторка.

Висновки

Загалом у чернівецьких медіа відчутний дефіцит розслідувальної журналістики, зокрема на місцевому телебаченні, де такі формати практично відсутні. Водночас у регіоні представлені чимало матеріалів з елементами розслідування, однак бракує повноцінних авторських розслідувань. Наразі лише “Молодий буковинець” системно працює над такими матеріалами.

Попри наявність тем, від використання бюджетних коштів до екологічних і земельних питань, редакції не завжди мають ресурси для глибокої роботи. Повноцінні розслідування потребують часу, кадрів та фінансування, чого часто не вистачає локальним медіа. Тож підтримка донорів і грантових програм є критично важливою для розвитку розслідувальної журналістики в регіоні, адже саме вона забезпечує контроль діяльності влади і системні зміни в суспільстві.

Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області