Буковинський псалмоспівець і просвітник: 190 років від дня народження Сидора Воробкевича

Від православного священника до професійного композитора: як Данило Млака став архітектором українського відродження на Буковині та чому його спадщина актуальна у 2026 році.

Цьогоріч культурна спільнота відзначає 190-ту річницю від дня народження Сидора Воробкевича, який народився 5 травня 1836 року (псевдонім - Данило Млака) - постаті, яка фактично «винайшла» професійну музичну та літературну школу Буковини. Дізнайтесь цікаві факти з життя митця, виокремлені за і данимиМуніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського та порталу Чернівецької міської ради.

1. Людина-оркестр: від теології до консерваторії

Воробкевич поєднав у собі, здавалося б, несумісні речі. Він був православним священиком, але при цьому здобув блискучу світську освіту у Віденській консерваторії. Його вчителем був відомий австрійський теоретик Франц Кренн. Це дозволило Сидору Івановичу стати першим професійним музикантом на Буковині та викладати спів і музику на теологічному факультеті Чернівецького університету.

2. Мистецьке «альтер его» Сидора Воробкевича

Свої літературні твори він часто підписував як Данило Млака. Під цим ім'ям він створив понад 1000 віршів, 18 п’єс та десятки оповідань. Його талант був настільки багатогранним, що Іван Франко особисто редагував його збірку «Над Прутом» (1901), називаючи творчість Воробкевича «осяяною блиском щирого людського чуття».

3. Творчий тандем з Юрієм Федьковичем

Воробкевич і Федькович були не просто друзями, а справжніми архітекторами українського відродження на Буковині. Вони разом працювали в товариствах «Руська Бесіда» та «Народний Дім», створювали газету «Буковина». Воробкевич поклав на музику багато творів Федьковича (наприклад, «Весною птички щебечуть»), створюючи «хіти» тогочасного українського інтелектуального середовища.

4. Учитель геніїв: Порумбеску та Мандичевський

Його педагогічний талант вийшов далеко за межі української громади. Серед його учнів були майбутні світові зірки: видатний румунський композитор Чіпріан Порумбеску та Ойзебіус Мандичевський, який пізніше став професором Віденської академії музики та хранителем архіву Брамса.

5. Популяризатор Шевченка на Буковині

Саме завдяки Воробкевичу Тарас Шевченко став символом українського духу в Чернівцях. У 1864 році він організував перше в місті вшанування Кобзаря в церкві Св. Параскеви. Сидір Іванович щиро вірив, що саме Шевченко «просвітив дорогу» для української мови.

6. Поліглот і «людина світу»

Воробкевич вільно володів і творив трьома мовами: українською, румунською та німецькою. Він писав вокальні твори на вірші румунських класиків Васіле Александрі та Міхая Емінеску, а його власні тексти перекладали болгарською та німецькою. Це робило його справжнім європейським просвітником.

7. Автор гімнів та підручників

Його називали «великим Навчителем». Подібно до Шевченка, який наприкінці життя писав «Буквар», Воробкевич створював пісні для молоді («Рідна мова», «Колискова»), що виховували національну свідомість у часи, коли Буковина була частиною Австро-Угорщини.

Ювілей Сидора Воробкевича - це свято культурного універсалізму. Відкриваючи світові українську пісню через призму професійної музики, він назавжди закарбував Чернівці на мистецькій мапі Європи. Його спадок - це наше нагадування про те, що сила нації полягає в її вмінні творити, берегти своє та з повагою ставитися до мов і культур інших, залишаючись при цьому вірним власному серцю.

Авторка, фото: Софія Гриневич

2 курс

Спеціальність: журналістика

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича