Від дефіциту кадрів до нових проєктів: як змінюється медіаринок Буковини

Брак кадрів дедалі відчутніше позначається на роботі регіональних медіа. Редакціям стає складніше знаходити журналістів, операторів та технічних спеціалістів. Чернівецькі медійники пов’язують кадровий дефіцит із мобілізацією, відтоком працівників із професії, невисоким рівнем оплати праці, емоційним виснаженням та іншими викликами, спричиненими війною. Частина досвідчених фахівців переходить у суміжні сфери – комунікації, маркетинг, рекламу та PR. Попри це, медіа Буковини продовжують працювати та шукати нові рішення.

Регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області поспілкувалася з керівниками редакцій, журналістами, викладачами та студентами, щоб з’ясувати, кого сьогодні найбільше бракує буковинським медіа, як кадровий дефіцит впливає на роботу редакцій і контент, чи змінився гендерний баланс у колективах та які можливості для розвитку професії медійники знаходять навіть в умовах кризи.

Ставка на молодь: як чернівецькі телеканали долають кадровий дефіцит

Кадровий дефіцит став спільною проблемою для чернівецьких телеканалів. Керівники медіа пов’язують його з наслідками війни, мобілізацією, відтоком фахівців у суміжні сфери та недостатнім рівнем зарплат у галузі. Водночас редакції шукають власні шляхи виходу із ситуації – залучають студентів, навчають новачків та інвестують у підготовку кадрів.

Директорка медіахолдингу “С4” Вікторія Гатрич розповідає, що знайти досвідчених працівників сьогодні значно складніше, ніж до повномасштабного вторгнення. Частина спеціалістів змінила професію, виїхала за кордон або долучилася до війська.

Команда телеканалу “C4”. Фото: “С4”

Значну частину команди становлять студенти, які поєднують роботу з навчанням. Редакція готова вкладати час у їхню підготовку та професійний розвиток. Нещодавно стажування в компанії розпочали троє студентів кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, які хочуть спробувати себе в ролі операторів. За словами Вікторії Гатрич, хоча в медіа традиційно працює більше жінок, у редакції не відчувають суттєвого гендерного дисбалансу. За словами директорки, набагато важливішими за стать чи досвід працівника є його мотивація, відповідальність і бажання професійно зростати.

Як і в “С4”, у телерадіокомпанії “ТВА” роблять ставку на підготовку власних кадрів. За словами директора Вадима Пелеха, через нестачу фахівців і обмежені фінанси редакція залучає студентів та практикантів, навчаючи їх професії безпосередньо під час роботи.

“Потреба в кадрах існує, але бюджети більшими не стали. Навіть грантова підтримка здебільшого має тимчасовий характер, тому ми не можемо гарантувати людям довгострокову зайнятість. Залучаємо студентів і навчаємо молодих спеціалістів”, – зауважує Вадим Пелех. За його словами, нещодавно редакція підготувала телеоператора зі студента. Водночас професія оператора залишається затребуваною, а рівень оплати праці не завжди відповідає попиту на таких фахівців.

Чернівецькі телеканали відчувають дефіцит телеоператорів та інших технічних фахівців. Фото: Depositphotos

Директор телеканалу “Чернівецький промінь” Святослав Вишинський говорить: редакції регулярно втрачають працівників через мобілізацію, а молоді спеціалісти часто залишають професію у пошуку вищих зарплат і бажання працювати в менш стресових умовах. Святослав Вишинський додає, що через високу плинність кадрів редакція навіть не встигає повноцінно навчити нових працівників, як ті вже залишають професію. Наразі телеканал “Чернівецький промінь”, як й інші редакції телеканалів, шукає телевізійного оператора – одну з найбільш дефіцитних професій на регіональному медіаринку.

Онлайн-медіа: пошук журналістів та автоматизація процесів

Кадровий дефіцит відчувають не лише телеканали, а й онлайн-медіа. Директорка медіанапряму ГО “Має Сенс” Олександра Пилипенко, до структури якої входить сайт Чернівців 0372 та сайт Слов’янська 6262, розповідає, що нині редакція шукає журналіста або журналістку до команди в Чернівцях, однак знайти відповідного кандидата непросто. За її словами, вакансія не отримала значного відгуку, а з кандидатами, які все ж подалися, співпраця не склалася. Серед причин кадрового дефіциту вона називає зміни на ринку праці: дедалі більше людей віддають перевагу дистанційній роботі, поєднують кілька проєктів або шукають підробіток замість повної зайнятості.

Директорка медіанапряму ГО “Має Сенс” Олександра Пилипенко. Фото: ГО “Має Сенс”

“Людей справді не вистачає. Водночас кадровий дефіцит не виник в один момент і не пов’язаний виключно з війною. На ринок праці впливають технологічні зміни, поява нових професій, зміна очікувань молодих фахівців”, – зазначає Олександра Пилипенко. Щоб компенсувати нестачу людського ресурсу, редакція автоматизує частину процесів, використовує інструменти штучного інтелекту та концентрується на пріоритетних завданнях. Водночас, наголошує Пилипенко, жодні технології не можуть повністю замінити роботу журналіста, тому пошук нових працівників триває.

Змінився і гендерний баланс команди. Наразі в редакції працюють лише жінки, хоча для виконання окремих спеціалізованих завдань медіа залучає фрилансерів-чоловіків.

Журналісти приходять у професію, але не завжди залишаються в ній

Попри кадровий дефіцит у редакціях, журналістика залишається популярною серед абітурієнтів. Втім, після кількох років роботи частина молодих фахівців часто переходить у суміжні сфери – комунікації, рекламу, маркетинг та SMM.

Завідувачка кафедри журналістики ЧНУ, докторка наук із соціальних комунікацій Любов Василиккаже, що випускники продовжують обирати журналістику як професію, однак не всі залишаються в ній надовго.

“У локальній журналістиці невисокі зарплати та обмежені можливості для професійного розвитку. Ситуацію ускладнюють невеликі рекламні бюджети, особливо в друкованих медіа, а також обмежена державна підтримка. Грантові програми нині переважно орієнтовані на прифронтові редакції. Наші випускники приходять працювати в журналістику, але через кілька років частина з них переходить у суміжні сфери – піар, зовнішні комунікації, рекламу та маркетинг. Це одна з причин кадрового дефіциту, який сьогодні відчувають редакції”, – зазначає Любов Василик.

Схожі настрої простежуються і серед студентів. Студентка другого курсу кафедри журналістики Софія Правдіна розповідає, що ще до вступу була впевнена у виборі професії та бачила себе саме в журналістиці.

На фото зліва направо: директорка медіанапряму ГО “Має Сенс” Олександра Пилипенко та студентки Софія Правдіна й Софія Гриневич під час проходження практики. Фото: Софії Правдіної

“Мені завжди хотілося писати про людей, працювати в редакції, бувати на подіях і створювати власні матеріали. Під час навчання багато моїх очікувань справдилися: ми вчимося писати тексти, працювати з фотографією та дизайном. Я й надалі хочу працювати в медіасфері, але бачу й проблеми професії – невисокі зарплати та завищені вимоги до молодих журналістів. Часто від однієї людини очікують, що вона одночасно писатиме новини, монтуватиме відео та стежитиме за роботою сайту. Через це багато молодих фахівців сумніваються у своєму професійному майбутньому”,  – зауважує Софія. Водночас студентці цікаві й суміжні напрями – SMM та відеомонтаж. У майбутньому вона хотіла б попрацювати в редакції, щоб здобути досвід і сформувати власний професійний стиль. 

Креативний бізнес отримує грантову підтримку 

За словами начальниці відділу організаційно-інформаційної роботи Чернівецького обласного центру зайнятості Наталії Гавради, одним з інструментів підтримки креативних індустрій є державна грантова програма “Власна справа”. Так, цього року в Чернівецькій області п’ятеро підприємців із креативного сектору отримали гранти на розвиток власної справи. Четверо залучили по 500 тисяч гривень, ще один підприємець – мільйон гривень. “Кошти спрямують на розвиток бізнесів у сферах дизайну, архітектури, реклами, діджитал-маркетингу та виробництва ювелірних виробів. Програма покликана не лише підтримати розвиток креативних індустрій, а й сприяти створенню нових робочих місць. Розмір гранту залежить від того, скільки робочих місць ви готові створити”, –  зазначила Наталія Гаврада.

Однією з отримувачок гранту стала журналістка за освітою Наталя Устиянська. Восени минулого року вона залучила державне фінансування для розвитку власної діджитал-агенції NRagency. Завдяки грантовій підтримці підприємиця розширила команду та продовжує розвивати бізнес, який допомагає компаніям просувати свої послуги через маркетинг, рекламні кампанії та креативний контент. У Чернівецькому обласному центрі зайнятості також повідомили, що з початку року до служби надійшли лише дві вакансії, пов’язані з журналістикою: літературного редактора у видавництво та журналіста на радіо. Одну з вакансій роботодавець зняв через тривалий брак кандидатів, іншу вдалося закрити.

Нові медіа замість очікування кращих часів

Попри кадрові та фінансові виклики у Чернівцях продовжують з’являтися нові медіа. Одним із них стала медіа агенція “Влучно”, яку заснував директор радіостанції “Буковинська хвиля” Олег Сірман. Видання розпочало свою роботу 11 вересня минулого року.  За словами засновника, ідея виникла не через бажання змінити сферу діяльності, а навпаки – розширити можливості команди та вийти за межі радіоформату. Для запуску проєкту команда скористалася державною грантовою програмою “Власна справа”.

“У певний момент ми відчули, що нам стало затісно лише в радіопросторі. Хотілося розвиватися далі та створити власний незалежний інформаційний ресурс, який би оперативно та якісно інформував мешканців Чернівців і області”, – розповідає Олег Сірман. За його словами, отримані грантові кошти дозволили придбати базове обладнання для роботи редакції. 

Медіа агенція “Влучно” розпочала роботу у вересні 2025 року. Сьогодні команда розвиває власні цифрові платформи та висвітлює події Чернівців і Буковини. Скрин: “Влучно”

“Ми подавали свій проєкт через портал Дія. Жодних труднощів не виникло. На отримані кошти придбали першу необхідну техніку, ноутбук, фотоапарат для зйомок. 250 тисяч гривень – це насправді незначний ресурс, і його вистачило тільки для старту проєкту”, – каже засновник медіа. Нині у “Влучно” працюють дві журналістки – випускниці кафедри журналістики ЧНУ Вероніка Деменчук та Анастасія Лупашку, яка має досвід роботи на Суспільному Чернівці, також в команді працює відеомейкер.

“Влучно” позиціонує себе як локальний новинний ресурс про Чернівці та Буковину. Основною місією проєкту називають створення сучасного, незалежного та доступного медіа для мешканців області.

Найбільшим викликом, за словами Олега Сірмана, залишається пошук ресурсів для стабільної роботи та розвитку. Засновник “Влучно” зауважує, що новий медіапроєкт поки не є прибутковим. Наразі команда працює над розширенням аудиторії, зміцненням впізнаваності бренду та формуванням репутації нового медіа. У перспективі планують залучати рекламодавців, наразі ж головним завданням залишається розвиток проєкту.

“Варто пробувати й реалізовувати свої ідеї. Часто можна почути, що держава не підтримує громадян, але насправді сьогодні є чимало можливостей для розвитку власної справи. Ми скористалися грантовою програмою торік, а тепер суми значно більші, держава дає більші можливості. Звісно, це непростий шлях: доводиться багато працювати, інколи навіть жертвувати сном. Але коли бачиш, як твоя ідея поступово перетворюється на медіа, розумієш, що всі зусилля були недаремними”, – каже медійник.

За межами редакції: нові можливості для журналістів

Ольга Пуганова працювала журналісткою онлайн-медіа “Шпальта”, де висвітлювала соціальні, культурні та суспільно важливі теми. Втім, сьогодні її професійний шлях вийшов за межі редакції. Медійниця інвестувала в розвиток кав'ярні-книгарні, а також продовжує працювати у сфері комунікацій, PR та культурних проєктів.

“Якщо говорити про власну справу, то це була не зовсім моя ініціатива. Швидше, я вирішила підтримати інвестиційно новий проєкт – кав’ярню-книгарню “Перо”. Мені завжди були близькі теми книг, культури, спілкування та кави як особливої атмосфери для зустрічей і народження нових ідей. Рішення долучитися до проєкту було доволі спонтанним, однак я сприймаю його як цінний досвід, можливість вийти за межі звичних професійних ролей та створити ще один простір для знайомств, співпраці й нетворкінгу”,  – розповідає Ольга Пуганова.

Водночас вона наголошує, що ніколи повністю не залишала медійну сферу. Ще з першого курсу університету поєднувала кілька професійних ролей: працювала журналісткою, комунікаційницею та PR-менеджеркою.

Ольга Пуганова поєднує роботу у сфері комунікацій і PR із розвитком кав'ярні-книгарні та культурних проєктів. Фото: Ольги Пуганової

Рішення залишити редакцію “Шпальти” далося Ользі непросто. Вона зізнається, що журналістика завжди була для неї значно більшою, ніж професія чи щоденна робота. “Це спосіб мислення, стиль життя і постійне прагнення бачити більше, розуміти глибше та розповідати важливі історії. Саме тому, коли мене запитують, чому я пішла з журналістики, я відповідаю: я не пішла, а лише взяла довготривалу відпустку”, – каже медійниця. Вона зауважує, що готова повернутися до журналістики вже в новому для себе форматі. За час роботи у сфері комунікацій, PR та управління проєктами здобула нові компетенції, які прагне поєднати з журналістським досвідом. 

Ольга Пуганова говорить, що нові починання завжди пов’язані з ризиками та невизначеністю, однак саме вони часто відкривають можливості для розвитку, яких не дає звичний професійний шлях. “Не варто сприймати це як крок у невідомість або ставити все на одну карту. Сьогодні можна поступово тестувати свої ідеї, поєднувати різні напрями діяльності та набиратися досвіду. Я переконана, що жоден досвід не є марним. Навіть якщо проєкт не виправдає всіх очікувань, він дасть нові знання, знайомства та допоможе краще зрозуміти власні сильні сторони”, –  резюмує Ольга.

Історії героїв цього матеріалу показують, що кадрова криза в медіа не зводиться лише до браку працівників. Вона змінює саму професію, змушує редакції переглядати підходи до роботи, а журналістів – шукати нові формати розвитку та реалізації. Попри виклики, медійне середовище Буковини продовжує розвиватися: у професію приходять студенти, з’являються нові медіапроєкти, а журналісти знаходять себе в суміжних сферах, не втрачаючи зв’язку з професією. Саме ця здатність адаптуватися й шукати нові можливості сьогодні залишається однією з головних сильних опор локальних медіа.

Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області