У Чернівцях дослідили, чи однаково зручно жити в місті жінкам і чоловікам

У Чернівцях презентували результати комплексного гендерного аудиту громади. Дослідження, що охопило аналіз міських програм, опитування мешканців та працівників міської ради, підсвітило як значні досягнення в управлінні, так і низку проблем: від транспортної недоступності до проявів сексизму на робочих місцях та нерівномірного розподілу бюджетних сфер.

Проєкт реалізовується за підтримки Західноукраїнського центру «Жіночі перспективи». Для проведення аудиту було обрано транскордонні області, зокрема Чернівецьку.

Експертками вступили голова ГО ЦГА “Синергія” Наталія Батракова та керівна експертка центру громадської активності “Синергія” Тетяна Медіна. Вони зазначають, що проведення подібних досліджень сьогодні ускладнюється браком актуальної статистики, адже з початку повномасштабного вторгнення демографічна ситуація кардинально змінилася. З'явилися нові вразливі групи: ВПО, ветерани та ветеранки, сім'ї полонених та зниклих безвісти.

«Сьогодні, під час військових дій, дуже багато статистичних даних не оприлюднюються, або взагалі не збираються. Але навіть ті дані, які у нас є, необхідно використовувати при розробці нормативних документів та цільових програм, щоб побачити не просто абстрактних мешканців, а жінок і чоловіків з їхніми відмінностями та різними потребами. Той, хто працює з цифрами, може багато чого вирахувати по громаді, опираючись на відправні точки міграції та демографії» – зауважила Наталія Батракова. 

Наталія Батракова, голова ГО ЦГА “Синергія”. Фото: 0372

Економічна сегрегація: де гроші, там чоловіки

Презентуючи результати дослідження, Тетяна Медіна звернула увагу на структуру розподілу посад у Чернівецькій міській раді. Попри те, що жінки складають значну частку керівного складу (майже 77% очільниць виконавчих органів), зберігається чітке гендерне розмежування за сферами впливу.

«Чоловіки представлені найбільше там, де крутяться найбільші кошти – це інфраструктура, економіка, містобудування, контроль і безпека. Відповідно, там жінки складають меншість. Натомість у соціально-гуманітарному блоці ми бачимо переважання жінок – вони складають 86%. Це традиційна ситуація, коли жінки очолюють департаменти, пов'язані з наданням соціальних послуг та фінансами».

Експертки також відзначили, що в постійних депутатських комісіях та консультативно-дорадчих органах жінки представлені недостатньо.

Експертка центру громадської активності “Синергія” Тетяна Медіна. Фото: 0372

Безпека та інфраструктура міста: погляд мешканців

В рамках аудиту також було опитано 145 мешканців Чернівецької громади. Загалом 79% містян почуваються безпечно. Проте жінки значно частіше відчувають тривогу в темну пору доби: лише 10% опитаних жінок почуваються ввечері у цілковитій безпеці (серед чоловіків цей показник склав 33%).

Основними проблемами інфраструктури мешканці назвали:

Роботу транспорту: 57% незадоволені тим, як курсує громадський транспорт, зазначаючи, що він не дозволяє дістатися у потрібне місце вчасно.

Доступність: 37% наголосили, що пересування містом з дитячим або кріслом колісним є абсолютно незручним. Безбар'єрність відчувається лише в центрі міста.

Освітлення: Найбільше містянам бракує якісного освітлення вулиць, дитячих майданчиків та паркових зон.

Презентаційні матеріали під час заходу. Фото: 0372 

Сексизм на роботі та понаднормова праця

Окремим блоком аудиту стало опитування працівників міської ради. Згідно з результатами, 87% посадовців переконані, що під час прийняття рішень враховуються професійні досягнення, а не стать.

Однак, коли мова зайшла про приховану дискримінацію, цифри виявилися менш оптимістичними. Майже 40% опитаних працівників зізналися, що стикалися з проявами сексизму на робочому місці.

«39% опитаних зазначили, що стикалися з сексизмом, хоча й рідко. В першу чергу, це стосувалося жартів, недоречних коментарів щодо зовнішності та знецінення професійних порад. Водночас близько половини працівників не знають, куди саме звертатися у випадку дискримінації. Тому нагальною потребою є розробка дієвого механізму подачі та розгляду таких скарг в апараті ради». – розповіла пані Тетяна.

Крім того, опитування виявило проблему перепрацювань: лише 18% службовців ніколи не працюють понаднормово, тоді як 17% працюють у такому режимі постійно, а 65% – час від часу.

Учасники заходу. Фото: 0372

Доглядова праця та виклики демографії

Аудит демографічного профілю засвідчив колосальне старіння населення та критичне зниження народжуваності. У Чернівцях проживає близько 50 тисяч людей старшого віку та понад 40 тисяч ВПО (більшість з яких – жінки). Це створює величезне навантаження на сферу догляду, яка традиційно лягає на жіночі плечі.

«Зростає навантаження на тих, хто опікується дітьми та людьми старшого віку. Наприклад, для догляду за дітьми з інвалідністю у нас майже не створено осередків, де батьки могли б хоча б трохи перепочити. Також величезною проблемою для жінок, які хочуть працювати, є брак ясельних груп та садочків повного дня. Послуги приватних нянь коштують дорого, тому створення ясел – це реальний варіант повернути жіночі руки на ринок праці». – зазначає Тетяна Медіна.

Також експертки наголосили на критичній нестачі психологів у соціальній сфері громади. Наразі на велику кількість клієнтів припадає лише чотири психологи, що призводить до професійного вигорання самих фахівців.

Учасники заходу. Фото: 0372

Що далі? Рекомендації експерток

Підсумовуючи аудит, фахівчині відзначили й позитивні зрушення в Чернівцях: розгалужену систему адмінпослуг, роботу координаційної ради з питань рівності, наявність просторів («Вільна», проєкти для літніх людей) та реалізацію програм підтримки ветеранів.

Щоб покращити ситуацію, міській владі рекомендують вносити до всіх цільових програм громади статистику з розподілом за статтю та віком, запровадити системне гендерно-орієнтоване бюджетування (наразі воно застосовується лише частково) і проводити експертизу інфраструктурних проєктів на етапі розробки документації, щоб місто ставало дійсно безбар'єрним. Також варто затвердити положення про запобігання дискримінації та сексуальним домаганням, створити канал для анонімних скарг та запровадити посаду радника або радниці міського голови з питань рівних прав.

Альона Гавриловська