Загрози "Мінських угод"
09:45, 2 березня 2015 р.
Загрози «Мінських угод» для Західної України обговорили у Чернівцях
Загрози "Мінських угод"
Днями у Чернівцях відбулася дискусія «Які ще «окремі райони» України можуть вимагати «особливого статусу?». Участь у заході взяли політологи, журналісти і громадські діячі з Чернівців, Одещини та Закарпаття.
Приводом для дискусії стали «Мінські домовленості», згідно яких Україна зобов'язалася надати непідконтрольній частині Донбасу «особливий статус»: право мати «народну міліцію», впливати на призначення прокурорів та суддів тощо. Організатором дискусії виступив «Інститут Західно-Українських студій» за підтримки міжнародної неурядової організації «Initiative Pro Mitteleuropa».
Якщо все це буде втілене в життя - чи не спрацює в Україні «принцип доміно», коли «особливого статусу» почнуть вимагати «окремі райони» в інших регіонах України? Це питання вкрай важливе для Західної України, де компактно проживають національні меншини (угорці, румуни), які вже неодноразово заявляли про необхідність створення національно-культурних автономій. Ззовні з такою вимогою до України постійно звертається влада Угорщини, а нещодавно тижні міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив: «Якщо мінські домовленості не буде імплементовано, дестабілізація може поширитися на інші області України, зокрема на регіони, які межують з Румунією.
Модератор дискусії, керівник «Інституту Західно-Українських студій» Олег Хавич пояснив провокаційну назву дискусії бажанням привернути увагу до проблеми, яку наразі відмовляються визнавати, – як це було рік тому з Кримом і Донбасом. Науковий співробітник інституту філософії НАНУ, кандидат наук Святослав Вишинський теж вважає, що потрібно називати речі своїми іменами: після «Мінська-2» Україна вже ніколи не буде унітарною, навіть якщо це буде кілька разів записано в її Конституції, і це стосується не лише районів компактного проживання румунів чи угорців.
Ситуація з цими двома національними громадами в Україні досить сильно відрізняється. Угорці більш політично активні, мають дві свої політичні партії. І влада Угорщини наполегливо вимагає створення в Закарпатті Притисянського району, – який об’єднав би всі громади, де угорці складають більшість, а в перспективі став би автономією.
Ангела Бочі з Берегового, яка працює в проекті Міжнародного центру перспективних досліджень «Сприяння міжнаціональному діалогу в сільських громадах», заявила, що хоча на Закарпатті угорських радикалів небагато, проте вони достатньо активні.
Офіційна ж позиція Румунії полягає в тому, що ця держава не вимагає від України жодної автономії для румуномовних громадян. Політолог Лівіу Русу, помічник народного депутата від 203-го «румунського» округу Григорія Тіміша, вважає, що «румунська партія» в Україні виникне лише тоді, коли в нашій країні буде проведена децентралізація і місцеві ради отримають реальні повноваження. Лівіу Русу нагадав, що і румунські райони Чернівецької області, й угорські на Закарпатті зараз розділені між кількома мажоритарними виборчими округами. Цю несправедливість вчинила ще влада Януковича у 2012 році, проте нова демократична влада її не виправила.
Політолог Андрій Іваницький з Одеси переконаний, що у його регіоні дестабілізація в районах компактного проживання національних меншин малоймовірна, незважаючи на велику кількість таких громад (румунська, молдавська, болгарська, гагаузька). Головна проблема зараз однакова для всіх громадян – падіння рівня життя. Хоча паспорти Румунії і Болгарії отримують всі, хто може, – але на українську політику це поки не впливає.
Історик, почесний консул Австрійської республіки у Чернівцях Сергій Осачук емоційно заявив, що вся Україна потребує «особливого статусу» і необхідно перезавантажувати «матрицю» держави за європейськими стандартами. Одним з прикладів для України міг би стати регіон Південний Тіроль в Італії, де німецькомовна більшість має автономію.
Доцент кафедри політології Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича Наталія Стрельчук провела паралелі між конфліктом в Україні та колишній Югославії. Правда, пані Стрельчук, яка виступала і зараз підтримує незалежність Косова (регіону з албанською більшістю, який відділився від Сербії), відмовляє у такому праві Донбасу. Однак науковець вважає, що Україні варто застосувати балканський досвід мирного врегулювання (Дейтонська і Охрідська угоди, які зупинили війни, відповідно, у Боснії і Македонії).
Підсумок дискусії підбив завідувач кафедри політології ЧНУ, професор Анатолій Круглашов. Він зазначив, що наразі немає безпосередніх загроз дестабілізації ситуації в Західній Україні, тим більше вимог надання якимось її районам особливого статусу чи федералізації. Політолог впевнений, що в Україні треба терміново розпочати децентралізацію, але не на словах, а реальними кроками. А щодо автономізації – то її можна обговорювати, але це наступний етап. Досвід ЄС показує, що адміністративну автономію можуть мати навіть регіони унітарних держав – як Каталонія в Іспанії. Проте все це – подальші кроки, а нині треба «розморозити» процес децентралізації, про яку говорять чи не від початків незалежності України.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
12:37
11:14
16:09
Вчора
ТОП новини
Спецтема
Оголошення
13:54, 19 жовтня
14:52, 31 жовтня
15
03:06, 20 жовтня
237
20:20, 27 жовтня
1
14:52, 31 жовтня
27
live comments feed...
Коментарі