Загиблого буковинського героя Івана Діяконюка в останню путь люди проводжали на колінах (ФОТО, ВІДЕО)

Сьогодні Буковина  знову у траурі - у Банилові прощалися зі своїм героєм Іваном Дяконюком, який загинув на війні на Сході України. Віддати шану герою зібралося усе село Банилів, приїхали й мешканці сусідніх сіл. Уся вулиця, на якій жив Іван, по обидва боки була встелена білими ромашками та ліліями. Під звуки траурного маршу похоронна процесія йшла селом. На дорозі на колінах з запаленими свічками та лампадками стояли люди - і молоді, і старі, і навіть маленькі діти та молоді мами... Ніхто не стримував сліз... Цинкову труну несли через усе село бійці 80-ї бригади, у якій  служив загиблий. За труною, ридаючи, йшли дружина, дві доньки, батьки та бабуся загиблого.

„Він загинув як спражній захисник своєї Вітчизни, не шкодуючи жодної краплини своєї крові. Світла пам’ять Герою”, - сказав на подвір’ї  будинку представник Чернівецького облвійськкомату Максим Павлюк.

„Іван Діяконюк - Герой не лише села Банилова, Вижниччини, Буковини, а  Герой України”, - сказав  заступник голови Чернівецької  ОДА Руслан Сенчук,  вручаючи  дружині Наталії „Орден за мужність”.

Сержант Іван Діяконюк був призваний одним з перших - ще у квітні 2014. Служив сержантом 1-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України З серпня місяця 2014 року його доля була невідома  - боєць вважався зниклим безвісти.

Він загинув під Лутугино, коли в машину, в якій їхали 4 бійці, прямою наводкою влучив снаряд. Машина загорілася, а  боєприпаси  розірвалися. Усі 4  бійці загинули.

Іван - останній боєць з тієї чевірки, які зникли ще в серпні 2014 року під час боїв за Луганський аеропорт в районі Лутугино. Пройшли ДНК-експертизи, які підтвердили, що це дійсно Іван Діяконюк.  Разом з Іваном тоді загинув його односельчанин Олександр Колотило, якого поховали  у Банилові у березні 2015 року.

У мирний час Іван Васильович Діяконюк працював вчителем музики у Банилівській школі.  Тому по дорозі до церкви похоронна процесія зайшла на територію школи, де   учні  чекали свого вчителя, ставши на коліна. Лунала трагічна пісня  „Гей, пливе кача...”. Школярі  та вчителі оплакували свого героя-вчителя, вигукуючи „Герої не вмирають!”.

„Іван  був людиною мудрою і справедливою. Він не мав у серці фальші, а в душі - злоби. Це був прекрасний вчитель, патріот своєї землі. Ми пишаємося нашим вчителем...”, - сказала зі сльозами на очах директор Банилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Любов Никифоряк.

Учні школи, яких Іван Васильович навчав музики, дуже гарно відгукуються про свого вчителя.

„Іван Васильович був дуже добрим, завжди був веселим. Від нього завжди йшов позитив. Дуже шкода, що він загинув...”, - каже цьогорічна випускниця Наталія.

„До нього завжди можна було звернутися по допомогу й отримати її. Нам його так не вистачатиме...”, - розповідає 11-класник Володимир.

Для вчителя музики Івана Діяконюка, який пропрацював у Банилівській школі майже 15 років, пролунав останній дзвоник...

„Це вже 34-й герой зі складу Збройних Сил України, а загалом - 40-й буковинець, якого ми сьогодні хоронимо", - розповів в. о. заступника Чернівецького обласного військового комісара з виховної роботи  Віталій Коханюк.

Поховали  Героя Івана Діяконюка на Банилівському цвинтарі. 9 липня 2015 року  Івану Діяконюку мало виповнитися 42 роки... У загиблого залишилася дружина, двоє доньок, батьки і бабуся.

Вічна пам’ять Герою! Герої не вмирають!