Високий рівень освіченості громадян є запорукою розвитку прогресивного та успішного суспільства, а звідси - і розвинутої демократичної держави. У цьому контексті ключовими є рішення та дії центральної і місцевої влади, які створюють підгрунтя для функціонування якісної системи освіти на всіх рівнях її здобуття. І без логічного завершення реформи освіти в Україні не варто чекати покращення не тільки у цій сфері, а й в економіці, медицині, бізнесі, галузі культури тощо, пише 0372.ua.
Ці та інші проблеми обговорили днями під час круглого столу "Європейська освіта та наука у Чернівецькій області" за участі народної депутатки від партії "Європейська Солідарність" Софії Федини. У дискусії взяли участь представники освітньої галузі краю, науковці, експерти з децентралізації та місцевого самоврядування, депутати, представники громадського сектору (Оксана Палійчук, Ганна Скорейко, Сергій Бостан, Уляна Легусова, Василь Максим'юк, Лариса Коврик-Токар, Ірина Барбір-Юрійчук, Вероніка Грицку-Андоній).
Учасники круглого столу зачепили проблеми реформування системи шкільної та вищої освіти України, питання фінансування освітніх закладів Буковини, якості дистанційного навчання та безпеки учнів, низького рівня оплати праці освітян, зокрема викладачів вишів. Дискутували також про виклики, які постали перед українською освітньою галуззю та шляхи їх подолання.
Зокрема, Софія Федина наголосила, що наразі існують кілька глобальних проблем, з якими стикаються в українській освіті. Найпершою є проблема, пов'язана із непрофесіоналізмом як трендом для різних галузей суспільного життя.
Вона зауважує, що для багатьох посадовців, владників метод "наукового тику" - це найприйнятніше до того, що зараз ми можемо мати. Хоча, як переконує народна обраниця, у цьому методі якраз полягає друга освітня проблема - українців переконують, що є прості рішення для складних проблем.
Зрештою, у ході дискусії прийшли до ще однієї проблеми - серед українців є багато тих, хто не хоче вчитися. Така тенденція стосується не тільки шкіл чи університетів, а загалом суспільства, для якого щоденне навчання впродовж життя не є актуальним.
Зі слів Федини, таке бачення є хибним та небезпечним своїми незворотніми наслідками.
Учасники круглого столу погодилися, що на сьогодні значним викликом для освітянської спільноти є складне питання: як змусити людей аналізувати все те, що відбувається навколо, не бути байдужими до знань, прагнути до поступального якісного руху? Як дати зрозуміти сучасній молоді, що інформація, здобута легким скроленням телефону, не може претендувати на справжні знання? З цього учасники дискусії роблять висновок, що освітяни мають стати на один рівень швидкості суспільних змін. Вчителі, викладачі, посадовці різних рівнів повинні перенести акценти в освітній галузі так, щоб сучасна молодь зрозуміла, що наука і освіта не є позавчорашнім днем, а це - модно, прогресивно, круто.
Насамкінець, народна депутатка наголосила, що від себе окремо внесла пропозиції до бюджету України на 2021 рік, у яких передбачається збільшення фінансування на науку і молодих науковців та вчених. За її словами, питання освіти не були представлені належним чином у новому бюджеті. "Окремі статті, зокрема, наукової підтримки взагалі кудись поділися з рядочків бюджету, хоча кажуть в уряді, що вони є у загальному масиві проблематики", - зауважує вона.