3 листопада 1918 року у Чернівцях близько 10 тисяч буковинців зібралися разом на народні збори, щоб оголосити про важливе державницьке рішення - возз'єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з "Великою Україною", пише 0372.ua.
День Буковинського віча є одним із найяскравіших і найважливіших сторінок в історії Буковини. Про необхідність пам'ятати такі події, важливість засвоєння історичного уроку, актуальність і символізм Буковинського віча сьогодні наша кореспондентка запитала у Ганни Скорейко, кандидатки історичних наук, доцентки Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.
Нагадаємо, ми писали раніше, що У новому накладі книги про Стуса надрукували рішення Дарницького суду Києва
Значення даної події визначається не тільки тим, що у Чернівцях 3 листопада 1918 року на 10-тисячному зібранні буковинців було ухвалено рішення підтримати створення Західноукраїнської народної республіки, але, як зазначає Ганна Скорейко, вперше проголошено ідею соборності України, об’єднання усіх українських земель в єдиній Україні.
Науковиця зауважує, що ця велелюдна маніфестація стала результатом добре організованої роботи щойно створеного "Українського Крайового Комітету Буковини" - буковинської секції Української Національної Ради на чолі з Омеляном Поповичем.
Важливо наголосити на ще одній цікавій особливості Буковинського віча – у ньому брали участь і чоловіки, і жінки, і юнаки, і похилого віку краяни. На думку нашої співрозмовниці, така представленість засвідчила той факт, що віче стало справді святом народного волевиявлення.
Який же історичний урок сучасні українці мають добре засвоїти, вивчаючи такі події, як віче на Буковині? Науковиця стверджує, що одним із найважливіших надбань буковинського віча в скарбниці народної боротьби можна вважати здатність домовлятися – частина румунських політиків на чолі з Аурелом Ончулом пристали на пропозицію української спільноти поділити Буковину за національною ознакою. "У рішенні віча підкреслювалася повага до прав та свобод національних меншин, зокрема, визнано єврейську національність", - зазначає вона.
Також беззаперечним є той факт, що Буковинське віче доводило політичну дієздатність тогочасних українців.
Особливий наголос наша співрозмовниця зробила на тому факті, який не є загальновідомим, проте має важливе символічне значення.
Після того, як румунські війська окупували Північну Буковину, об'єднавчі прагнення буковинців зіткнулися з реальною перешкодою, проте говорити про поразку Віча ми не можемо. На думку Ганни Скорейко, найголовніший урок полягав у тому, що українці виявилися не готовими до такого перебігу подій, не встигли сформувати власні військові підрозділи і були змушені визнати поразку.